№ 8942236, 15.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 р.           Справа № 2-а-440/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Данилюк В.М.

відповідача : не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інформатика"

про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ :

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Науково – виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інформатика" про стягнення 8795,84 грн. адміністративно-господарських санкцій та 1265,28 грн. пені.

Позов мотивовано тим, що, не виконуючи вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідач не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача самостійно розрахованої адміністративно-господарської санкції в розмірі 8795,84 гривень та пені в розмірі 1265,28 гривень.

Ухвалою суду від 10.02.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2-а-440/10/0270 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2010 року.

Однак, в зв’язку з наданням відповідачем клопотання про перенесення судового засідання від 24.02.2010 №ИНФ-117/10, розгляд справи відклався до 15 березня 2010 року.

В судовому засіданні 15 березня 2010 року представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

15 березня 2010 року відповідач в судове засідання не з’явився, уповноваженого представника не направив, причини неявки суду невідомі. Про день, час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами листів поштових відправлень від 24.02.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом, тому неявка відповідача у судове засідання може потягнути за собою порушення строків провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи положення ст.128 КАС України, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення представника відповідача про день та час судового розгляду, а тому прийшов до висновку розглядати справу у відсутності останнього на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Науково – виробниче товариства з обмеженою відповідальністю «Інформатика» як роботодавець, що використовує найману працю, зобов’язаний виконувати соціальні програми щодо охорони прав мало захищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі – Закон №875) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч.2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою КМУ №70 від 31.01.2007р., відповідач подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007р. В даному звіті відповідач чітко зазначив, що на його підприємстві в 2008 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 12 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 424,7 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 35395 грн. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України № 875-ХІІ, яка самостійно розраховано відповідачем в звіті, становить 1 особу.

Таким чином, Відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи, та самостійно розрахував суму адміністративно - господарських санкцій в розмірі 17697,00 грн., яка підлягає сплаті. Адміністративно - господарські санкції товариством розраховані самостійно, однак добровільно були сплачені тільки частково.

В судовому засіданні було досліджено лист №01-30/1-201 від 21.01.2010 року Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці (а.с.9), згідно якого Науково – виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Інформатика" звіт (інформацію) за формою 3-ПН про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості у 2008 році не подавало.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що підприємством-відповідачем не вжито всіх передбачених законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інваліда, зокрема не забезпечено виконання вимог ст.ст. 18, 19 Закону №875, в яких передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Законом №875 передбачено, якщо підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, в такому випадку такі підприємства щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Інструкцією щодо заповнення форми N10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42 передбачено обчислення розміру адміністративно-господарських санкцій. Так, чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Таким чином, сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен був сплатити відповідач до 15.04.2009 року, становила 17695,87 гривень.

Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.

Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223, п.п.3.4 п.3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Судом враховані ті обставини, що відповідачем 30.07.2009 року було добровільно сплачено частину адміністративно – господарських санкцій в розмірі 8795.84 гривень (а.с. 8).

Водночас, оскільки відповідачем було порушено терміни сплати санкцій, то позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 1265,28 грн., відповідно до ч.2 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Отже, в даному випадку відповідач - Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Інформатика" не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інвалідів та не сплатив решту адміністративно – господарських санкцій в розмірі 8795,84 грн., що зумовило нарахування пені у розмірі 1265.28 гривень.

Порушення відповідачем вимог чинного законодавства зачіпає інтереси держави у сфері соціального захисту інвалідів та завдає матеріальної шкоди Фонду соціального захисту інвалідів, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд, на підставі наявних в матеріалах справи документів, заслухавши пояснення позивача, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засідання приходить до висновку про задоволення даного позову повністю.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

Стягнути з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інформатика" ( 21000, м. Вінниця, вул. Заболотного 11, р/р 260092997, Райффайзен банк "Аваль", МФО 302247, код ЄДРПОУ 23101956) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м. Вінниця, р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік") адміністративно-господарські санкції в розмірі 8795,84 грн. ( вісім тисяч сімсот дев`яносто п`ять грн., вісімдесят чотири коп.), та пеню в розмірі 1265 грн. (тисячу двісті шістдесят п`ять грн.)

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 16.03.10

Суддя           Чернюк Алла Юріївна