Постановление суда № 89431819, 26.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

26 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1327/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Оніщенка Дмитра Степановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" про визнання протиправними та скасування постанов приватного виконаця,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Оніщенка Дмитра Степановича (далі – відповідач, приватний виконавець), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» (далі – третя особа, Товариство), в якому просить визнати протиправними і скасувати постанови від 27.02.2020р. про відкриття виконавчого провадження, від 16.04.2020р. про арешт коштів боржника та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які прийняті відповідачем у виконавчому провадженні №61412674 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Харківського нотаріального округу Остапенка Є.М. №6734 від 22.09.2019р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» боргу в сумі 10 586,85 грн., а також повернути позивачу відраховані з її доходів кошти в сумі 2 523,02 грн., в тому числі 600,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій, 1 058,68 грн. основної винагороди приватного виконавця та 864,34 грн. основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю указаних постанов як таких, що прийняті приватним виконавцем за виконавчим документом, який пред`явлено не за місцем виконання.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов від 16.04.2020р. про арешт коштів боржника та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Необхідність забезпечення позову ОСОБА_1 мотивує тим, що на виконання указаних постанов накладено арешт на відкритий на її ім`я рахунок в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний банк «Укргазбанк» та інших банківських установах, а також розпочато відрахування із заробітної плати, яку вона отримує в Міському комунальному підприємстві «Херсонелектротранс». Як вказує позивач, оскільки її банківські рахунки заблоковані, а заробітна плата є єдиним джерелом існування, то подальше здійснення відповідачем виконавчих дій завдасть суттєвої шкоди охоронюваним законом інтересам та правам позивача. За її твердженням, невжиття заходів забезпечення позову зумовить необхідність ужиття додаткових заходів, направлених на повернення належних їй грошових коштів та поновлення порушених прав.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву позивача, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, вказаною правовою нормою установлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Статтею 151 КАС України визначений перелік видів забезпечення позову, до якого відноситься: 1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2)заборона відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом ч.1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна, зокрема, містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006р. №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008р. №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Подібні положення щодо однієї з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі шляхом забезпечення позову містяться й у Главі 10 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року).

Наведені у ст.150 КАС України підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову, у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Оніщенка Д.С. перебуває виконавче провадження №61412674 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Харківського нотаріального округу Остапенка Є.М. №6734 від 22.09.2019р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» боргу в сумі 10 586,85 грн.

Постановою відповідача від 27.02.2020р. відкрито виконавче провадження.

Постановою відповідача від 16.04.2020р. накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках в АТ «ОТП Банк», АТ КБ «Приватбанк», АТ «Ощадбанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Альфа-Банк», ПАТ АБ «Укргазбанк», АТ «Універсал Банк» та всіх інших відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 12 245,53 грн.

Крім того, постановою приватного виконавця від 16.04.2020р. звернуто стягнення на доходи (заробітну плату) боржника, які вона отримує в Міському комунальному підприємстві «Херсонелектротранс», у розмірі 20 % до загальної виплати 12 245,53 грн.

На виконання цих постанов приватного виконавця Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» 30.04.2020р. накладено арешт на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я позивача у відділенні банку №265/21, а Міським комунальним підприємством «Херсонелектротранс» при нарахуванні за квітень 2020р. заробітної плати позивачу у розмірі 15 868,03 грн. здійснено утримання з неї коштів в сумі 2 523,02 грн., в тому числі 600,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій, 1 058,68 грн. основної винагороди приватного виконавця та 864,34 грн. основного боргу.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову ОСОБА_1 лише зазначає, що оскільки її банківські рахунки заблоковані, а заробітна плата є єдиним джерелом існування, то подальше здійснення відповідачем виконавчого провадження завдасть суттєвої шкоди охоронюваним законом інтересам та правам позивача. У разі, якщо позов не буде забезпечено, це зумовить необхідність вжиття додаткових заходів, направлених на повернення належних їй грошових коштів та поновлення порушених прав.

Жодного іншого обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач не наводить, як і не надає належних доказів, які б могли підтвердити існування обставин, з наявністю яких КАС України пов`язує можливість забезпечення позову.

Однак такі обґрунтування та докази не дають суду можливості зробити висновки про наявність підстав для забезпечення позову, у тому числі й у спосіб, про який просить позивач.

Зокрема, позивачем не доведено, що рахунки, кошти на яких арештовано, являються єдиним засобом отримання нею грошових коштів, а заробітна плата є єдиним джерелом її доходів. Крім того, неможливо зробити висновок, що сума боргу 12 245,53 грн. за виконавчим документом з урахуванням винагороди виконавця, витрат на здійснення виконавчих дій, а також з огляду на визначення розміру відрахувань 20% від заробітної плати, є неспівмірною із отримуваним позивачем доходом.

Отже, наразі відсутні підстави вважати, що наслідки дії постанов приватного виконавця про арешт коштів боржника та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника можуть бути настільки суттєвими, що це без вжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача.

Ураховуючи викладене, зазначені ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову доводи ще не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України.

Тому суд не знаходить підстав для висновку про доведеність того, що нині існують обставини, які свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або істотно ускладнять чи унеможливлять ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

За таких обставин у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, що не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду із відповідною заявою, належним чином умотивованою.

Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя А.С. Пекний