Приговор № 89426863, 25.05.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/23488/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретарів судового засідання Гапич К.В., Вєдєрникової Т.А., Концур А.І., Філіпенко А.С.,Чмихало М.О., Вітер І.П.,

прокурора Боровкової Л.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілих - адвоката Свистуна Г.В.,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника Малик Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сватове матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Містки, Сватівського району, Луганської області, громадянина України, який працює водієм сільського фермерського господарства «Граніт 3С», одруженого, освіта вища, раніше не засудженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 121 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Містки, Сватівського району, Луганської області, громадянина України, одруженого, освіта середня, який працює головою сільського фермерського господарства «Граніт 3С», в силу ст.89 КК України раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України,

Встановив:

26 травня 2018 року ОСОБА_5 звернулася до свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 щоб здійснити культивацію орендованої нею земельної ділянки, розташованої неподалік с. Барикіне, Сватівського району, Луганської області.

В цей же день, в період з 10-00 год. до 11-00 год., більш точного часу встановити не виявилося за можливе, ОСОБА_2 , разом із трактористом ОСОБА_6 приїхали на тракторі МТЗ-80 на зазначену земельну ділянку для подальшої її культивації, однак виявили, що вона засіяна соняшником.

В цей час на земельну ділянку також приїхав ОСОБА_4 зі своїм сином ОСОБА_3 , які пересувались на власному автомобілі марки «Рено», жовтого кольору.

Далі ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_2 та протягом подальших 15-20 хвилин вони розмовляли стосовно вказаної земельної ділянки, а саме про те, що ОСОБА_4 засіяв вказане поле соняшником та, відповідно, поніс збитки під час його обробки, які необхідно відшкодовувати. ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 вирішувати даний спір в судовому поряду через цивільний позов, на підставі чого між ними виник словесний конфлікт.

Так, 26 травня 2018 року, в період з 10 годин 00 хвилин до 11 години 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, під час словесного конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який відбувався на земельній ділянці, розташованій неподалік с. Барикіне, Сватівського району, Луганської області, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ОСОБА_4 наблизився та наніс йому не менше чотирьох ударів кулаками лівої та правої руки в область обличчя, після чого кулаком правої руки наніс ще один удар в область живота, заподіявши ОСОБА_2 тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта № 85 від 11.06.2018 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_2 , у останнього встановлені ушкодження у вигляді синців вік обох очей, лівої щоки і лівого плеча, садна правої виличної області, які як в сукупності, так і окремо, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Після заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень за вищевказаних обставин, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 окремо один від одного поїхали в с. Містки, Сватівського району, Луганської області. В той час, коли ОСОБА_2 під`їжджав на тракторі до с. Містки, Сватівського району, Луганської області, йому на мобільний телефон зателефонував його син ОСОБА_1 , який запропонував під`їхати на власному автомобілі та підвезти його додому. Під час зустрічі ОСОБА_1 помітив на обличчі батька ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді саден та синців обличчя, після чого ОСОБА_2 розповів синові про обставини події, яка відбулася поблизу с. Барикіне, Сватівського району, Луганської області та про те, що саме ОСОБА_4 заподіяв йому вказані тілесні ушкодження.

Приїхавши додому, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зайшли на територію свого домоволодіння, в цей же час ОСОБА_1 помітив біля сусіднього будинку АДРЕСА_2 якому мешкає родина ОСОБА_7 , автомобіль, який належить останнім та вирішив самостійно піти до сусідів щоб з`ясувати причини побиття свого батька.

Так, 26 травня 2018 року, в період з 13 години 30 хвилин до 14 години 30 хвилин, більш точний час встановити не виявилося за можливе, ОСОБА_1 підійшов до вхідних металевих воріт домоволодіння АДРЕСА_2 та вголос покликав господарів на вулицю. Далі, до ОСОБА_1 , який продовжував стояти на вулиці біля вхідних воріт, з території домоволодіння вийшли ОСОБА_4 , його син ОСОБА_3 , та ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 надати пояснення з приводу побиття його батька ОСОБА_2 . З цієї підстави між присутніми виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_8 пішов додому.

Надалі, під час словесного конфлікту між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який тривав не більше 1-2 хвилин, у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 наблизився та наніс ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки в область обличчя зліва, внаслідок якого ОСОБА_1 зробив декілька шагів в правий бік та присів на праве коліно. В цей час, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , знову наблизився до останнього та наніс ще два удари кулаками лівої та правої руки в область голови ОСОБА_1 зліва та справа, від яких ОСОБА_1 впав на асфальтоване покриття землі, на лівий бік.

Прикриваючи свою голову руками, ОСОБА_1 відчув фізичний біль від нанесених йому ще не менш ніж трьох ударів ногами в область тулуба з боку ОСОБА_4 , який умисно завдавав вказаних насильницьких дій з метою спричинення фізичного болю ОСОБА_1 .

Також, ОСОБА_1 відчув фізичний біль від нанесених ударів в область голови з боку ОСОБА_3 , від яких ОСОБА_1 втратив свідомість.

Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підняли ОСОБА_1 з землі та під руки відвели його до місця мешкання, де передали ОСОБА_2 .

Виявивши у сина ОСОБА_1 видимі тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя та виділення крові з лівого вуха, ОСОБА_2 викликав медичних працівників Містківської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, які надали ОСОБА_1 екстрену медичну допомогу та рекомендували звернутися до Сватівського районного територіального медичного об`єднання для подальшого діагностування та лікування, куди ОСОБА_1 на автомобілі відвіз ОСОБА_9 разом з ОСОБА_2 , а згодом, у той же день, він був госпіталізований до травматологічного відділення комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня».

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 53/72 від 31.10.2018, ОСОБА_1 26.05.2018 року спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (ВЧМТ) забиття головного мозку ІІІ ступеня (геморагічний в кортикально-субкортикальних відділах лобової долі правої півкулі великого мозку), поздовжного перелому піраміди лівої скроневої кістки з порушенням цілісності зовнішнього слухового проходу, стінок барабанної порожнини і ямки нижньої щелепи зліва, отоликворея зліва (клінічно), субконьюктивальний крововилив лівого ока, синець повік лівого ока, а також садно задньої поверхні правого ліктьового суглоба.

Комплекс ушкоджень голови встановлених у ОСОБА_1 за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Садно правого ліктьового суглоба по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, а саме спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, а також ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, а саме умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 провину не визнав, суду пояснив, що 26 травня 2018 року був вихідний день та він разом із сином - ОСОБА_3 близько 09-00 години об`їздили земельні ділянки в с. Барикіне, Сватівського району, Луганської області. Приїхавши до земельної ділянки, яку вони засіяли насінням соняшнику, побачили трактор з культиватором, по полю ходили ОСОБА_2 та тракторист ОСОБА_6 . Він побачив, що засіяні земельні ділянки були перекультивовані, підійшов до ОСОБА_2 та запитав, що сталося. Спочатку розмова з ОСОБА_2 відбувалася на підвищених тонах, а потім ОСОБА_2 сам запропонував відшкодувати заподіяну шкоду. Під час його розмови з ОСОБА_2 , ОСОБА_6 знаходився біля трактора, який стояв на краю поля на відставні від них близько 20 метрів. Його син ОСОБА_3 знаходився біля автомобіля, який стояв поряд з трактором. Вважає, що їх розмову з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було чути та видно. Після розмови з ОСОБА_2 він запропонував останньому оглянути інші земельні ділянки, на що ОСОБА_2 погодився та вони всі разом - він, його син ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та тракторист ОСОБА_6 сіли до нього в автомобіль та проїхали по периметру поля. Там ОСОБА_2 запропонував узгодити розмір заподіяних збитків для їх подальшого відшкодування. Потім він відвіз їх назад до трактора, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, а вони із сином поїхала по справах. Вказав, що тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не завдавав та ніяких пошкоджень у останнього не бачив. В обідню годину вони приїхали додому до сина за адресою: АДРЕСА_2 . Син запропонував попити чаю, на що він погодився. Через деякий час він почав збиратися додому, вийшов за двір, де стояв його автомобіль та, відкривши хвіртку, побачив, що навприсядки біля автомобілю сидить ОСОБА_1 , який на його думку, перебував у стані схожому на наркотичне або алкогольне сп`яніння. З двору вийшов його син ОСОБА_3 , якому він повідомив, що біля авто сидить ОСОБА_1 . Він підійшов до ОСОБА_1 , доторкнувся до його руки, ОСОБА_1 піднявся та попрямував в бік будинку свого батька, а він йшов ззаду нього, супроводжуючи 10-15 метрів, а потім ОСОБА_1 пішов додому самостійно. В цей час син був позаду нього, до ОСОБА_1 навіть не підходив. Потім вони з сином підійшли до ОСОБА_8 , який в цей час гуляв разом з онуком по вул. АДРЕСА_2 по сусідству від них. Зазначив, що він в стані алкогольного сп`яніння в той день не перебував, тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не заподіював. З ОСОБА_1 ніколи конфлікту не було, між ними були нейтральні стосунки. У 2010 році у нього був конфлікт з ОСОБА_2 , який розпочався після того як ОСОБА_2 та ОСОБА_5 обвинуватили його в пограбуванні, через що він 1 рік 8 місяців перебував за гратами, але його виправдали. Після цього у нього з ОСОБА_2 склалися нейтральні відносини. Також зазначив, що він є головою ФГ «Граніт 3С», займається діяльністю з вирощування сільськогосподарських культур, обробкою земель на підставі договорів оренди землі, зокрема й в с. Барикіне, Сватівського району Луганської області на території Містківської сільської ради. З метою більш ефективної та зручної обробки землі, щоб було можливо обробляти земельну ділянку єдиним масивом, вони з ФГ ОСОБА_11 обмінялися земельними ділянками, саме цю земельну ділянку він обробляв близько семи років. Йому було відомо, що ОСОБА_12 та фермер ОСОБА_11 обмінялися земельними ділянками, про цю обставину йому повідомив керуючий справами у фермерському господарстві ОСОБА_13 . Він запитував у керуючого чи не буде проблем з ОСОБА_5 щодо цих земельних ділянок, але ОСОБА_14 запевнив, що всі питання вирішено, тому він і засіяв соняшником ці земельні ділянки. Просить його виправдати, оскільки жодного злочину не вчиняв.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину не визнав, суду пояснив, що 26 травня 2016 року був вихідний день, свято Троїці, вони з батьком ОСОБА_4 поїхали оглядати поля, які вони засіяли. Близько 09-00 - 09-30 години, коли вони приїхали на поле, розташоване в селі Барикіне, Сватівського району, Луганської області побачили, що на засіяній ними земельній ділянці стоїть трактор та по полю ходить ОСОБА_2 з трактористом ОСОБА_6 . Його батько помітив, що поле перекультивоване. Батько підійшов до ОСОБА_2 та запитав, що сталося, на що ОСОБА_2 пояснив, що культивацію робили вночі, тому не бачили, що поле засіяне, їх розмова відбувалася на підвищених тонах. ОСОБА_6 стояв біля трактора на відстані 10-15 метрів від ОСОБА_2 та батька, а він знаходився біля автомобіля батька, який стояв неподалік трактора, на відстані 20-30 метрів від ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Для того щоб перевірити чи було завдано збиток іншим земельним ділянкам, батько запропонував оглянути інші ділянки по периметру та для цього запропонував сісти в його автомобіль, на що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 погодилися. Вони всі разом сіли в автомобіль батька та поїхали по периметру поля, в ході поїздки ОСОБА_2 запропонував відшкодувати заподіяні збитки, після чого вони відвезли ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до трактора, а самі поїхали у справах. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_2 він не бачив, його батько ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не наносив. Після того, як вони з батьком приїхали до нього додому, в обідній час, він запропонував попити чаю. Десь через годину батько почав збиратися та вийшов за двір, де стояв його автомобіль, він пішов за батьком. Вийшовши за двір вони побачили ОСОБА_1 , який сидів навприсядки біля їх двору на відстані 1-2 метрів від автомобілю, батько доторкнувся до його руки та запитав, що сталося, після чого ОСОБА_1 встав та пішов додому, батько декілька метрів йшов позаду нього, а потім повернувся додому. Він стояв позаду автомобіля та до ОСОБА_1 навіть не торкався. ОСОБА_1 був в неадекватному стані, йшов не рівно, у нього був дивний погляд та його стан був схожим на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння. У його батька з ОСОБА_1 в той день ніякого діалогу не було, видимих тілесних ушкоджень він на ОСОБА_1 не бачив. В цей час по вулиці гуляв ОСОБА_8 з онуком неподалік від їх будинку, а саме біля будинку його сина ОСОБА_15 , який знаходиться по сусідству з його будинком. Вони з батьком підійшли до ОСОБА_8 щоб привітатися. Після того вони поїхали відпочивати на природу. Наголосив, що тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ні він, ні його батько ОСОБА_4 не наносили. Пояснив, що з ОСОБА_1 вони разом навчалися у школі та жили в одному селі, до 2009 року у них були нейтральні стосунки, а потім у 2009-2010 році, коли його батько перебував під слідством, через те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звинуватили його у пограбуванні, стосунки стали напруженими, а після того ніяких відносин між ними не було. Пояснив, що про події, які відбувалися 26.05.2016 року він був допитаний співробітниками поліції під час одночасного допиту, інші процесуальні дії з ним не проводилися. Просив його виправдати.

Потерпілий ОСОБА_2 суд пояснив, що 26.05.2018 року він, на прохання колишньої дружини ОСОБА_5 , разом з механізатором ОСОБА_6 на тракторі виїхали з с. Містки, Сватівського району, Луганської області в с. Барикіне, Сватівського району для культивації земельної ділянки, яку орендує ОСОБА_5 . Приблизно о 10 год. до них на автомобілі «Рено» під`їхали ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 почав говорити, що вони раніше засіяли дану земельну ділянку соняшником та понесли витрати в результаті культивації. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не приймали участі в розмові, вони знаходилися на відстані кількох метрів він них. Потім вони на автомобілі ОСОБА_4 поїхали вздовж поля, де, вийшовши з автомобіля, ОСОБА_4 почав вимагати кошти для вирішення питання, на що він запропонував звернутися до суду, між ними виникла суперечка. Після чого, ОСОБА_4 правою рукою наніс йому один удар в ліву частину обличчя, та продовжував говорити. Потім, ОСОБА_4 наніс ще два удари правою рукою в ліву частину обличчя, а потім наніс удар лівою рукою в обличчя та удар в живіт, та продовжив розмову на тему збитків. Щоб закінчити цю розмову, він сказав ОСОБА_4 , що для вирішення питання потрібен час, вони сіли в автомобіль ОСОБА_7 , які відвезли їх з ОСОБА_6 назад до трактора. Після чого ОСОБА_7 поїхали. Вони з ОСОБА_6 також поїхали додому. Коли вони на тракторі під`їжджали до с. Містки, йому зателефонував його син ОСОБА_1 та запропонував під`їхати на автомобілі та забрати його додому. Коли син під`їхав, він пересів до нього в автомобіль та вони приїхали додому, де в ході розмови, він розповів сину про заподіяні йому ОСОБА_4 тілесні ушкодження. Приїхавши додому, зайшовши до двору, його син ОСОБА_1 повернувся до автомобіля за телефоном, та помітив біля сусіднього будинку, в якому мешкає родина ОСОБА_7 , автомобіль, який належить останнім та вирішив самостійно піти до сусідів щоб з`ясувати причини побиття. Через деякий час, хвилин через 10-15, він побачив, що біля двору стоїть син побитий, якого тримають за руки ОСОБА_7 . Оскільки у сина були значні тілесні ушкодження, з вуха текла кров, на голові були садна, набряк на обличчі, він викликав медичну допомогу, лікар зробив сину укол, та виписали направлення до Сватівського РТМО. Він зателефонував ОСОБА_9 та попросив відвести їх з сином до лікарні. Коли вони приїхали до Сватівського РТМО, сина оглянув лікар-травматолог, зробили рентген. Потім прийшли співробітники поліції, опитали сина, після чого він відвіз його до Сєвєродонецької міської лікарні, де син був госпіталізований в той же день. Син був на лікуванні з 26.05.2018 року близько місяця у травматологічному відділенні Сєвєродонецької міської лікарні, йому проводили комп`ютерну томографію (МРТ), а потім близько місяця син перебував на амбулаторному лікуванні. Вказав, що він 27.05.2018 року звернувся до Сватівського ВП ГУНП із заявою про спричинення тілесних ушкоджень, проходив огляд, на лікуванні не перебував. У нього були синці з лівої та правої сторони обличчя. Просить призначити обвинуваченому суворе покарання, задовольнити його цивільний позов.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 26 травня 2018 року його батько ОСОБА_2 та механізатор ОСОБА_6 поїхали зробити культивацію поля. Через деякий час він зателефонував батькові щоб зустріти його. Коли він зустрів батька на дорозі в с. Містки Сватівського району, той сів в автомобіль та він побачив на обличчі батька пошкодження, а саме на правій та лівій вилицях були гематоми. Батько повідомив, що його побив ОСОБА_4 . Він привіз батька додому, вони зайшли в двір. Він забув телефон в автомобілі, та коли забирав його, побачив біля двору ОСОБА_7 , які є їх сусідами, належний ОСОБА_7 автомобіль. Він підійшов до двору ОСОБА_7 , свиснув, покликав, з вікна будинку визирнув ОСОБА_7 , потім на двір вийшли ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Він запитав ОСОБА_4 чому він побив батька, та у них виник словесний конфлікт. ОСОБА_3 стояв справа від нього, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 стояли перед ним. Потім ОСОБА_8 пішов. Після цього ОСОБА_3 наніс удар кулаком правої руки в ліву частину його обличчя, внаслідок чого він зробив два кроки назад та присів на праве коліно. ОСОБА_3 підійшов до нього та наніс ще два удари кулаками правої та лівої руки в область голови справа та зліва, від яких він впав на асфальт на лівий бік. ОСОБА_3 підійшов з боку голови та наніс декілька ударів, близько трьох, в область голови ногами, а ОСОБА_4 кілька ударів, близько трьох-чотирьох ударів, ногами по тулубу. Після чого він втратив свідомість, а прийшов до тями у дворі батька. У нього з вуха текла кров. Приїхали медичні співробітники, які зробили йому укол та направили до Сватівської РТМО, куди його з батьком відвіз ОСОБА_9 . У лікарні йому зробили рентген, він надав пояснення співробітникам поліції, після чого ОСОБА_9 з батьком ОСОБА_2 відвезли його до Сєвєродонецької міської лікарні, де він перебував на лікуванні з 26.05.2018 року десь 24-25 днів, а потім перебував місяць на амбулаторному лікуванні. 29.05.2018 року йому робили комп`ютерну томографію. У нього був розрив барабанної перетинки вуха, у зв`язку з чим погіршився слух, який до сьогодні повністю не відновився. Також, були садна на лікті, біля ока, на лобі, звезені ноги, синець під оком. За його участі проводився слідчий експеримент, у присутності понятих з аудіо- та відеофіксацією. Просить призначити обвинуваченим суворе покарання в максимальному розмірі, задовольнити його цивільний позов.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 26.05.2018 року вони з ОСОБА_2 поїхали на тракторі в с. Барикіне, Сватівського району для культивації земельної ділянки, та побачили, що поле вже засіяне, інше поле вони вже перекультивали. До них під`їхали ОСОБА_4 з сином ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з ОСОБА_4 почали розбиратися в ситуації, яка склалася. Потім всі сіли в автомобіль ОСОБА_7 та поїхали на інший край поля. Там ОСОБА_4 почав казати, щоб ОСОБА_2 відшкодував витрати за посів поля, на що ОСОБА_2 сказав зачекати. Після цього ОСОБА_4 наніс ОСОБА_2 декілька ударів (3-4 удари) кулаками по обличчю, потім вони всі сіли до автомобіля ОСОБА_7 , та їх відвезли назад до трактора та вони поїхали додому. Коли вони з ОСОБА_2 їхали додому, по дорозі їх зустрів син ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сів до сина в автомобіль і вони поїхали. Вказав, що крові в ОСОБА_2 не було, були садна на обличчі, синець під оком, садна на щоці. Він та ОСОБА_3 під час конфлікту стояли на відстані кілька метрів від ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він є біологічним батьком ОСОБА_4 2018 року, більш точно дати та часу не пам`ятає, він приїхав до сина ОСОБА_16 , та грав з онуком на вулиці, де проживають ОСОБА_3 АДРЕСА_1 . Він бачив, що зі свого двору вийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підійшли до чоловіка, який сидів навприсядки біля забору ОСОБА_3. Від нього до ОСОБА_7 було близько 60 метрів, і він не бачив, що саме за чоловік це був. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяли під руки чоловіка і пішли. Коли ОСОБА_7 повернулися, то сказали, що відвели додому п`яного чоловіка. Про конфлікт між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 йому нічого не відомо, він не бачив, щоб ОСОБА_7 когось били.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 26.05.2018 року йому зателефонував ОСОБА_2 та попросив відвести в лікарню ОСОБА_1 . У післяобідню годину він приїхав до ОСОБА_2 та відвіз їх до м. Сватове до лікарні. По приїзду, ОСОБА_1 пішли в лікарю, а він залишився їх чекати. Потім ОСОБА_2 попросив відвести їх до Сєвєродонецької міської лікарні, на що він погодився та відвіз їх туди, залишив ОСОБА_1 в лікарні та повернувся додому. Вказав, що бачив в ОСОБА_1 на голові ссадно, з лівого вуха сочилася кров, запаху алкоголю від нього не чув. В ОСОБА_2 буд синець під оком. ОСОБА_1 сказали, що отримали тілесні ушкодження від ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_17 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що вона працює завідуючою Містківською амбулаторії загальної практики - сімейної медицини. У 2018 році, в суботу, близько 13-00 год., більш точно дати не пам`ятає, був телефонний виклик від ОСОБА_18 з приводу побитого чоловіка, який без свідомості. Коли вони приїхали за викликом на вул АДРЕСА_1 , було з`ясовано, що чоловік - це був ОСОБА_1 , був у свідомості, у нього були тілесні ушкодження - садна на обличчі, кров текла з вуха, скаржився на болі в ребрах, грудній клітині. Вони надали першу медичну допомогу - зміряли тиск, обробили садна, зробили укол анальгетика, від госпіталізації відмовилися, оскільки рідні ОСОБА_1 самостійно бажали відвести його до лікарні. Оскільки кров з вуха - це серйозний симптом, вона надала направлення до Сватівського РТМО, також виписала направлення до невропатолога, оскільки хворий скаржився на головний біль. Усі тілесні ушкодження було записано в медичну картку. Від хворого вона не чула запаху алкоголю. Також, медична допомога була надана бабусі, у неї був високий тиск, також вона тиск міряла ОСОБА_2 . Зазначила, що ОСОБА_5 знає, тиску на неї ніхто не чинив.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що вона працює медичною сестрою Містківською амбулаторії загальної практики - сімейної медицини. У 2018 році, точно дату не пам`ятає, лікар ОСОБА_17 повідомила, що близько 12-50 год. зателефонувала ОСОБА_18 , повідомила, що ОСОБА_1 без свідомості. Коли вони приїхали за викликом, то ОСОБА_1 був в свідомості, у нього на обличчі були садна, з вуха йшла кров. Вони надали першу медичну допомогу - вона обробила садна, зробила укол анальгетика. Також, надали медичну допомогу бабусі. Після чого, лікар виписала ОСОБА_1 направлення в Сватівське РТМО. Запаху алкоголю вона від ОСОБА_1 не чула. ОСОБА_2 вона медичну допомогу не надавала, ушкоджень у нього не бачила, оскільки займалася ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_1 її син, а потерпілий ОСОБА_2 - колишній чоловік. За місяць до подій, а саме весною 2018 року, «Прогрес-10» їй виділили земельну ділянку, якою раніше користувався ОСОБА_4 . На той час ОСОБА_4 вже засіяв вказану земельну ділянку, тому що керівництво «Прогрес-10» своєчасно не повідомило ОСОБА_4 про відведення їй земельної ділянки в натурі, що на її думку, і стало причиною конфлікту. Вони з колишнім чоловіком ОСОБА_2 ведуть сумісне господарство, а син їм допомагає. Вона попросила ОСОБА_2 здійснити культивацію земельної ділянки, та ОСОБА_2 з механізатором ОСОБА_6 поїхали на поле. Наступного дня чи через день, вона побачила ОСОБА_2 , у нього на обличчі були ушкодження, садна, скула була набрякла. Її син ОСОБА_1 перебував на лікуванні в Сєвєродонецькій міській лікарні, у нього були крововиливи на обличчі, синці по всьому тілу. Син скаржився на сильний головний біль. Вона була присутня під час огляду сина медичним експертом, він розповів експерту, що перший удар був настільки сильним, що у нього щось хруснуло в голові. Сину того дня було призначено лікування. Це було десь через день після побиття. Вказала, що вона особисто не бачила, як ОСОБА_4 наносив тілесні ушкодження колишньому чоловікові, про це їй повідомив механізатор ОСОБА_6 . Також, ОСОБА_2 говорив їй про те, що його побив ОСОБА_4 , та розповів про побиття їх сина. Зазначила, що знайома з ОСОБА_3 більше 10 років, до 2009 року у них були добрі відносини, а після 2009 року до теперішнього часу нейтральні відносини, часом напружені, від ОСОБА_3 на її адресу надходять погрози.

Свідок ОСОБА_20 , допитаний в судовому засіданні, пояснив, що з родиною ОСОБА_7 та ОСОБА_2 він проживає на одній вулиці АДРЕСА_1 . Йому нічого не відомо з приводу конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_2. Про події, що сталися, він дізнався від співробітників поліції, які проводили опитування.

Свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_22 надали суду пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_20 . Вказали, що ОСОБА_4 можуть охарактеризувати позитивно як серйозного, доброго, працелюбного чоловіка.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що йому відомо, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стався конфлікт. Про обставини, що сталися, йому повідомив ОСОБА_2 через кілька днів після конфлікту. В ОСОБА_2 на обличчі було видно ушкодження. Він бачив, як після конфлікту на стадіон, де в той час був він, ОСОБА_6 та інші, приїздив ОСОБА_4 , він відізвав ОСОБА_6 та вони про щось говорили, про що саме, йому не відомо. Вказав, що він був понятим при проведенні слідчого експерименту.

Свідок ОСОБА_24 , допитаний в судовому засіданні, пояснив, що влітку 2018 року, близько обіду, більш точно дату та час не пам`ятає, він перебував на стадіоні в с. Містки Сватівського району. Там були також інші чоловіки, зокрема й ОСОБА_25 . До них підійшов ОСОБА_4 , відізвав ОСОБА_6 , вони відійшли та про щось говорили, про що саме, йому не відомо. Про конфлікт між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що вона працює лікарем в багатопрофільній лікарні Приватне підприємство № 2 у кабінеті комп`ютерної томографії. Вона пам`ятає, що на обстеження в кабінет томографії привезли ОСОБА_1 з травматології Сєвєродорнецької міської лікарні, він був у важкому стані. Їй телефонував лікар-нейрохірург та сказав, що необхідно подивитися забій головного мозку, який може бути в лобовій частині і вогнища ураження, оскільки ОСОБА_1 був у важкому стані. Після проведення даного дослідження потрібно було дуже швидко дати відповідь, вона зафіксувала ушкодження та вказала удари 3-4 ступеня, перелом сосцевидного відростка скроневої кістки зліва, важкий забій. За результатами дослідження було передано висновок та диск із записам МРТ в травматологічне відділення лікарні. Вказала, що різні висновки дослідження комп`ютерної томографії були обумовлені тим, що перший раз вона не побачила та не зафіксувала перелом сосцевидного відростка, оскільки він невеликого розміру, близько 20 мм, і дуже тонкий. Це було викликане неуважністю та великою зайнятістю. Через 1-2 дні до неї прийшла мати потерпілого і попросила переглянути надане дослідження, сказала, що це пов`язано з тим, що потерпілий був обстежений ЛОР-лікарем і у нього була виявлена отолікворея, що може свідчити про перелом основи черепа, також лікар встановив діагноз: перелом скроневої кістки, а на знімку це не було відображено. Вона переглянула дослідження МРТ безпосередньо на комп`ютері, також попросила переглянути колегу та виявила помилку, тому надала повторний висновок, де вказала про наявність перелому сосцевидного відростка скроневої кістки. Наголосила, що дослідження ОСОБА_1 проводилося один раз, перший висновок був неповний через її помилку, другий висновок вона надала після більш детального дослідження результатів комп`ютерної томографії. Тиску на неї ніхто не чинив, вона сама погодилася переглянути дослідження, оскільки неточний діагноз міг спричинити значні ускладнення стану здоров`я людини, оскільки якщо постраждала барабанна перетинка - це загрожувало втратою слуху. Повторний висновок вона відала матері потерпілого, щоб вона передала його до травматологічного відділення.

Також у судовому засіданні було допитано експертів, а саме:

Судово-медичний експерт ОСОБА_27 суду пояснив, що він є завідувачем відділу експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб, має стаж роботи з 1988 року. На підставі ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01.08.2018 року провів експертизу ОСОБА_1 та склав висновок експерта № 403 від 27.08.2018 року. Для проведення експертизи він спочатку оглянув ОСОБА_1 в Сєвєродонецькій міській лікарні 05.06.2018 року о 14 годині 30 хвилин. Були встановлені тілесні ушкодження, які були зафіксовані у медичній документації. Після цього потерпілий надав йому диск з МРТ та його опис, з якого він зняв копію та повернув ОСОБА_1 . Також, для проведення експертизи була надана копія історії хвороби ОСОБА_1 , в якій був наявний опис комп`ютерної томографії, де було вказано, що відсутній перелом сосцевидного відростка скроневої кістки, а іншому описі МРТ зазначений перелом був зафіксований. Для вирішення даного питання він консультувався з рентгенологом ОСОБА_28 , який вказав, що на наданих сканах комп`ютерної томографії черепа від 29.05.2018 року, записаних на DVD-R диску, кістково-травматичних пошкоджень кісток зводу черепа не виявлено, про що було вказано в експертному дослідженні. Він звернувся до лікаря-рентгенолога ОСОБА_28 , оскільки потребував консультативного дослідження спеціаліста в даній галузі, тому що він особисто перелому не побачив. Вважає, що для виникнення такого перелому повинні бути комплексні ушкодження, ізольований перелом міг виникнути лише у виключних випадках. Ним було надано висновок про наявність у потерпілого ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості з врахуванням стану потерпілого, строків його лікування, діагнозу, встановленого ОСОБА_1 за відсутності перелому сосцевидного відростку. Тяжкість тілесних ушкоджень визначалася з урахуванням загрози для життя у момент їх заподіяння. Вважає, що за наявності у потерпілого вищевказаного перелому, на даний час його можливо було б виявити. Згідно медичної документації, яка була йому надана на дослідження, було наявно два висновки МРТ (в одному з яких було зафіксовано перелом сосцевидного відростку, а в іншому - відсутній). Ним не було встановлено перелому піраміди скроневої кістки та перелому сосцевидного відростку. Вважає, що наданої медичної документації було достатньо для проведення експертного дослідження та він не потребував безпосереднього огляду ОСОБА_1 . Під час експертного дослідження 27.08.2018 року він потерпілого не оглядав, ОСОБА_1 був ним безпосередньо оглянутий в лікарні 05.06.2018 року. Експертиза ним проводилася на протязі години, а саме з 11-00 години 27.08.2018 року до 12-00 години 27.08.2018 року. Зазначив, що при огляді потерпілого нейрохірургом було встановлено наявність перелому піраміди скроневої кістки зліва, отолікворея за клінічними ознаками (кровотеча, набряк та інше), а він робив висновок про відсутність вказаних переломів безпосередньо після дослідження комп`ютерної томографії. Вказав, що комісійна експертиза призначається якщо з першочерговим висновком експерта є розбіжності та для вирішення інших питань. Всі експертні дослідження є рівнозначними та кожен з них може оцінюватися як окремий доказ.

Судово-медичний експерт ОСОБА_29 суду пояснив, що він є заступником начальника з експертної роботи Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, має стаж роботи з 1998 року. Він був головою експертної комісії, яка проводила комісійну судово-медичну експертизу № 53/72 у відношенні ОСОБА_1 , розпочату 29.10.2018, та яка закінчена 31.10.2018 року. Він відповідав за організацію роботи комісії, ознайомлювався з медичною документацією, визначав склад комісії. Він, як голова експертної комісії , у відповідності до пункту 6 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз, ознайомився з матеріалами справи, що надійшли і визначив, до якої категорії комісійних експертиз вони належать , залежно від категорії експертизи визначив склад експертної комісії , залучив фахівців, які в цьому випадку виконували обов`язки як експерти та були попереджені про кримінальну відповідальність у відповідності до статей 384, 385 КК України, забезпечив умови роботи експертної комісії, брав участь у роботі експертної комісії і керував не ю. Лікар-рентгенолог ОСОБА_30 був залучений для проведення даної експертизи у відповідності до Закону України «Про судову експертизу», до пункту 4 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз, оскільки залежно від характеру експертизи до складу комісії можуть входити як фахівці тільки в галузі судово-медичної експертизи, так фахівці інших медичних спеціальностей. За своїм процесуальним становищем всі вони при проведенні експертизи є експертами. Для експертного дослідження, у відповідності до вимог Інструкцій та Правил призначення експертиз, КПК України, було надано оригінали медичної документації ОСОБА_1 , диск з комп`ютерною томографією та був оглянутий безпосередньо потерпілий ОСОБА_1 . Наголосив, що у відповідності п. 4.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, при експертному дослідженні враховуються тільки оригінали медичної документації. Вважає, що у випадку проведення експертизи по копіям документів, така експертиза не має братися до уваги, також огляд потерпілого при експертному дослідженні є обов`язковим. При проведенні експертизи було досліджено висновки всіх лікарів, зокрема ЛОР-лікаря, який поставив діагноз: відкрита черепно-мозкова травма, перелом піраміди скроневої кістки зліва, отолікворея зліва. Цей діагноз також підтверджувався завідуючим травматологічного відділення, а також групою нейрохірургів, які підтвердили наявність перелому сосцевидного відростку, висновок яких був у медичній документації, наданій для проведення експертного дослідження. Також, для проведення експертизи було надано диск МРТ та для його дослідження було залучено вузькопрофільного спеціаліста - лікаря-рентгенолога ОСОБА_30 , який надав висновок: прокольний перелом пірамідки лівої скроневої кістки з порушенням цілісності зовнішнього слухового проходу, стінок барабанної полості, ямки нижньої щелепи зліва. КТ-ознаки геморагічного забою правої лобової долі. Порушення пневматизації барабанної полості зліва (найбільш вірогідно, за рахунок крові) з блоком овального слухового вікна. Вважає, що отолікворея - це достовірна ознака наявності перелому піраміди скроневої кістки. Зауважив, що при проведенні експертного дослідження, експертами не досліджувалися та не бралися до уваги висновки МРТ, які суперечили один одному, та не є медичною документацією, наголосив, що досліджувався безпосередньо диск комп`ютерної томографії. Вказав, що згідно пункту 3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз, експертизи у відділі проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, суду в правильності згаданої експертизи. Наголосив, що вся медична документація, диск МРТ були надані на експертне дослідження у відповідності до вимог КПК України та після проведення дослідження, як завжди робиться, були упаковані, опечатані та передані особі, яка призначала експертизу. На питання захисника щодо можливості встановити на теперішній час у потерпілого ознаки перелому піраміди скроневої кістки та утворення кісткової мозолі, зазначив, що однозначної відповіді надати неможливо, все залежить від індивідуальних особливостей кожної людини. Зазначив, що усіма лікарями було поставлено потерпілому однозначний діагноз, але різними фахівцями діагноз було викладено в різній термінології. Вказав, що вивчивши та проаналізувавши надану медичну документацію, з урахуванням консультації лікаря-рентгенолога та висновків групи нейрохірургів, комісійна судово-медична експертиза дійшла однозначних висновків, викладених у висновку експерта за № 53/72, які він підтверджує.

Судово-медичний експерт ОСОБА_31 вказав, що він є лікарем судово-медичним експертом відділу комісійних експертиз Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, має стаж експертної роботи з 2018 року. Пояснив, що приймав участь у проведенні комісійної судово-медичної експертизи у відношенні ОСОБА_1 . Висновки експерта за № 53/72 від 31.10.2018 року підтверджує.

Судово-медичний експерт ОСОБА_32 пояснив, що він є т.в.о. завідувача відділу комісійних експертиз Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, має стаж експертної роботи з 1984 року. Пояснив, що приймав участь у проведенні комісійної судово-медичної експертизи у відношенні ОСОБА_1 . Вказав, що експертизу було проведено на підставі наданих оригіналів медичної документації, рентгенівських знімків, огляду диску з комп`ютерною томографією, особистого огляду потерпілого ОСОБА_1 . За результатами дослідження, комісія дійшла до висновків, викладених у експертизі за № 53/72 від 31.10.2018 року, висновки якої підтверджує.

ОСОБА_30 , суду пояснив, що він є лікарем-рентгенологом, має стаж роботи по спеціальності з 2016 року. Пояснив, що брав участь у проведенні комісійної судово-медичної експертизи у відношенні ОСОБА_1 в якості експерта та був попереджений про кримінальну відповідальність. Брав участь в консультативному дослідженні диску з комп`ютерною томографією, надав висновок, який було зроблено за результатами безпосереднього дослідження диску з МТР, який викладений в експертизі № 53/72.

Також, в судовому засіданні було безпосереднього досліджено зібрані у кримінальному провадженні докази та процесуальні документи, а саме:

заява ОСОБА_1 , яка 26 травня 2018 року до надійшла чергової частини Сватівського ВП ГУНП, про те, що 26.05.2018 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 завдали йому тілесні ушкодження біля будинку № 12 по вул. АДРЕСА_1 , 27 травня 2018 року вказане правопорушення було зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018130550000367 (а.с.1-3, Т.1 мат. крим. пров.);

протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 26 травня 2018 року від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що 26 травня 2018 року приблизно о 15:00 годині ОСОБА_33 та ОСОБА_3 спричинили йому тілесні ушкодження (а.с.10, Т.1 мат. крим. пров.);

протокол огляду місця події від 27 травня 2018 року, проведений за адресою: АДРЕСА_2 . На вказаній ділянці нічого не виявлено. До вказаного протоколу долучено фототаблицю із зображенням будинків АДРЕСА_7 (а.с.14-17, Т.1 мат. крим. пров.);

висновок мультизрізової комп`ютерної томограми головного мозку ОСОБА_1 від 29 травня 2018 року, проведеної за допомогою апарату DLP1112 mGy.cm, згідно якого в ОСОБА_1 наявні КТ-ознаки забою речовини головного мозку (3-4 вид) у кортикально-субкортикальних відділах лобової долі правої півкулі головного мозку. Помірний набряк правої півкулі головного мозку. Забій м`яких тканин голови. Лінійний перелом лівої скроневої кістки в області сосцевидного відростку (а.с. 41, Т.1 мат. крим. пров.);

висновок проведення мультизвукової комп`ютерної томограми головного мозку ОСОБА_1 від 29 травня 2018 року, згідно якого у ОСОБА_1 наявні КТ-ознаки забою речовини головного мозку (3-4 вид) в кортикально-субкортикальних відділах лобної частини правої півкулі великого мозку. Помірний набряк правої півкулі головного мозку. Забій м`яких тканин голови (а.с. 74, Т.1 мат. крим. пров.);

довідка, видана головним лікарем Комунальної установи Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні № 1247 від 07.06.2018 року про перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з діагнозом: «Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку ІІ ступеня (геморагічний правої лобної долі). Перелом піраміди лівої скроневої кістки. Множні забої, садна, синці голови, обох ліктьових суглобів» (а.с. 57, Т.1 мат. крим. пров.);

виписний епікриз з історії хвороби № НОМЕР_2, з якого вбачається, що ОСОБА_1 поступив на обстеження та лікування до травматологічного відділення міської лікарні міста Сєвєродонецька, де перебував з 26 травня 2018 року по 19 червня 2018 року з діагнозом: забій головного мозку ІІ ступеню (геморагічний в кортикально - субкортикальних відділах лобової долі правої півкулі великого мозку). Перелом піраміди скроневої кістки зліва, отолікворея (клінічно). Субконьюктивальний крововилив лівого ока. Множинні садна, крововиливи, забої голови, верхніх кінцівок. В результаті проведеного лікування стан хворого покращав. Зменшилась інтенсивність головного болю, зберігається зниження слуху лівого вуха. Вогнищевої та менінгеальної неврологічної симптоматики не виявляється (а.с. 77, Т.1 мат. крим. пров.);

листок непрацездатності ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 від 20 червня 2018 року (а.с. 78, Т.1 мат. крим. пров.);

протокол проведення слідчого експерименту від 26 липня 2018 року, який було проведено на АДРЕСА_1 , за участі потерпілого ОСОБА_1 , в присутності понятих та спеціаліста, який фіксував перебіг слідчої дії за допомогою відеокамери, в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_1 вказав обставини та механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оглянутий в судовому засіданні відеозапис слідчої дії (а.с.79-83, Т.1 мат. крим. пров.);

висновок експерта № 403 від 27.08.2018 року, з якого вбачається, що під час огляду в ОСОБА_1 були виявлені пошкодження у вигляді синця, крововиливу обличчя, садна правого ліктьового суглоба. У лікарні у нього встановлено: ОЧМТ. Забій головного мозку ІІ ступеня (геморрагічний в кортикально-субкортикальних відділах лобної частини правої півкулі великого мозку). Перлом піраміди скроневої кістки зліва, отолікворея (клінічно). Субконьюктивальний крововилив лівого ока. Множинні садна, синці, забої голови, верхніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупого предмету, предметів. По давності, відповідно до медичної комендації, можуть відповідати 26.05.2018 року та відносяться до категорії: Гостра черепно-мозкова травма, забій головного мозку ІІ ступеню - до категорії середньої тяжкості як такої, що викликала тривалий розлад здоров`я, так як лікування продовжувалося більше 21 дня. Діагноз: перлом піраміди скроневої кістки зліва при наданні висновків не враховувався, так як він складений на основі суб`єктивних висновків хворого та не підтверджується клінічними (МРТ) методами дослідження. Під час огляду ОСОБА_1 було встановлено, що йому було нанесено не менш ніж п`ять ударів в область голови та не менше одного удару в область правого ліктьового суглобу. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 було нанесено черепно-мозкову травму, а саме - забій головного мозку, а одним із симптомів черепно-мозкової травми є втрата свідомості, експерт прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 міг втрачати свідомості під час нанесення йому черепно-мозкової травми. Тілесні ушкодження, виявлені в ОСОБА_1 могли утворитися при обставинах, на які він казав в ході проведення слідчого експерименту від 26.07.2018 року (а.с.102-108, Т.1мат. крим. пров.);

висновок мультизрізової комп`ютерної томографії ГМ від 29.05.2018 року, за яким у ОСОБА_1 наявні КТ - ознаки забою речовини головного мозку (3-4 вид) в кортикально-субкортикальних відділах лобної долі правої півкулі великого мозку. Помірний набряк правої півкулі головного мозку. Забій м`яких тканин голови. Лінійний перелом лівої скроневої кістки в області сосцевидного відростка (а.с.115, Т.1 мат. крим. пров.);

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.05.2018 року про надходження заяви ОСОБА_2 про те, що 26 травня 2018 року приблизно о 10 годині 00 хвилин на земельній ділянці, розташованій в с. Барикіне Сватівського району, котра на праві оренди належить ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_4 наніс йому тілесні ушкодження, дані про вказане правопорушення внесені до ЄРДР 28.05.2018 року за номером 12018130550000371 (а.с. 185, Т.1 мат. крим. пров.);

протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 27 травня 2018 року, з кого вбачається, що слідчим Сватівського ВП ГУНП в Луганській області 27.05.2018 року було прийнято усну заяву від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що 26 травня 2018 приблизно о 10-00 годині на земельній ділянці, розташованій в с. Барикіне, яка належить (орендується ОСОБА_5 ), ОСОБА_4 наніс йому тілесні ушкодження (а.с. 190, Т.1 мат. крим. пров.);

акт судово-медичного дослідження (обстеження) ОСОБА_2 № 71, складений судово-медичним експертом ОСОБА_35 29 травня 2018 року, з якого вбачається, що оглядом ОСОБА_2 встановлено наступні пошкодження: синці вік обох очей, лівої щоки та лівого плеча, садна правої скулової області. Вищевказані пошкодження спричинені від впливу тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, або при взаємодії (співударі) з ними, можливо у термін та за обставин, вказаних в постанові та зі слів ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним характером, локалізацією та морфологічними ознаками давності пошкоджень. Синці та садна, як у сукупності так і окремо, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (а.с. 195, Т.1 мат. крим. пров.);

висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_2 № 85 від 11 червня 2018 року, згідно якого в ОСОБА_2 виявлено синці вік обох очей, лівої щоки та лівого плеча, садна правої скулової області. Вищевказані пошкодження спричинені від впливу тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, або при взаємодії (співударі) з ними, можливо у термін та за обставин, вказаних в постанові та зі слів ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним характером, локалізацією та морфологічними ознаками давності пошкоджень. Синці та садна, як у сукупності так і окремо, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (а.с. 200-201, Т.1 мат. крим. пров.);

висновок комісійної судово-медичної експерти № 53/72 від 31.10.2018, згідно якого ОСОБА_1 26.05.2018 спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (ВЧМТ) забиття головного мозку ІІІ ступеня (геморагічний в кортикально-субкортикальних відділах лобової долі правої півкулі великого мозку), повздовжного перелому піраміди лівої скроневої кістки з порушенням цілісності зовнішнього слухового проходу, стінок барабанної порожнини і ямки нижньої щелепи зліва, отоликворея зліва (клінічно), субконьюктивальний крововилив лівого ока, синець повік лівого ока, а також садно задньої поверхні правого ліктьового суглоба. Комплекс ушкоджень голови установлених у ОСОБА_1 за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Садно правого ліктьового суглоба по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 44-73, Т.2 мат. крим. пров.).

Також, судом було досліджено в томі 1 мат. крим. пров.: доручення начальника СВ Сватівського ВП Головного управління Національної поліції в Луганській області від 27 травня 2018 року про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018130550000367, внесеному до ЄРДР від 27.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України (а.с.4); наказ начальника СВ Сватівського ВП ГУНП № 67 від 28.05.2018 року про створення слідчо-оперативної групу в кримінальному провадженні № 12018130550000367 (а.с. 6); постанову заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури від 27 травня 2018 року про призначення групи прокурорів (а.с.8); постанову Слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганській області від 29 травня 2018 року про направлення ОСОБА_1 для проведення судово-медичного обстеження (дослідження) до відділу експертизи (районного відділення) ЛОБ СМЕ (а.с. 39-40); постанову прокурора Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури від 05 червня 2018 року про перекваліфікацію кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018130550000367 від 27.05.2018 року з ч.1 ст. 125 КК Україна на ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України (а.с. 53); постанову заступника прокурора Луганської області від 27 червня 2018 року про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018130550000367 від 27 травня 2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України слідчому управлінню ГУНП в Луганській області (а.с.61-62); постанову заступника прокурора Луганської області від 27 червня 2018 року про внесення змін до групи прокурорів для здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування (а.с. 63-64); доручення заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області 09 липня 2018 року про продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018130550000367, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України (а.с.66); клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області від 27 липня 2018 року про проведення судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні № 12018130550000367 від 27 травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, яке ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 серпня 2018 було задоволено (а.с.95-97, 99-100); постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області від 30 серпня 2018 року про перекваліфікацію кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за № 12018130550000367 від 27 травня 2018 року з ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 122 КК України (а.с. 124-125); постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області про залучення захисника від 07 вересня 2018 року (а.с. 134); постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області про залучення захисника від 10 вересня 2018 року (а.с. 151); ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 березня 2018 року про обрання підозрюваному ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (а.с.174-176); постанову прокурора відділу прокуратури Луганської області від 25 вересня 2018 року про об`єднання в одне провадження матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12018130550000367 від 27.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України та за № 12018130000000261 від 12.09.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КК України (а.с.177-178); постанову прокурора відділу прокуратури Луганської області від 25 вересня 2018 року про об`єднання в одне провадження матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12018130550000367 від 27.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України та за № 12018130550000371 від 28.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та присвоєння № 12018130550000367 (а.с.183-184); доручення начальника СВ Сватівського ВП Головного управління Національної поліції в Луганській області про проведення досудового розслідування від 27 травня 2018 року (а.с.186); постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 28 травня 2018 року (а.с. 190); клопотання слідчого СВ Сватівського ВП ГУНП в Луганській області про проведення судово-медичної експертизи від 04 червня 2018 року у кримінальному провадженні за № 12018130550000371 від 28.05.2018 року (а.с. 196-197); ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 13 червня 2018 року про призначення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного досудових розслідувань за № 12018130550000367 від 27.05.2018 судово-медичної експертизи ОСОБА_1. (а.с. 198-199); постанову заступника прокурора Луганської області про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 06 вересня 2018 року (а.с.242-243); доручення заступника начальника відділу СУ ГУНП в Луганській області про проведення досудового розслідування від 24 вересня 2018 року (а.с.244); постанову заступника прокурора Луганської області про визначення групи прокурорів від 10 вересня 2018 року (а.с.247-248); а також в томі 2 мат. крим. провадження: доручення заступника начальника СУ Головного управління Національної поліції в Луганській області про продовження досудового розслідування від 02 жовтня 2018 року (а.с.1); постанову старшого слідчого в ОВС - криміналіста СУ ГУНП в Луганській області про залучення захисника підозрюваному ОСОБА_4 від 08.10.2018 року (а.с. 8); клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області про проведення комісійної судово-медичної експертизи від 18 вересня 2018 року (а.с.29-32); ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 вересня 2018 року про призначення комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018130550000367 від 27.05.2018 року (а.с. 33-34); клопотання старшого слідчого в ОВС - криміналіста СУ Головного управління Національної поліції в Луганській області про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 10 жовтня 2018 року (а.с.37-38); ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 жовтня 2018 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які зберігаються і знаходяться у володінні КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (а.с.39); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 29 жовтня 2018 року, в ході якого старшим слідчим в ОВС - криміналістом СУ ГУНП в Луганській області було проведено тимчасовий доступ до медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 № НОМЕР_2 , вказані медичні документи було вилучено для проведення судово-медичної експертизи, що також підтверджується описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого, суду від 29 жовтня 2018 року (а.с.40-41); постанову заступника прокурора Луганської області про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 06 листопада 2018 року (а.с. 74-75); доручення начальника СВ Сватівського ВП Головного управління Національної поліції в Луганській області про проведення досудового розслідування від 06 листопада 2018 року (а.с. 77); клопотання слідчого СВ Сватівського ВП ГУНП в Луганській області про продовження строку досудового розслідування від 06 листопада 2018 року (а.с.79-85); постанову керівника Старобільської місцевої прокуратури про продовження строку досудового розслідування від 10 листопада 2018 року (а.с.85-89); постанову виконувача обов`язків прокурора Луганської області про доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 16 листопада 2018 року (а.с. 91-92); постанову заступника прокурора Луганської області про визначення групи прокурорів від 16 листопада 2018 року (а.с. 94-95); доручення заступника начальника СУ Головного управління Національної поліції в Луганській області про продовження досудового розслідування (а.с. 96); постанову старшого слідчого в ОВС- криміналіста СУ ГУНП в Луганській області про зміну кваліфікації кримінального провадження (а.с.98-99); протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування потерпілому ОСОБА_2 від 29.11.2018 року (а.с.122); протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування потерпілому ОСОБА_1 від 29.11.2018 року (а.с.123); протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_4 та захиснику Малику Д.О. від 30.11.2018 року (а.с.128-129); протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_3 та захиснику Малику Д.О. від 30.11.2018 року (а.с.130-131); ухвала слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 06.06.2018 року про призначення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12018130550000371 від 28 травня 2018 року судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_2 (а.с. 229, Т.2 матеріалів судової справи).

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, їх винуватість у скоєнні злочинів повністю доведена дослідженими під час судового розгляду доказами у кримінальному провадженні, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який пояснив про обставини вчинення відносно нього насильницьких дій, завдання ударів та побоїв ОСОБА_4 , які завдали фізичного болю та заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . Показання потерпілого є логічними, послідовними та сумнівів у їх достовірності не викликають, підтверджені іншими безпосередньо дослідженими доказами - поясненнями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , які підтвердили про наявність 26 травня 2018 року в ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, яким у суду немає підстав не вірити, оскільки їх показання стабільні, не суперечливі, дані незацікавленими особами, нічим не опорочені, підтверджені взаємно та дослідженими судом доказами, а саме протоколом проведення слідчого експерименту від 26 липня 2018 року, в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_1 вказав обставини та механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом вищевказаної слідчої дії, що узгоджується висновками комісійної судово-медичної експерти № 53/72 від 31.10.2018, згідно яких комплекс пошкоджень в ОСОБА_1 міг утворитися в строк та при обставинах, на які він посилається в своїх показах під час проведення слідчого експерименту. Комплекс ушкоджень голови установлених в ОСОБА_1 за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Що стосується доводів захисника про недопустимість доказу - висновку комісійної судово-медичної експертизи № 53/72 від 31.10.2018, оскільки по даному кримінальному провадженню проведено два експертних дослідження, висновки яких різняться, а саме: відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 27.08.2018 року № 403 ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, а згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 53/72 від 31.10.2018 ОСОБА_1 було встановлена ступінь тяжкості тілесних ушкоджень як тяжкі, необхідно вказати наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 КПК України, призначення експертизи для встановлення ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень є обов`язковим.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», у випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об`єктивності експертного дослідження. Такій оцінці підлягають також окремі висновки експертів - членів комісійної чи комплексної експертизи, які не підписали спільний висновок. Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

У відповідності до п.4.1, п. 4.2, п.4.4 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. № 6 (далі - Правила), судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих. Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості. Судово-медичний експерт встановлює особу обстежуваного за паспортом чи іншим документом, що його замінює, з`ясовує у нього обставини заподіяння ушкоджень, скарги та, за потребою, інші відомості; ознайомлюється з матеріалами справи і наявними медичними документами. Всі отримані відомості фіксуються у висновку експерта (акті судово-медичного обстеження - надалі акт). При проведенні судово-медичної експертизи експерт повинен використовувати оригінали медичних документів. У виняткових випадках дозволяється використання копій і виписок, за умови відображення в останніх вичерпних відомостей про ушкодження та їх клінічний перебіг. Ці документи мають бути засвідчені підписом лікаря і печаткою лікувального закладу.

Судом було досліджено висновки судово-медичної експертизи від 27.08.2018 року № 403 та комісійної судово-медичної експертизи № 53/72 від 31.10.2018, також, у відповідності до положень ст. 356 КПК України, в судовому засіданні були допитані судово-медичні експерти, які проводили вищевказані експертні дослідження - ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_31 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 для з`ясування причин розбіжності в їхніх висновках, які стосуються встановленого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, та встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи від 27.08.2018 року № 403 судово-медичним експертом ОСОБА_27 була досліджена копія історії хвороби ОСОБА_1 , в якій був наявний опис комп`ютерної томограми, DVD-R диск з мультизрізовою комп`ютерною томограмою. Також, в судовому засіданні експерт ОСОБА_27 пояснив, що наданої медичної документації було достатньо для проведення експертного дослідження та він не потребував безпосереднього огляду під час експертного дослідження потерпілого ОСОБА_1 , що суперечить вимогам до проведення судово-медичної експертизи, які передбачені Правилами проведення судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Таким чином, суд, оцінюючи висновки судово-медичної експертизи від 27.08.2018 року № 403 з точки зору всебічності, повноти й об`єктивності експертного дослідження, не приймає висновки судово-медичної експертизи від 27.08.2018 року № 403 як належний доказ ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому ОСОБА_1 .

Що стосується висновку комісійної судово-медичної експертизи № 53/72 від 31.10.2018, то суд не має підстав сумніватися в його об`єктивності та достовірності, оскільки під час його безпосереднього дослідження було встановлено, що у вищевказаному висновку містяться відомості про особи експертів, кваліфікацію, стаж роботи за фахом, а також наявний особистий підпис про ознайомлення з правами та обов`язками експерта згідно ст. 69 КПК та попередження щодо відповідальності за ст.ст. 384,385 КК України. Висновки експертизи належно аргументовані, надані на підставі безпосереднього медичного обстеження потерпілого ОСОБА_1 , з використанням оригіналів медичних документів ОСОБА_1 . Для дослідження диску з комп`ютерною томограмою було залучено вузькопрофільного спеціаліста - лікаря-рентгенолога ОСОБА_30 ; висновки експертного дослідження відповідають фактичним обставинам справи та іншим зібраним доказам. В судовому засіданні судово-медичні експерти ОСОБА_42., ОСОБА_43 , ОСОБА_32 , лікар ОСОБА_30 , який за своїм процесуальним становищем при проведенні експертизи був експертом, підтвердили висновки комісійного експертного дослідження.

Як вбачається з п. 3, п. 4 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17 січня 1995 року, експертизи у відділі комісійних експертиз проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи. Залежно від характеру експертизи до складу комісії можуть входити як фахівці тільки в галузі судово-медичної експертизи, так фахівці інших медичних (у тому числі і фахівці медико-соціальних експертних комісій МОЗ) і немедичних спеціальностей. За своїм процесуальним становищем всі вони при проведенні експертизи є експертами.

Крім того, відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок комісійної судово-медичної експертизи № 53/72 від 31.10.2018 року, не свідчить про сумнівність їх походження та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки зазначені документи було отримано у визначеному законом порядку шляхом тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться і зберігаються у володінні КУ "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня", а саме до медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_2 на підставі ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.10.2018 року. Як вбачається зі змісту вказаного висновку у її дослідній частині описано зміст всіх документів, в тому числі медичних, які були надані для експертного дослідження, експертний висновок було, у встановленому ст. 290 КПК України порядку, відкрито стороні захисту і він безпосередньо досліджувався у судовому засіданні. Таким чином, якщо стороною обвинувачення використано висновок комісійної судово-медичної експертизи № 53/72 від 31.10.2018 року на підтвердження винуватості обвинуваченого, то саме цей висновок з детальним аналізом медичної документації має бути відкритий стороні захисту на виконання вимог ст. 290 КПК, про що вказано у постанові Верховного Суду від 31березня 2020 року по справі № 751/2641/16-к.

Також, що стосується доводів захисника щодо обмеження прав обвинувачених з підстав неврахування їх показів при проведенні вищевказаної комісійної судово-медичної експертизи, суд вважає їх безпідставними, оскільки п.п. 2.13.2 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95 р. № 6 (далі-Інструкція) не передбачає обов`язкової участі підозрюваних у проведенні судово-медичних експертиз, що не стосуються їх особи, а вказує лише на можливу їх присутність з дозволу слідчого, але обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодних пояснень щодо механізму, локалізації та обставин спричинення потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не надали, тому їх пояснення не мають суттєвого значення для експертних висновків, та їх неврахування не можна вважати обмеженням прав обвинувачених.

Щодо посилань сторони захисту на наявність в матеріалах кримінального провадження суперечливих висновків мультизрізової комп`ютерної томографії від 29.05.2018 року, зроблених лікарем ОСОБА_26 , що може викликати сумніви в експертних висновках, необхідно вказати, що дана обставина була детально з`ясована під час судового слідства, де допитана в якості свідка ОСОБА_26 пояснила, що перший раз висновок був нею зроблений неточно та помилково не вказано про наявність у потерпілого перелому лівої скроневої кістки в області сосцевидного відростка, другий висновок вона надала після більш детального дослідження результатів комп`ютерної томографії. Окрім того, під час допиту в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_44. вказав, що при приведенні комісійного експертного дослідження експертами не досліджувалися та не бралися до уваги висновки дослідження результатів комп`ютерної томографії (МРТ) від 29.05.2018 року, які суперечили один одному, та наголосив, що досліджувався безпосередньо диск з комп`ютерною томографією потерпілого ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає висновки комісійної судово-медичної експертизи № 53/72 від 31.10.2018 року, належним доказом в підтвердження ступеня тяжкості спричинених потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, оскільки не має підстав сумніватися в об`єктивності та достовірності висновків.

Також, суд критично ставиться до показань обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо їх непричетності до вчинення злочинів, та вважає їх такими, що надані з метою уникнути кримінальної відповідальності. Зокрема, що стосується доводів захисника як на підставу сумнівів в показаннях потерпілого ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 не повідомив при першочерговому наданні йому медичної допомоги медичним працівникам ОСОБА_17 та ОСОБА_19 про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень, що свідчить про непричетність обвинувачених до інкримінованих їм злочинів, суд вважає їх безпідставними з врахуванням важкого стану здоров`я потерпілого ОСОБА_1 .

Окрім того, суд критичного оцінює покази свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що не бачив того дня ОСОБА_1 та не чув розмову між потерпілим та ОСОБА_7 , зважаючи на те, що зазначений свідок пояснив, що є біологічним батьком обвинуваченого ОСОБА_4 і це дає суду підстави сумніватись в достовірності його показів в судовому засіданні, окрім того показання свідка ОСОБА_8 спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_1 , які суд поклав в основу вироку.

Під час судового слідства не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність у потерпілого ОСОБА_1 підстав оговорювати обвинувачених. Як вбачається з пояснень обвинувачених, у них з ОСОБА_1 протягом останніх 10 років неприязних, конфліктних відносин немає, стосунки нейтральні, що також не заперечується і самим потерпілим ОСОБА_1 .

Також, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України повністю доведена дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_6 , які пояснили про обставини заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , а також потерпілого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , які підтвердили наявність в ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Показання потерпілих, свідків є несуперечливими, послідовними, підтвердженими взаємно та узгоджуються з висновками експерта № 85 від 11.06.2018 року, згідно яких за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_2 у останнього встановлені ушкодження у вигляді синців вік обох очей, лівої щоки і лівого плеча, садна правої виличної області, які як в сукупності, так і окремо, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Вищевказані ушкодження спричинені від впливу тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, або при взаємодії (співударі) з ними, можливо у термін та за обставин, вказаних в постанові та зі слів ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним характером, локалізацією та морфологічними ознаками давності пошкоджень.

Що стосується доводів захисника про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в частині невідкриття стороною обвинувачення стороні захисту ухвали від 06.06.2018 року про призначення судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_2 та відповідно визнання недопустимим доказом висновку експерта № 85 від 11 червня 2018 року, то суд їх вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Під час судового розгляду, з досліджених матеріалів кримінального провадження, стороні обвинувачення стало відомо, що слідчий помилково долучив до матеріалів кримінального провадження ухвалу про призначення експертизи відносно іншого потерпілого ОСОБА_1 , тому прокурором під час судового розгляду було заявлено клопотання про долучення до справи ухвали про призначення експертизи відносно ОСОБА_2 від 06 червня 2018 року, копію якої була надано стороні захисту; суд прийняв рішення про задоволення клопотання та долучив віщевказану ухвалу до справи, що свідчить про відкриття в судовому засіданні стороні захисту ухвали про призначення експертизи від 06 червня 2018 року, що узгоджується з висновками, викладеними постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року по справі № 274/2956/17.

За таких обставин, суд визнає допустимим доказом висновок експертизи № 85 від 11 червня 2018 року, яка була проведена на підставі ухвали про призначення експертизи від 06 червня 2018 року.

Таким чином, аналізуючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, покладені в основу вироку, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченими злочинів, інкримінованих стороною обвинувачення.

Враховуючи викладене, невизнання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї провини, суд розцінює як спосіб захисту від пред`явленого їм обвинувачення, оскільки доводи захисту спростовуються наведеними вище доказами, в їх сукупності, сумніватися в об`єктивності яких у суду немає підстав.

Дослідивши всі обставини даного провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору допустимості, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх належності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, та його дій кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України.

Також, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень та його дій кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.

Також, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в умисному завданні удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень та його дій кваліфікує за ч. 1 ст. 126 КК України.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, спосіб вчинення злочину та кількість спричинених тілесних ушкоджень, його мотиви, обстановку вчинення злочину.

Суд бере до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 не було встановлено. Також, враховує ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, який вину не визнав та у вчиненому не розкаявся; враховує думку потерпілого, який наполягає на призначенні найсуворішого покарання обвинуваченому; бере до уваги, що головною метою покарання в силу вимог ст. 50 КК України є виховання та соціальна реабілітація винного, тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі. Підстав для застосування вимог ст.ст. 69, 75 КК України відносно ОСОБА_3 суд не вбачає та вважає, що саме таке покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів; відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого; дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий. Також, суд враховує ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, який вину не визнав та у вчиненому не розкаявся; враховує думку потерпілих, які наполягали на призначенні суворого покарання обвинуваченому. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.126 КК України у вигляді громадських робіт. Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України відносно ОСОБА_4 суд не вбачає та вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суми заподіяної шкоди, суд виходить з наступного.

Так, згідно з приписами статті 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог статті 129 КПК, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. При цьому згідно зі статті 374 КПК у вироку суду мають бути зазначені підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, мотиви прийнятого рішення та положення закону, яким керувався суд.

Потерпілий ОСОБА_1 звернувся з цивільним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з вимогами про стягнення на його користь матеріальної шкоди у розмірі 6267,54 грн., та 200000 грн. моральної шкоди відповідно до ступеня провини кожного з них.

Обґрунтовуючи такі вимоги ОСОБА_1 зазначав, що він поніс витрати на лікування, які підтверджуються зібраними чеками та пережив сильні душевні хвилювання, оскільки зазнав сильного фізичного болю та страждань, які отримав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок чого у нього з`явилися та спостерігаються до теперішнього часу психотравматичні розлади, він втратив душевний спокій, у нього з`явилося відчуття тривоги, занепокоєння.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.

Відповідно до роз`яснюючи положень п. 3, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. У разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них.

Враховуючи усі обставини кримінального провадження, зокрема тяжкість завданих потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, характер та об`єм проведеного лікування та спричинених у зв`язку з цим душевних хвилювань; беручи до уваги, що в момент отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям тривоги та страху за своє життя, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням ступеня вини кожної з обвинувачених, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням частково і стягнути на його користь з обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином - 100000 грн., з обвинуваченого ОСОБА_4 - 5000 грн. Також, позов ОСОБА_1 в частині відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, яка полягає у відшкодуванні витрат, пов`язаних з перебуванням на лікуванні в результаті отриманих ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, задовольнити в повному обсязі, та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6267,54 грн., які документально підтвердженні належними доказами (а.с. 47-61 Т.1 матеріалів судової справи). В решті позовних вимог - відмовити.

На переконання суду, саме у такій сумі моральна та матеріальна шкода у сукупності відповідатиме характеру і обсягу спричинених страждань потерпілим та іншим негативним наслідкам, та буде компенсацією завданої моральної та матеріальної шкоди.

Також, застосовуючи принципи розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 підлягає задоволенню в повному обсязі, та з урахуванням спричинених у зв`язку з ушкодженням здоров`я ОСОБА_2 душевних страждань, переживань, втратою душевного спокою, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

Ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу приведення вироку у виконання.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин;

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 5000 (п`ять тисяч) грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 НОМЕР_3 (сто тисяч) грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди та 6267 (шість тисяч двісті шістдесят сім) грн. 54 коп. на відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя А.С. Река