Постановление суда № 89448206, 26.05.2020, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1067/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року суддя Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д) про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Представник АТ КБ «Приват Банк» звернувся до Сумського районного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 06.07.2013 року у розмірі 152577,69 грн. та судових витрат у розмірі 2288,67 грн.

Ухвалою від 26.05.2020 року провадження у справі відкрито.

Одночасно з подачею позову представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки: площею 0,3695 га, кадастровий номер: 5924755500:03:004:0714; площею 1,0439 га, кадастровий номер 5924755500:06:004:0230; площею 2,713 га, кадастровий номер: 5924755500:07:004:0091, що знаходяться за адресою: Сумська область, Сумський район, Низівська селищна рада. В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що відповідач протягом тривалого часу не виконує взяті на себе зобов`язання - не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість, а у банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов`язків перед кредитором. Крім того, послався на те, що є ймовірність того, що після отримання інформації про початок судового розгляду боржник, з метою уникнення звернення стягнення на своє майно, може здійснити його фіктивне відчуження і відповідно неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Представником позивача не наведено доказів співрозмірності заявлених позовних вимог та накладення арешту на земельні ділянки відповідача, оціночна вартість яких не зазначена. Крім того, не надано суду і переконливих доказів на підтвердження можливості неправомірного відчуження майна відповідачем. Також представником позивача не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду при задоволенні позову.

Таким чином, у зв`язку з тим, що позивач не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову, суд вважає вимогу безпідставною та необґрунтованою, тому приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд також враховує, що сторони по справі, в тому числі і позивач, не позбавлений можливості протягом всього розгляду справи, за наявності для того підстав, повторно звернутися до суду з відповідною заявою про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д) про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості в зв`язку з її необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А.Степаненко