Решение № 89403073, 25.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 р. Справа№200/14575/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 43142826) до ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

18 грудня 2019 року Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області, позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи податкового боргу в розмірі 61 576,24 грн., а саме - земельного податку з фізичних осіб в розмірі 61 536,57 грн., орендної плати з фізичних осіб в сумі 39,67 грн.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що відповідачем обов`язок щодо сплати суми податкового зобов`язання не виконується. В ході судового розгляду справи відповідачем сплачено частину податкового боргу. Зазначає, що на теперішній час загальна сума податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб становить 39,67 грн., з земельного податку в розмірі 61 536,57 грн. всього 61 576,24 коп.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13 березня 2020 року ухвалою суду розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 07 квітня 2020 року відкладено підготовче засідання на 27 квітня 2020 року.

27 квітня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 травня 2020 року.

Представник позивача 25 травня 2020 року надала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Головне управління ДПС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) місце реєстрації: АДРЕСА_1 , зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності 09 вересня 2002 року.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу 20.02.2014 року подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з 2014 рік, якою визначено суму зобов`язання в розмірі 10 811, 79 грн.

До податкової декларації подані відомості про наявність земельних ділянок, відповідно до якої відповідач є власником земельної ділянки за кадастровим номером 141330000001.012.0183, площею 0,2010, за місцезнаходженням - АДРЕСА_2 , цільове призначення - комерційне. Серія та номер державного акту на землю - МЕ 694457 від 27.08.2007 року, та додано копію вказаного державного акту на право власності ОСОБА_1 .

Позивачем на ім`я ОСОБА_1 було винесено корінці податкових вимог:

- форми «Ф» від 09.02.2015 року № 401-25, яким визначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 08.02.2015 року за платежем за кодом класифікації - 13050300 в сумі 9 825,36 грн., яке було отримано ОСОБА_1 19.02.2015 року за адресою АДРЕСА_1 ;

- форми «Ф» від 13.07.2017 року № 10303926-1315, яким визначено загальну суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб в розмірі 20 512,19 грн. яке було повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого строку зберігання, надіслано за адресою АДРЕСА_1 ;

- форми «Ф» від 12.04.2018 року № 2305845-4710-0522, яким визначено загальну суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб в розмірі 20 512,19 грн. яке було повернуто за зворотною адресою 31.08.2018 року, надіслано за адресою АДРЕСА_1 ;

- форми «Ф» від 02.05.2019 року № 3414638-4710-0522, яким визначено загальну суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб в розмірі 20 512,19 грн. яке було повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого строку зберігання, надіслано за адресою АДРЕСА_1 ;

04.10.2019 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області було прийнято рішення № 17-4710-0522, яким вирішено привести інтегровану картку платника ОСОБА_1 по податку «Земельний податок з фізичних осіб» у відповідність шляхом збільшення податкових зобов`язань з 2017 рік актом інвентаризації № 1 від 04.10.2019 року в ІПК на суму 20 512,19 грн.

На підставі Акту Головного управління ДФС у Донецької області № 2347/3/05-99-47-10-1968912960 від 31.01.2018 року про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 , винесено податкове повідомлення рішення від 12.02.2018 року № 0003984710, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Акт та ППР підписано ОСОБА_1 та є позначка про отримання нею примірника акту та податкового повідомлення - рішення 13.02.2018 року.

На підставі Акту Головного управління ДФС у Донецької області № 2347/3/05-99-47-10-1968912960 від 30.11.2018 року про результати камеральної перевірки з питань своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 винесено податкове повідомлення -рішення від 30.11.2018 року № 310070154710, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб на 237 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 170,00 грн. та зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 34,00 грн. Акт та ППР підписано ОСОБА_1 та є позначка про отримання нею примірника акту та податкового повідомлення - рішення 03.12.2018 року.

Як зазначає позивач, та підтверджено матеріалами справи, загальна сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача складає 61 576,24 грн.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 68 Конституції України зазначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 256.1 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошовим зобов`язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Розділу XIII ПК України.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Податковим боргом, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником в строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковий борг у відповідача виник з несплати земельного податку за земельну ділянку, що належить відповідачу на праві власності, відповідно до державного акту на землю серії МЕ № 694457 від 27.08.2007 року, за кадастровим номером 141330000001.012.0183, площею 0,2010, за місцезнаходженням - АДРЕСА_2 , цільове призначення - комерційне (для обслуговування крамниці).

Інтегрованою карткою платника податків підтверджується наявність боргу з земельного податку з фізичних осіб в розмірі 61 536,57 грн та з орендної плати з фізичних осіб в сумі 39,67 грн.

У зв`язку з несплатою платником податку ФОП ОСОБА_1 виник податковий борг з земельного податку з фізичних осіб в розмірі 61 536,57 грн та з орендної плати з фізичних осіб в сумі 39,67 грн.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов`язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Пунктом 14.1.137 орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Податковим зобов`язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем самостійно задекларовано суму податкового зобов`язання, отже сума є узгодженою, однак відповідачем належним чином не сплачена.

В подальшому, позивач декларації з 2015 року не подавала.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов`язання. До обов`язків платника відноситься сплата податкового зобов`язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. Якщо платник, не сплатив зобов`язання, то податкові органи надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов`язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов`язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Абзацом "а" пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Заборгованість відповідача у сумі 61 576,24 грн. виникла в зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання, у тому числі з земельного податку з фізичних осіб в розмірі 61 536,57 грн. та з орендної плати з фізичних осіб в сумі 39,67 грн.

Підстави виникнення податкової заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розмірі підтверджені інтегрованою карткою платника податків та податковою звітністю.

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не оскаржена жодна податкова вимога, податкові повідомлення-рішення, які були належним чином отримані.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 43142826) до ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 61 576,24 грн., а саме - земельний податок з фізичних осіб в розмірі 61 536,57 грн., орендну плату з фізичних осіб в сумі 39,67 грн.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 травня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В перебіг вказаних строків не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог п. п. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (N 540- IX).

Суддя Л.В. Арестова