№ 8944816, 02.12.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа №2-а-4148/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2008 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої-судді - Кашпур О.В.

при секретарі - Косолаповій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страхових внесках, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2008 року позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути

3 відповідача заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1713, 94 грн, фінансову санкцію в розмірі 251, 61 грн. та пеню в розмірі 2, 61 грн., мотивуючи тим, що відповідач зобов'язання щодо своєчасності сплати вказаних внесків не виконав, тому заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку. Представник позивача в судовому засіданні збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 2145, 14 грн. Заборгованості по сплаті страхових внесків, 251, 61 грн. фінансових санкцій та 2, 61 грн. пені. Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне: Встановлено, що з 15 липня 2002 року ОСОБА_3 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Носівського району як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним номером 0687, і є платником єдиного податку.

Частиною 2 ст.38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 31 грудня 2007 року до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2008 році належить єдиний податок і фіксований податок (крім частини тих податків, що нараховується до Пенсійного фонду України та відрахувань на обов'язкове соціальне страхування) та у повному обсязі фіксований сільськогосподарський податок.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному

пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно зі ст.. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Враховуючи зазначене та ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», такі суб'єкти зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності страхові внески у розмірі 33, 2%.

Відповідач як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно п.6 ч.2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати і установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частина 6 ст. 20 закону визначає що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно клопотання позивача про збільшення позовних вимог заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків з період червень-серпень 2008 року складає 2399, 36 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі

обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі винесено рішення від 11.03.2008 р. № 70 за несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача застосовано фінансову санкцію в розмірі 139, 80 грн. та нарахована пеня - 16, 88 грн., та рішення № 124 від 14.07.2008 року, яким до боржника застосовано фінансову санкцію в розмірі 234, 53 грн.

Відповідачу 05 вересня 2008 року була направлена вимога №Ф-009 про сплату боргу в розмірі 1889, 16 грн., яка була отримана ним 11.09.2008 року.

Частина фінансових санкцій та пені була відповідачем сплачена і станом на даний час становить відповідно 251, 61 грн. та 2, 61 грн.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача становить: 2145, 14 грн. заборгованість зі сплати страхових внесків, 251, 61 грн. фінансова санкція, 2, 61 грн. пені.

Згідно ч.8 п.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Вищезазначена вимога відповідачем не оскаржувалася, тобто визначена в ній сума боргу є узгодженою.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Носівському районі (р/р 2560630301308 в філії відділення Ощадбанку № 3261 МФО 343262, код 14254112) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2145, 14 грн., фінансову санкцію в розмірі

251, 61 грн., та пеню в розмірі 2, 61 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову виготовлено в повному обсязі 03 грудня 2008 р.