№ 8942469, 06.04.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 р.           Справа № 2-а-1123/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Тульчинському районі

до: селянського фермерського господарства "Лан"

про: стягнення заборгованості по орендній платі за землю

ВСТАНОВИВ :

Державною податковою інспекцією у Тульчинському районі заявлено позов до селянського фермерського господарства «Лан» (далі – СФГ «Лан») про стягнення заборгованості по орендній платі за землю за рахунок активів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 12.03.2010 року СФГ «Лан» має податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 6440,54 грн. Зазначена сума податкового боргу виникла в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 6440,54 грн.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, ДПІ у Тульчинському районі звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 19.03.2010 року відкрито провадження у справі.

Від представника позивача до суду надійшла заява щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, при цьому зазначив, що позовні вимоги позивача в заявленій сумі визнає в повному об'ємі.

Враховуючи те, що від обох сторін по справі надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі –КАС) України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Селянське фермерське господарство «Лан» згідно свідоцтва про державну реєстрацію “перереєстрацію” суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи зареєстровано райдержадміністрацією від 27.02.04 р. код ЄДРПОУ 32736816.

Згідно довідки №671 з ЄДРПОУ видом діяльності господарства є вирощування та переробка сільськогосподарських культур.

Судом встановлено, що станом на 12.03.2010 року відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 6440,54 грн.

Наявність зазначеної заборгованості підтверджується:

-          податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (а.с.6-7);

-          обліковою карткою платника податків згідно якої станом на 09.03.10 р. заборгованість відповідача перед бюджетом складає 6440,54 грн.

Задовольняючи позов суд виходив з наступного.

Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 5.3.1. ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За змістом п. 5.4.1. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість сторонами узгоджена відповідно до вимог Закону. При цьому, відповідач визнає заявлені позовні вимоги позивача в повному обсязі, що підтверджується відповідною заявою, а тому, суд вважає за доцільне задовольнити адміністративний позов.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що активи платника податків (тобто - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” визначено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

На підставі ст.ст. 112, 136 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї –небудь права, свободи чи інтереси.

Беручи до уваги викладене, суд пришов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з визнанням відповідачем адміністративного позову та прийняття його судом.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із селянського фермерського господарства "Лан" (пров. Колгоспний, 1, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька обл., ідентифікаційний код юридичної особи 32736816) за рахунок його активів податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 6440,54 грн. (шість тисяч чотириста сорок грн. 54 коп.).

Копію даної постанови направити сторонам по справі.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 06.04.10

Суддя./підпис/.          Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

06.04.2010