Постановление суда № 89384500, 21.05.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/18938/19

н/п 1-кс/953/3898/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши в залісудового засіданняв приміщенніКиївського районногосуду м.Харкова клопотання прокурора відділупрокуратури Харківської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12019220000000705 від 23.05.2019 р. про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

19.05.2020 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час огляду нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у ФОП ОСОБА_4 , яке належить ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_2 , а саме на щоденник в обкладинці червоного кольору з написом «2020» із рукописними записами.

На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що в провадженні СУ ГУНП в Харківський області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220000000705 від 23.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 03196541, діючи за попередньою змовою, заволоділи державними коштами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, нараховуючи та отримуючи заробітну платню на осіб, які фактично не працюють у вказаному управлінні.

Так, у ході досудового розслідування встановлено, що начальник Управління соціального захисту населення Харківської РДА ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із іншими працівниками вказаного управління, з метою заволодіння бюджетними коштами, працевлаштували в Управління соціального захисту населення Харківської РДА ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та інших осіб, які фактично в вищезазначеному управлінні не працювали та не працюють, однак, яким виплачується заробітна плата, що нараховується на карткові рахунки ПАТ КБ «ПриватБанк». Вподальшому ОСОБА_6 , використовуючи банківські картки ПАТ КБ «ПриватБанк» оформлені на ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , через банкомати знімає грошові кошти, які звертає на свою користь, грошові кошти з банківської картки ОСОБА_10 перераховуються через систему інтернет-банкінгу «Приват 24» на рахунок доньки ОСОБА_6 ОСОБА_11 , грошові кошти, отриманні на картку ОСОБА_8 , остання знімає через банкомати м. Харкова та звертає на свою користь.

18.05.2020 проведений огляд у нежитловому приміщені салону-магазину нігтьового сервісу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: м.Харків, майдан Конституції, 1, 2 поверх, з дозволу користувача - орендаря вказаного приміщення ФОП ОСОБА_4 .

У ході проведеного огляду виявлено робоче місце майстра манікюру ОСОБА_9 , з якого вилучений щоденник у обкладинці червоного кольору з написом «2020» та наклейками, на 176 арк., на сторінках якого маються рукописні записи із зазначенням часу, імен на номерів мобільних телефонів.

Допитана у якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що виявлений та вилучений щоденник належить ОСОБА_5 , яка на протязі приблизно 5 останніх років працює майстром манікюру в орендованом ФОП ОСОБА_4 приміщенні за вищезазначеною адресою.

Вилучений під час вищезазначеного огляду щоденник у обкладинці червоного кольору із написом «2020» із рукописними записами, що належить ОСОБА_9 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки має рукописні записи, які підтверджують діяльність ОСОБА_9 , яка була працевлаштована в Управлінні соціального захисту населення Харківської РДА, у якості майстра манікюру.

Прокурор, посилаючись на вимоги ст. 98, 170 КПК України, з метою забезпечення збереження речового доказу, просить накласти арешт на вказане майно.

Прокурор до судового засідання не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд клопотання у її відсутність, просила задовольнити клопотання.

Власник майна до судового засідання не з`явилась, про час та день слухання справи повідомлена належним чином.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна та прокурора.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Слідчим суддею було встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Харківський області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220000000705 від 23.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

18.05.2020 проведений огляд у нежитловому приміщені салону-магазину нігтьового сервісу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з дозволу користувача - орендаря вказаного приміщення ФОП ОСОБА_4 .

У ходіпроведеного оглядувиявлено робочемісце майстра манікюру ОСОБА_5 ,з якого вилучений щоденник у обкладинці червоного кольору з написом«2020» танаклейками, на176арк.,на сторінках якого маються рукописнізаписи із зазначенням часу,імен наномерів мобільнихтелефонів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки прокурор довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.191 КК України, а тому з метою забезпечення збереження доказової інформації, яка була отримана під час проведення 18.05.2020 р. огляду, на зазначеному в клопотанні майні, яке може містити відомості про факти чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, як тимчасово вилучене майно, вважає за необхідне накласти арешт на майно.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна, яке є речовим доказом, тобто зберегло на собі сліди вчинення злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до ст.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.

На підставі вищевикладеного слідчий суддя задовольняє клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене під час огляду нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у ФОП ОСОБА_4 , яке належить ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_2 , а саме на щоденник в обкладинці червоного кольору з написом «2020» із рукописними записами.

Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову СУ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Весніна, 14, 2 під`їзд.

Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - ОСОБА_1