Постановление суда № 89402478, 19.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 травня 2020 року Справа №160/4133/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛЮТ-С» про розгляд справи №160/4133/20 з повідомленням (викликом) сторін, -

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "САЛЮТ-С" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛЮТ-С» від 16 липня 2014 року та 02 жовтня 2019 року щодо надання дозволу на оформлення відповідних документів (проекту землеустрою) для відведення у оренду земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 128К по фактичному розміщенні об`єктів нерухомості, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «САЛЮТ-С»;

- зобов`язати Дніпровську міську раду належним чином розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛЮТ-С» від 16 липня 2014 року та 02 жовтня 2019 року щодо надання дозволу на оформлення відповідних документів (проекту землеустрою) для відведення у оренду земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 128К по фактичному розміщенні об`єктів нерухомості, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «САЛЮТ-С»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради №266/55 від 25 березня 2020 року «Про надання КП «БЮРО», дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню будівлі колишнього кінотеатру « Салют » по вулиці Набережній Перемоги, будинок 128 (Соборний район ).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, ухвалою до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради.

12.05.2020 позивачем подана заява про розгляд справи №160/4133/20 з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

За результатами розгляду заяви позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Позивач не навів жодних переконливих доказів в обґрунтування необхідності проведення судового засідання з викликом сторін.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції.

Також, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що дана категорія справ є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке вирішення, а також характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про розгляд справи №160/4133/20 з повідомленням (викликом) сторін

Керуючись ст.ст. 12, 257, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛЮТ-С» про розгляд справи №160/4133/20 з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кальник