Решение № 89403041, 25.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 р. Справа№200/4204/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення № 2091 від 01.04.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов`язання повторно розглянути заяву від 30.03.2020 про призначення пенсії та зарахувати до стажу (загального та спеціального) період роботи на ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.02.2018 по 05.11.2018.

Позивач зазначила, що відповідачем протиправно під час вирішення питання про призначення пенсії не враховано до стажу період її роботи у ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» через несплату підприємством єдиного соціального внеску. Позивач зауважила на тому, що за неналежне виконання підприємством-роботодавцем обов`язку щодо сплати соціального внеску не може нести відповідальність працівник, оскільки він позбавлений можливості безпосередньо та оперативно впливати на повноту та своєчасність такої сплати. Крім цього, позивач зазначила, що факт сплати роботодавцем єдиного внеску за спірний період роботи підтверджений доданими до позову документами.

Згідно викладеного в позові під час вирішення питання про призначення пенсії позивачу відповідачем безпідставно не застосовано статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, як то передбачено рішенням Конституційного суду України № 1-р/2020 у справі 1-582018(746/15) від 23.01.2020. Редакцією п. 1 ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», чинною до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ визначено право на призначення пенсії на пільгових умовах жінок, занятих повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після настання 45 років при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7років місяців на зазначених роботах.

Оскільки на момент звернення позивач досягла віку 45 років та мала необхідний стаж роботи (загальний та спеціальний), відповідачем протиправно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву періоди роботи позивача з 01.02.2018 по 05.11.2018 ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» не враховано до стажу через несплату підприємством-роботодавцем єдиного соціального внеску за цей період, в той час як частиною 1 статті 24 України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Стосовно доводів позивача про протиправне незастосування при вирішення питання про призначення позивачу пенсії ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач зауважив на їх необґрунтованості та зазначив, що на час звернення позивача умови призначення пенсії на пільгових умовах визначалися ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до приписів якої позивач набуде право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення віку 50 років.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно відомостей паспорту зареєстрована за адресою:: АДРЕСА_1 .

30.03.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням № 2091 від 01.04.2020 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Відповідно до зазначеного рішення пунктом 2 ч. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено призначення пенсії за віком на пільгових умовах жінкам, зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 1 робіт та професій, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно з цим рішенням право на пенсію на пільгових умовах позивач набуде після досягнення 50 років.

В рішенні зазначено, що на час звернення позивач має страховий стаж 25 років 5 місяців 20 днів, пільговий стаж - 7 років 11 місяців 2 дні. До пільгового стажу роботи не врахований період роботи позивача з 01.02.2018 по 05.11.2018 на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через відсутність відомостей про сплату страхових внесків.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII та Законом України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно зі ст. 1 Закону №1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками є, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058-IV).

Статтею 15 Закону № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно частини 1статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Частиною 2 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Згідно з п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції чинній до внесення змін згідно Законом України від 02.03.2015 №213-VIII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України від 02.03.2015 №213-VIII збільшено раніше передбачений п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вік набуття права на пенсію на пільгових умовах жінками з 45 років до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.

Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015.

Відповідно до п. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній до 11.10.2017, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Пунктом 16 цього розділу передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Отже, певний період після набрання чинності нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017). Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" був доповнений, зокрема, ст.114, згідно з ч.1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно пункту 16 цього розділу до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти б-г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Також зазначено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти б-г статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше

20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше

15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам».

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

При вирішенні питання щодо правомірності відмови відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та невключення до пільгового та страхового стажу позивача періодів роботи в ВП "Шахта "Україна" ДП "Селидіввугілля" з 01.02.2018 по 05.11.2018 суд виходить із наступного.

Записами трудової книжки позивача підтверджено факт її зайнятості у ВП "Шахта "Україна ДП "Селидіввугілля" з 25.08.2016 по 05.11.2018 на посаді дільничного маркшейдера, зайнятого на підземних роботах 50% та більше робочого часу. Відомості про зайнятість позивача в зазначений період на роботах з особливо важкими та шкідливими умовами праці, визначених Списком № 1, що надається право на призначення пенсії на пільгових умовах наявні також в довідці ВП "Шахта "Україна ДП "Селидіввугілля" від 06.03.2020 № 1-56.Н, що надавалася позивачем разом із заявою про призначення пенсії. Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особи форми ОК-5, за період з лютого по листопад 2018 року єдиний внесок нарахований, але не сплачений.

Положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" обов`язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування позивача покладений на роботодавця, яким в даному випадку, є ВП "Шахта "Україна" ДП "Селидіввугілля". За змістом наведених положень відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника. Працівник (позивач) не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством-роботодавцем, на якому він працює.

Крім цього, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки № 191 від 15.04.2020 ВП Шахта «Україна» ДП "Селидіввугілля" у період з лютого по листопад 2018 року здійснювалось нарахування єдиного соціального внеску на заробітну плату, нарахований єдиний внесок перераховано доПокровської ОДПІ повністю.

За таких обставин суд вважає, що незарахування відповідачем до стажу позивача періоду роботи з 01.02.2018 по 05.11.2018 на підприємстві ВП "Шахта «Україна» ДП "Селидіввугілля" через несплату страхових внесків підприємством роботодавцем є протиправним.

Тотожна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 20 березня 2019 року по справі № 688/947/17 (провадження № К/9901/35103/18).

При вирішенні правомірності відмови у призначенні позивачу пенсії за віком з підстав недосягнення позивачем віку 50 років на момент звернення із заявою про призначення пенсії суд виходить з наступного.

Пунктом 16 «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Пункти 2 та 16 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII передбачали можливість призначення пенсій за віком на пільгових умовах на умовах визначених положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Конституційне провадження у справі 1-р/2020 за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ „Прикінцеві положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213?VIII Конституційний Суд України відкрив ухвалою від 13 січня 2016 року№ 1-у/2016. На той час п. 16 розділу XV Закону № 1058-IV передбачав, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Але, в подальшому, Закон № 1058-IV доповнено розділом XIV-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.

Після внесення змін Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII до розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зазначений пункт передбачав призначення пенсій на пільгових умовах на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Частиною 1 і п. 1 ч. 2 ст. 114 розділу XIV-1 Закону № 1058-IV, у редакції, чинній на момент звернення позивача до УПФУ і на момент досягнення нею 45 років, установлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

На момент розгляду цієї справи наведені положення Закону № 1058-IV такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнавалися.

Отже, на момент досягнення позивачем 45 років та на момент звернення із заявою про призначення пенсії до відповідача, пенсія за віком на пільгових умовах (за списком 1) призначається на умовах Закону № 1058-IV, яким передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, зокрема, які народилися з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року після досягнення ними 50 років. З огляду на таке суд вважає безпідставними посилання позивача на порушення відповідачем під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії на рішення Конституційного суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 і положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Враховуючи наведене, відповідачем правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через недосягнення нею віку призначення пенсії - 50 років, що передбачений ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки рішення про відмову позивача вмотивовано недосягненням позивачем пенсійного віку, висновки суду стосовно протиправності не врахування у складі загального та спеціального стажу позивача періоду роботи у ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» під час вирішення питання про призначення пенсії за віком не впливають на обґрунтованість рішення № 2091 від 01.04.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення № 2091 від 01.04.2020 про відмову позивачу в призначенні пенсії, заявлені позивачем вимоги про його скасування та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії не підлягають задоволенню.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення № 2091 від 01.04.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов`язання повторно розглянути заяву від 30.03.2020 про призначення пенсії із зарахуванням до стажу (загального та спеціального) періоду роботи на ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.02.2018 по 05.11.2018, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) - адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) - адреса: 85400, Донецька обл., місто Селидове, вулиця Героїв Праці, будинок 6, код ЄДРПОУ 41247274.

Суддя А.С. Михайлик