№ 8942399, 31.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 р. Справа № 2-а-825/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Годуна К.О.

відповідача : не з"явився

прокурора : Гембери С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Погребищенського району Вінницької області в інтересах Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабудінвест"

про: стягнення заборгованості в сумі 8228,79 грн.

ВСТАНОВИВ :

До суду звернувся прокурор Погребищенського району Вінницької області в інтересах держави в особі Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції (далі – позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Лігабудінвест” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 8228,79 грн., мотивуючи його тим, що станом на 22.01.2010 року за відповідачем рахується податковий борг на зазначену суму, в т.ч.: 8223,69 грн. - по сплаті податку на додану вартість, 5,1 грн. – по сплаті комунального податку.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та додані у справу докази, просили позов задовольнити.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав, повноважного представника у судове засідання не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві. Однак, на адресу суду повернулося повідомлення з відміткою про повернення «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с.30).

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Крім того, згідно ж цього Закону на юридичну та фізичну особу – підприємця покладено обов’язок вносити зміни до Єдиного державного реєстру підприємств установ та організацій України у разі зміни місця проживання, місцезнаходження фізичної особи-підприємця або юридичної особи відповідно. Згідно із ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного державного реєстру. Оскільки, ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалися за адресою підприємства вказаною у ЄДРПОУ, суд вважає, що він здійснив всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи. З’ясувавши думку присутніх учасників процесу, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі повноважного представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши докази і їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лігабудінвест” здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 07.11.2006 р. (а.с.5).

Згідно з довідкою Головного управління статистики Вінницької області № 56 від 13.11.2006р. товариство з обмеженою відповідальністю “Лігабудінвест” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 34334897, керівник – Новіцький Віктор Леонідович, місцезнаходження: 22200, Вінницька область, м. Погребище, вул. Кооперативна, 60/1 (а.с.4).

Товариство взяте на податковий облік у Погребищенському відділенні Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції та є платником податку на додану вартість (а.с.10,11).

Судом встановлено, що на момент винесення рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість у загальній сумі 8228,79 грн., в т.ч.: 8223,69 грн. - по сплаті податку на додану вартість та 5,1 грн. – по сплаті комунального податку, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за 9 місяців 2009 року (а.с.15), податковими розрахунками комунального податку за І квартал 2009 року (а.с.16,17), витягами з облікової картки платника податків станом на 31.12.2009 р., 22.01.2010 р., 16.03.2010 р. (а.с.18-22), листом-попередженням №3053 від 17.12.2009 р. (а.с.9).

Судом також встановлено, що на виконання вимог Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Липовецькою МДПІ 11.11.2009 року було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/166 від 02.11.2009 року, яка отримана останнім 12.11.2010 року, та згодом направлено другу податкову вимогу № 2/192 від 17.12.2009 року (а.с.6,7).

У зв’язку з неможливістю вручення платнику другої податкової вимоги № 2/192 від 17.12.2009 р. через відсутність його за юридичною адресою, вказану податкову вимогу було розміщено на дошці податкових повідомлень, про що складено акт № 4 від 22.12.2009 р. (а.с.8).

Вказані податкові вимоги залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, не призвели до добровільного її погашення відповідачем.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач є платником податку на додану вартість.

Пунктом 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону України встановлено порядок визначення сум податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України та строки проведення розрахунків.

Згідно з п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 10.4 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно погасити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Частиною 1 статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Враховуючи те, що податковий борг є узгодженим, а його розмір відповідачем не оспорюється, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабудінвест" (22200, вул. Кооперативна, 60/1, м. Погребище Вінницької області, код ЄДРПОУ 34334897) на користь Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 8 223 (вісім тисяч двісті двадцять три) грн. 69 коп та з комунального податку в сумі 5 (п’ять) грн. 10 коп.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 02.04.10

Суддя           Вільчинський Олександр Ванадійович