Решение № 89388360, 22.05.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2020 року м. Рівне №460/216/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доПоліської митницї Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2020 UA№204000/2020/000008/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/0000904.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у грудні 2019 року придбав у власне користування автомобіль марки RENAULT модель MASTER. Продажна вартість автомобіля заявлена у сумі 1410 євро, при цьому у вартість не входить сума ПДВ, у разі вивезення автомобіля за межі ЄС. 19.12.2019 ним сплачено на рахунок Поліської митниці Держмитслужби попередню оплату за митне оформлення транспортного засобу у сумі 13500грн. 23.12.2019 митним брокером складено та оформлено експортну митну декларацію у якій зазначено фактурну вартість автомобіля 1410.00євро. В подальшому покупцем було заповнено митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщується через митний кордон України, державним митним інспектором складено акт огляду автомобіля UA №205020/2019/101548. Згодом 27.12.2019 на автомобіль було видано сертифікат відповідності. Водночас, 02.01.2020 представником покупця (декларанта) з метою митного оформлення придбаного автомобіля до Поліської митниці Держмитслужби було подано МД UA №204020/2020/200039. В графі 22 декларації зазначалася фактурна вартість автомобіля у розмірі 1410 євро. Разом з тим, оскільки в експортній митній декларації статистична вартість автомобіля зазначена у сумі 6551 польських злотих, що в свою чергу є більшою ніж 1410 євро, представник декларанта самостійно обрав замість першого методу визначення митної вартості (за ціною договору) резервний метод і скоригував статистичну вартість автомобіля до суми у 40 578, 86 грн., що на момент подання декларації по курсу складало 1535,91 євро. Вказує про те, що разом з митною декларацією подано усі необхідні документи для правильного визначення митної вартості транспортного засобу. Не зважаючи на це, відповідачем протиправно прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Просив суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.02.2020 на 10:00 год.

17.02.2020, у межах встановленого судом строку, Поліською митницею Держмитслужби подано відзив на позовну заяву з додатками (а.с.38-46). В обґрунтування заперечень зазначає, що 02.01.2020 за митною декларацією №UA204020/2020/200039 було заявлено до митного оформлення транспортний засіб "Автомобіль вантажний тентований з наявним гідробортом, бувший у використанні у кількості 1 шт.; RENAULT; модель - МАSTER; модельний рік виготовлення - 2015; календарний рік виготовлення - 2015; номер кузова – НОМЕР_1 ", ввезений для громадянина України ОСОБА_1 . Фактурна вартість товару заявлено 1410,00 EUR згідно наданого до митного оформлення рахунку від 23.12.2019 N087/12/2019. Вказує про те, що до митного оформлення подано фактуру від 23.12.2019 VAT NR 087/12/2019 та рахунок-фактуру (купчу) від 23.12.2019 №087/12/2019 на вартість 1410 євро (вартість польських злотих за курсом на дату конвертації 6007,16 PLN). Також для митного оформлення надано фактуру VAT від 29.11.2019 №01216/ S/11/19 на вартість у польських злотих 6879,27 PLN. При цьому зауважує, що вартість за фактурою від 29.11.2019 №01216/ S/11/19, що виставлена третьою особою, перевищує вартість за фактурою, виставленою безпосередньо продавцем товару для остаточного покупця (імпортера) КТЗ. Разом з тим, відповідно до графи 20 поданої копії експортної митної декларації країни відправлення від 23.12.2019 №19AES-AРХ3114, заявлено комерційні умови поставки EXW RADOMSKO, що за Правилами використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, такі умови поставки не передбачають включення у вартість товару вартості його перевезення, а отже така вартість має бути оплачена додатково, та на підставі ч.2 ст.368 МКУ додана до фактурної вартості товару. Крім того, зазначає, що у Купчій зазначено про пошкодження транспортного засобу. Поряд з тим, такі пошкодження не відповідають пошкодженням КТЗ зафіксованим в акті фізичного огляду товару від 02.01.2020 у місці прибуття транспортного засобу, При цьому, актом митного огляду при перетині митного кордону від 25.12.2019 №UA205020/2019/101548 взагалі будь-які пошкодження не зафіксовано, а пробіг за даним актом митного огляду зафіксовано в 508893 км. При цьому, у Купчій зазначено пробіг 508300 тис.км. Водночас, зазначає, що декларантом при поданні МД до митного оформлення не надано чеки, касові документи, банківські платіжні документи, тощо, які свідчили б про факт оплати товару. Крім того вказує, що до митного оформлення надано документ від продавця, що позиціонується як бухгалтерська довідка про балансову вартість від 23.12.2019, на вартість КТЗ в 1310 EUR, подана як українською так і польською мовами. Однак, ні зазначені у ній реквізити VIN-коду транспортного засобу, ні вартість (за українською версією документу) не відповідали заявленим відомостям про це згідно зазначених комерційних фінансових документів на придбання товару. За польською версією документу не відповідала лише вартість товару. Вказані неточності свідчили про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб. Враховуючи викладене, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 20.02.2020 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 07.04.2020 на 11:00 год.

03.03.2020 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій спростовані арґументи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.143-145).

Ухвалою суду від 07.04.2020 розгляд справи відкладено до 28.04.2020 до 11:00год.

Ухвалою суду від 28.04.2020 вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що 19.12.2019 позивачем сплачено на рахунок відповідача попередню оплату за митне оформлення транспортного засобу – 13500,00грн., що підтверджується копію квитанції від 19.12.2019 №ПН964557 (а.с.30).

20.12.2019 заповнивши декларацію транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей на суму 1550 Євро №UA209030/2019/32 позивач перетнув митний кордон України з Республікою Польща (а.с.31).

З метою переміщення транспортного засобу через митний кордон митним брокером складено та оформлено експортну митну декларацію №19PL361010Е1228635 від 23.12.2019, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: вантажний транспортний засіб вживаний, марки "RENAULT", модель "MASTER", рік виробництва – 2015, ємність двигуна – 2299 см3, пальне: дизельне паливо, номер кузова (шасі, рами): НОМЕР_1 . Країна відправлення –Республіка Польща, загальною вартістю 1410,00 Євро, статистичною вартістю – 6551 польських злотих (а.с.36, 100-101, 129-130, 132-134).

02.01.2020 представником покупця (декларанта) з метою митного оформлення придбаного автомобіля до Поліської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA204020/2020/200039, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: автомобіль вантажний тентовий з наявним гідробортом, бувший у користуванні, марки - "RENAULT", модель - "MASTER", модельний рік виготовлення – 2015, календарний рік виготовлення – 2015, дата первинної реєстрації – 23.12.2015, номер кузова - НОМЕР_1 , повна маса – 3500кг. Країна відправлення/ експорту Республіка Польща, загальною вартістю 1410,00 Євро, за методом визначення митної вартості – 6 (а.с.41-42, 92).

Для митного оформлення відповідачу було подано разом з митною декларацією наступні документи: рахунок – фактуру (інвойс) №01216/S/11/19 від 29.11.2019 (а.с.35, 103), рахунок – фактуру (інвойс) №087/12/2019 від 23.12.2019 (а.с.33, 104, 126-127), рахунок – фактуру (інвойс) від NR087/12/2019 від 23.12.2019 (а.с.32, 102, 123-124), митну декларацію №UA209030/2019/32 від 20.12.2019 (а.с.31), митну декларацію від 25.12.2019 (а.с.37), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA 205020/2019/101548 від 25.12.2019 (а.с.38, 93-94), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 29.12.2015 (а.с.34, 136-138), договір про надання послуг митного брокера 23/12/19-КН/Ф від 23.12.2019, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосування Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №5006273 від 25.12.2019, декларацію-інвойс складену експортером якщо фактура вартість партії не перевищує 6000 євро №087/12/2019 від 23.12.2019, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 від 04.06.1997 (а.с.26), акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 02.01.2020 (а.с.44), бухгалтерську довідку про балансову вартість від 23.12.2019 (а.с.43, 95-96), фото транспортного засобу, платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №ПН964557 від 19.12.2019 (а.с.30), заяву підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів від 02.01.2020, копію митної декларації країни відправлення №19PL361010Е1228635 від 23.12.2019 (а.с.36, 100-101, 129-130, 132-134), митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA204020/2020/200039 від 02.01.2020 (а.с.41-42, 92), лист декларанта від 08.01.2020 (а.с.49).

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження митної вартості товару. Враховуючи цю обставину, митний орган зобов`язав позивача надати додаткові документи: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.45).

03.01.2020, на вказане електронне повідомлення, представником декларанта направлено відповідь. Зі змісту якої вбачається, що вартість імпортованого товару зазначена в документі рахунок - фактура (купча) №087/12/2019 від 23.12.2019 в якій зроблено напис "Заплачено готівкою 1410 євро - оплату здійснив ОСОБА_2 " – завірено підписом і печаткою директором підприємства продавця. Також було вказано про те, що до митного оформлення надано довідку про балансову вартість вантажного автомобіля б.н. від 23.12.2019, а також надано лист від продавця б.н. від 03.01.2020. Факт оплати підтверджений у документі рахунок-фактура (купча) №087/12/2019 від 23.12.2019, а також факт вивезення валюти для покупки ТЗ підтверджений "Декларацією транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей" №UA209030/2019/32 від 03.01.2020 (а.с.46, 98).

До вказаної відповіді долучено лист DAREX Stanislav Chachulski Dariusz Chachulski Sp.j від 03.01.2020, яким повідомлено, що при митному оформленні бухгалтерської довідки про балансову вартість вантажного автомобіля від 23.12.2019 б/н, складену українською мовою, було допущено технічну помилку у номері він кода. При цьому зазначають правильний VIN: НОМЕР_1 . Також вказують, що вартість авто в фактурі від 23.12.2019 VAT NR 087/12/2019 вказана без ПДВ, згідно з директивою ЄС про експорт, а вартість авто вказана у фактурі №01216/S/11/19 від 29/11/2019 становить 5592,90 PLZ, сума ПДВ (VAT) становить 1286,37 PLZ, разом з ПДВ 6879,27 PLZ. Товар обліковується на підприємстві по вартості без суми ПДВ, i продається на експорт з Республіки Польща без ПДВ. Також в довідці вказана залишкова/балансова вартість автомобіля на дату 23/12/19, а саме: 1310 Євро - без ПДВ (а.с.47).

08.01.2020 представником декларанта направлену відповідачу виправлену довідку експерта №03/01/15 від 03/01/2020 та лист експерта про помилку б/н від 08.01.2020 (зворотній бік а.с.48, а.с.99).

Листом від 08.01.2020 експерт ОСОБА_3 інформує про допущення помилки в графі "Інше" в довідці №03/01/15 від 03.01.2020 виданій ОСОБА_1 та зазначає, що правильно читати: "Інше: Присутнє додаткове обладнання (тентовий, гідро – борт) (а.с.49).

З довідки експерта №03.01.2015 (виправлена) від 03.01.2020 виданої ОСОБА_1 вбачається, що належний йому автомобіль RENAULT MASTER, VIN НОМЕР_1 , модельний та календарний рік – 2015, категорія транспортного засобу – М1, тип двигуна – дизель, об`єм/ потужність двигуна (см3/кВт) – 2299, тип кузова – вантажний, кількість місць для сидіння – 3, колісна формула – 4х2, призначення – для використання по дорогах загального користування, власна маса ТЗ, кг – 2510, країна походження – France, показник лічильника одометра – 509138 км. З даної довідки також вбачається, що на вказаному автомобілі присутнє додаткове обладнання (тентовий, гідро-борт) та пошкоджено праве та ліве дзеркало заднього виду, забруднені та пошкодженні оббивка салону та дверних карт, забруднені сидіння водія та пасажира, сліди підтікання мастила з патрубків системи турбонадуву, скол на вітровому склі. На приборній панелі є світлові індикатори, що свідчать про несправність: системи АBS та ESP, гальмівної системи, системи запалювання паливної суміші. Відповідно до документів експортера (iнвойс #08712/12/2019 від 23.12.2019) потребує ремонту гідроборт, потребує заміни сажовий фільтр, турбіна та паливний фільтр (а.с.51).

Відповідач, за результатами розгляду поданої митної декларації №UA204020/2020/200039 та доданих до неї документів відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що було зазначено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/00009. Згідно даної картки відмови, митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з: встановленими неточностями при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару та у зв`язку із неподанням декларантом усіх додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.3 ст.53 Mитного кодексу України (а.с.53).

У зв`язку з наведеним, Поліською митницею Державної митної служби України здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2020 №UA204000/2020/000008/1 (а.с.11-12).

У даному рішенні вказано про те, що при проведенні контролю визначення митної вартості товару, відповідно до ст.54 Митного кодексу України, виявлено окремі неточності, а саме:

1. до митного оформлення подано: рахунок-фактура (купча) від 23.12.2019 №087/12/2019 та фактуру від 23.12.2019 VAT NR 087/12/19, що виставлені продавцем КТЗ фірмою DAREX S. Chachulski D. Chachulski Spolka Jawna /"DAREX S.J."/ для покупця ОСОБА_1 на вартість 1410 EUR (вартість у польських злотих за курсом на дату конвертації 6007,16 PLN). Також до митного оформлення надано фактуру VAT від 29.11.2019 №01216/S/11/19, виставлену третьою стороною фірмою Millenium Leasing sp. z.o.o. для продавця DAREX S.Chachulski D.Chachulski Spolka Jawna на вартість у польських злотих 6879,27 PLN.

При цьому, зауважено, що вартість за фактурою від 29.11.2019 №01216/S/11/19, що виставлена третьою стороною, перевищує вартість за фактурою, виставленою безпосередньо продавцем товару для остаточного покупця (імпортера) КТЗ. У купчій зазначено пошкодження транспортного засобу, однак такі до графи 31 МД не заявлено. Такі пошкодження не відповідають пошкодженням КТЗ зафіксованим в акті фізичного огляду товару від 02.01.2020 у місці прибуття транспортного засобу. Актом при перетині митного кордону від 25.12.2019 №UA205020/2019/101548 взагалі будь-які пошкодження не зафіксовано. В даному акті митного огляду зафіксовано пробіг КТЗ в 508893 км. При цьому у Купчій зазначено пробіг 508300 км.;

2. у купчій та фактурі від 23.12.2019 VAT NR 087/12/2019 зазначено умови оплати готівкою у термін до 23.12.2019. У фактурі від 23.12.2019 VAT NR 087/12/2019 зазначено також реквізити банку (назва банку, рахунок, тощо). Фактурою від третьої особи від 29.11.2019 №01216/S/11/19 передбачена оплата на день її виставлення.

Враховуючи той факт, що товар придбано фізичною особою у юридичної на підставі зазначених документів, всупереч положенням с.368 МКУ декларантом при поданні МД до митного оформлення не надано документів, що свідчили б про факт оплати товару (чеки, касові документи, банківські платіжні документи, тощо);

3. до митного оформлення надано документ від продавця, що позиціонується декларантом як бухгалтерська довідка про балансову вартість від 23.12.2019, на вартість КТЗ в 1310 EUR подана як українською так і польською мовами. Однак, ні зазначені у ній реквізити VIN-коду транспортного засобу, ні вартість (за українською версією документу) не відповідають заявленим відомостям про це згідно вищезазначених комерційних фінансових документів на придбання товару. За польською версією документу не відповідає лише вартість товару. Також даний документ не містить відпускної ціни товару, що не може бути розглянутий як виписка з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару. 03.01.2020, від продавця надано лист про помилку щодо номеру VIN-коду при оформленні бухгалтерської довідки від 03.01.2020 на балансову вартість транспортного засобу, що була складена українською мовою, однак, виправний фінансовий документ при цьому не надано. Даним листом також зазначено, що вартість КТЗ за фактурою від 23.12.2019 VAT NR 087/12/2019 становить 1410 EUR і вказана без ПДВ. При цьому згідно даного документу, балансова вартість на дату продажу становить 1310 EUR, також без врахування ПДВ;

4. до митного оформлення надано довідку експерта від 03.01.2020 №03/01/15 якою встановлено додаткове обладнання КТЗ: тент, гідроборт, ізотермічна буда, холодильне обладнання. Згодом декларантом надано лист експортера від 08.01.2020 про помилку в Довідці щодо комплектації КТЗ ізотермічною будою та холодильним обладнанням, а також виправлену саму Довідку. При цьому вартісні характеристики оцінюваного КТЗ даною довідкою не встановлені.

Зазначено про те, що вказані обставини свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб.

Також в даному рішенні зазначено, що не наданні усі додаткові документи, витребувані митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року.

В оскаржуваному рішення вказано про те, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів.

Крім того зазначають, що заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією.

Не погоджуючись з зазначеними карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенням про коригування митної вартості товарів Поліської митниці Державної митної служби України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі - МК України).

Відповідно до ч.1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. (ч.1 ст. 257 МК України).

Частиною 6 статті 257 МК України встановлено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст. 58 МК України).

Частиною 5 статті 58 МК України передбачено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В силу вимог ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частинами 1- 3 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1-3 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МК України).

З аналізу наведених норм судом встановлено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідно надати для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали певні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Висновки аналогічного характеру викладені в поставах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №520/9022/18 та від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, які в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України, враховуються судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що позивач на підтвердження митної вартості товару, який переміщувався через митний кордон України подав пакет документів, надання якого передбачено ч.2 ст.53 МК України.

При проведенні контролю визначення митної вартості товару, відповідно до ст.54 Митного кодексу України, відповідачем виявлено окремі неточності, зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначено, що вартість за фактурою від 29.11.2019 №01216/S/11/19, що виставлена третьою стороною, перевищує вартість за фактурою, виставленою безпосередньо продавцем товару для остаточного покупця (імпортера) КТЗ.

Проте, суд вважає такі твердження відповідача безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до фактури VAT від 29.11.2019 №01216/S/11/19 виставленої Millenium Leasing sp. z.o.o. для покупця DAREX S.Chachulski D.Chachulski Spolka Jawna вартість вантажного транспортного засобу RENAULT MASTER, реєстраційний номер – НОМЕР_4 , серійний номер - НОМЕР_1 , рік виробництва – 2015, становить 6879,27 злотих (а.с.35, 103, 126-127).

Згідно з фактурою VAT NR 087/12/19 від 23.12.2019 DAREX S.Chachulski D.Chachulski Spolka Jawna продає для Нігмата Казбулатова RENAULT MASTER, ємність двигуна – 2299 см3, 2015 року випуску, номер кузова (шасі, рами): НОМЕР_1 , пробіг 508300 км вартістю 1410 євро. Також зазначено спосіб оплати – оплата готівкою. Крім того, зазначено, що позивачем сплачено 1410,00 Євро (а.с.32, 102, 123-124).

Рахунком-фактурою (купчою) №087/12/2019 від 23.12.2019 підтверджено вартість транспортного засобу в сумі 1410,00 Євро (а.с.33, 104).

У ході розгляду справи, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником транспортного засобу RENAULT MASTER,VIN - НОМЕР_1 є Millenium Leasing sp. z.o.o. (а.с.34, 136-138).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що фактура VAT від 29.11.2019 №01216/S/11/19 виставлена Millenium Leasing sp. z.o.o. для покупця DAREX S.Chachulski D.Chachulski Spolka Jawna, подана позивачем до митного оформлення підтверджує право володіння і розпорядження транспортним засобом RENAULT MASTER. Проте, ніяк не може підтверджувати вартість транспортного засобу проданого DAREX S.Chachulski D.Chachulski Spolka Jawna для позивача.

У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач також вказує про те, що наявні розбіжності пробігу транспортного засобу, а саме: відповідно до акта митного огляду при перетині кордону від 25.12.2019 №UA205020/2019/101548 пробіг становить 508893 км., а згідно з рахунком – фактурою (купча) від 23.12.2019 №087/12/2019 пробіг зазначено – 508300тис.км.

Суд зазначає, що вказані розбіжності по суті є опискою, при цьому пробіг транспортного засобу RENAULT MASTER становить – НОМЕР_5 км, що підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема, рахунком – фактурою (купчою) №087/12/2019 від 23.12.2019 (а.с.33, 104) та актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.12.2020 №UA205020/2019/101548 (а.с.38, 93-94).

При цьому, відмінність показу одометра, яка зазначена в акті проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.12.2020 №UA205020/2019/101548 та в рахунку – фактурі (купчі) №087/12/2019 від 23.12.2019 відповідає відстані, яку пройшов автомобіль.

Суд зазначає, що витребування, зокрема, касових або товарних чеків, ярликів, інших документів роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу є безпідставним, так як оплата за автомобіль здійснена готівкою, що підтверджується фактурою VAT NR 087/12/19 від 23.12.2019, який було надано до митного оформлення (а.с.32, 102, 123-124).

Щодо витребування висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Водночас, суд зазначає, що до митного оформлення надано довідку про балансову вартість вантажного автомобіля б.н. від 23.12.2019.

DAREX Stanislav Chachulski Dariusz Chachulski Sp.j листом від 03.01.2020 повідомив, що при митному оформленні бухгалтерської довідки про балансову вартість вантажного автомобіля від 23.12.2019 б/н, складену українською мовою, було допущено технічну помилку у номері він кода. При цьому зазначено правильний VIN: НОМЕР_1 .

Поряд з цим, суд зазначає, що не вірне зазначення VIN коду не випливає на вартість транспортного засобу.

Суд звертає увагу, що рішенням про коригування митної вартості товару позивачу встановлено митну вартість заявленого ним для декларування автомобіля марки RENAULT MASTER, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 в розмірі 5750,00 євро.

Як вбачається з рішенням про коригування митної вартості товару вартість ідентичних за характеристиками автомобілів варіює від 4160,00 євро до 7350,00 євро.

При цьому, відповідачем не надано до суд жодного доказу на підтвердження коригування вартості саме в розмірі 5750,00 євро.

Крім того, суд зазначає, що на вимогу відповідача представником декларанта надано уточнюючі документи, які містять відомості, що підтверджують митну вартість, що була фактично сплачена за товар.

В той же час відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої вартості транспортного засобу, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом.

Поряд з цим, у ході розгляду справи судом встановлено, що декларантом для митного оформлення було надано митниці вичерпний перелік документів на підтвердження правильності обчислення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому дії митного органу є неправомірними.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA№204000/2020/000008/1 від 08.01.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/0000904 прийняті Поліською митницею Держмитслужби не у відповідності до вимог чинного митного законодавства України, є не законними та не обґрунтованими.

Щодо відшкодування судових витрат пов`язаних з правничою допомогою, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1, 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 даної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Згідно з ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником позивача надано: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с.28), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22.03.2019 серії РН №1597 (а.с.29), посвідчення адвоката України від 22.03.2019 (а.с.29), квитанції про сплату витрат за надання правничих послуг згідно договору №21 в загальній сумі 9000грн. (а.с.25), Договір про надання правничої допомоги від 10.01.2020 №21 (а.с.57-61), додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 10.01.2020 №21 (а.с.62-65), ордер про надання правової допомоги серії РН-889 №21 від 14.01.2020 (а.с.66), акт виконаних робіт від 07.04.2020 додаток №2 до Договору про надання правничої допомоги від 10.01.2020 №21 (а.с.157)

Відповідно до акта виконаних робіт від 07.04.2020 на виконання умов договору затрачено 18год. робочого часу адвоката, а саме: ознайомлення з матеріалами справи – 4 год., правовий аналіз спору – 2 год., написання та формування позовної заяви з додатками – 9 год., ознайомлення з відзивом та написання відповіді на відзив – 2 год., особиста участь у судовому засіданні – 1 год. Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 9000 грн. (а.с.157).

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, вказує про те, що позивачем належним чином не підтверджені та не доведені витрати на правничу допомогу, оскільки не надано акта виконаних робіт.

Суд зазначає, що акт виконаних робіт від 07.04.2020 наданий до суду одночасно з заявою про розгляд справи в порядку письмового провадження – 28.04.2020.

Отже, позивачем належним чином не підтверджено витрати на правничу допомогу.

Водночас, суд зазначає, що згідно акта виконаних робіт адвокат 1 годинну брав особисту участь у судовому засіданні 07.04.2020. Проте, судове засідання 07.04.2020 проводилося за відсутності учасників справи.

Таким чином, адвокатом затрачено 17 год. робочого часу.

Отже, до стягнення підлягає вартість наданих адвокатом послуг в сумі 8500,00грн.

Як зазначено в абз.268 Рішення Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04): "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" [ВП], заява N34884/97, п.30, ECHR 1999-V)".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення відшкодування судових витрат пов`язаних з правничою допомогою.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкти владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Як визначено ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір у загальній сумі – 1985,80 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8500,00грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Поліської митниці Держмитслужби ( вул. Соборна, 104, м.Рівне, 33028, ЄДРПОУ 43350097 ) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2020 №UA204000/2020/000008/1.

Визнати протиправною та скасування картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/00009.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Поліської митниці Держмитслужби судовий збір у загальній сумі – 1985,80 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8500,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення, з урахуванням п.3 розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 22 травня 2020 року.

Суддя Жуковська Л.А.