Приговор № 89340300, 13.05.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

13.05.2020 Єдиний унікальний номер 205/6851/18

Провадження №1-кп/205/73/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Калініченка Г.П.

суддів - Скрипник К.О., Приходченко О.С.

при секретарі - Панюті В.І.

по кримінальному провадженню, внесеному 30.07.2018 року у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018040690001973

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Казавчин, Гайворонського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого за трудовим договором, військово зобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

за участю прокурора - Фетько Д.В.

захисника - адвоката Кирпань А.Г.

потерпілого - ОСОБА_2

представника потерпілої

та цивільного позивача - адвоката Масленнікова С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду вказане кримінальне провадження, -

В С Т А Н О В И Л А:

29.07.2018 року близько 22 години, за адресою місця проживання обвинуваченого ОСОБА_1 до будинку АДРЕСА_1 прийшов раніше знайомий йому ОСОБА_3 , який знаходився у стані алкогольного сп`яніння.

Перебуваючи в приміщені кухні вказаного домоволодіння, під час спілкування, між обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали наносити один одному удари руками по тулубу та обличчю.

В ході конфлікту, обвинувачений ОСОБА_1 втратив рівновагу та впав на підлогу кухні обличчям до гори, а ОСОБА_3 опинився в положенні над ним, подовжуючи при цьому наносити удари руками та ногами, а потім сівши зверху на ОСОБА_1 схватив руками за його шию та почав душити.

В цей момент ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні кухні, розташованої на території вказаного вище домоволодіння, усвідомлюючи, що напад на нього з боку ОСОБА_3 є реальний та суб`єктивно сприймаючи цей напад на себе, як реальну загрозу його життю та здоров`ю, маючи внутрішній мотив захисту свого життя та здоров`я від нападу останнього, підібрав з підлоги кухонного ножа, яким, діючи умисно, не бажаючи настання смерті ОСОБА_3 , але свідомо припускаючи що може заподіяти смерть останньому, перевищуючи межі необхідної оборони, здійснюючи дії, які явно не відповідають небезпечності посягання з боку потерпілого та обстановці захисту, умисно наніс ОСОБА_3 один удар в область шиї ріжучою частиною кухонного ножа, заподіявши потерпілому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення шиї із ураження сосудів. Після отримання зазначеного тілесного ушкодження потерпілий залишися на підлозі, а ОСОБА_1 вийшов з приміщення.

В подальшому потерпілого ОСОБА_3 було госпіталізовано до медичного закладу для надання невідкладної медичної допомоги з діагнозом: «проникаюче колото-різаного поранення шиї із ураження сосудів». Вказане тілесне ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння.

Невдовзі, а саме 01.08.2018 ОСОБА_3 , від вказаних тілесних ушкоджень помер в Комунальному закладі «Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4» Дніпропетровської обласної ради».

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у виді: рани з ознаками забитої на верхній губі ліворуч ( з крововиливом навколо), крововилив на нижній губі ліворуч, садно у лобній ділянці ліворуч, крововилив у правій лобно-скроневій ділянці м`яких покривних тканин голови, синці на правому передпліччі, грудній клітині у ділянці грудини, передній поверхні грудної клітини ліворуч, лівому передпліччі, лівому плечі, правій гомілці, садно на лівому плечі, рана на передній поверхні шиї по середині, відповідно неї розсічення підлеглих м`язів та фасції з переду - назад та дещо право вправо, м`язів передньої поверхні шийного відділу хребта та правого поперечного відростку шийного хребця, операційно ушите розсічення загальної сонної артерії праворуч, крововилив у м`які тканини шиї з просоченням ключичних та грудної ділянки, слабке кровонаповнення внутрішніх органів, крововиливи під ендокардом сосочкових м`язів серця.

Смерть потерпілого настала від проникаючого колото-різаного поранення шиї у вигляді рани на передній поверхні шиї з розсіченням підлеглих м`яких покривних тканин та загальної сонної артерії, котра у своєму перебігу ускладнилася розвитком шоку.

Колегія суддів, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, зберігаючи неупередженість і об`єктивність, проаналізувавши і оцінивши їх у сукупності, приходить до переконливого висновку про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та необхідністю правильно кваліфікувати його дії за ст.118 КК України, як вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, виходячи з наступного.

Так в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в умисному заподіянні смерті потерпілому ОСОБА_3 не визнав, не погодився з кваліфікацією його дій, посилаючись на те, що захищався від нападу потерпілого, так як діяв у стані необхідної оборони.

Крім цього, суду пояснив, що в той день – 29.07.2018 року, до нього до дому, декілька разів приходив раніше йому знайомий ОСОБА_3 , з яким вони раніше якийсь час разом працювали. ОСОБА_4 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, та бажаючи продовжити вживати алкогольні напої, пропонував випити і йому. На ці пропозиції, він ( ОСОБА_5 ) відповідав відмовою. Однак, все ж відкликнувшись на прохання ОСОБА_4 , вони разом, на його авто поїхали до магазину, де останній придбав собі спиртне, після чого вони розсталися.

Через деякий час, знаходячись в приміщенні кухні, він почув як кричить його матір – ОСОБА_6 . Поспішивши до тієї частини домоволодіння де живе матір, він побачив наляканих матір та його дитину, а також лежачого на землі ОСОБА_4 , який висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою. На його питання до матері що відбувається, остання сказала що ОСОБА_4 лаявся на неї та намагався її вдарити. Після цього, він попросив матір разом з дитиною зайти до приміщення будинку, щоб дати можливість заспокоїти ОСОБА_4 , який в цей час піднявся та продовжуючи лаятися відбіг за будинок, а потім наблизившись, кинув у них скляний посуд, яким попав у нього.

Завівши матір з дитиною до будинку, він почав шукати куди подівся ОСОБА_4 і в цей час почув шум який доносився з кухні. Пройшовши в кухню, він побачив як ОСОБА_4 розкидає речі, які знаходилися в кімнаті та почав доставати інші речі з шафи і також кидати на підлогу. Звертаючись до ОСОБА_4 , він сказав що зараз буде викликати дільничного, щоб той його заспокоїв. На це, ОСОБА_4 щось кинув в нього, а потім швидко наблизившись, наніс удар рукою в область серця. Від удару, він ( ОСОБА_5 ) почав задихатися. В свою чергу ОСОБА_4 продовжував наносити йому удари руками по обличчю та тулубу, а коли від ударів він упав, ОСОБА_4 почав наносити удари і ногами. Потім, ОСОБА_4 сівши на нього зверху почав руками здавлювати шию, від чого він ( ОСОБА_5 ) почав задихатися. В цей момент, він побачив на підлозі коло дверей, лежачий ніж, який вирішив взяти, щоб налякати ОСОБА_4 , або ударити ним, щоб захиститися від ОСОБА_4 . Однак, ОСОБА_4 продовжував здавлювати йому шию і тоді він, відчуваючи біль у горлі, бажаючи звільнитися від ОСОБА_4 , наніс йому один удар ножом. Вийшло так, що удар прийшовся в шию. ОСОБА_4 взявшись за шию, сповз в сторону, а він в цей момент виповз до коридору і закрив за собою двері, став їх тримати побоюючись щоб не випустити ОСОБА_4 . Через деякий час, впевнившись що ОСОБА_4 не намагається виходити, він відкрив двері і побачив що ОСОБА_4 лежить на підлозі і тримається руками за шию. Після цього, він побіг до матері і повідомив про те що сталося. Матір дала йому заспокійливі таблетки та викликала швидку допомогу. До приїзду лікарів, вони намагалися надавати медичну допомогу ОСОБА_4 , щоб зупинити кровотечу. Швидка приїхала швидко, однак ОСОБА_4 не підпускав лікаря до себе, у зв`язку з чим, його прийшлося зв`язати ременями у автомобілі швидкої. Після швидкої допомоги приїхала його дружина, а за нею і поліція. Весь цей час він знаходився дома.

Під час розслідування справи у поліції, він розповідав слідчому про всі ті обставини події які мали місце, показував на слідчому експерименті, однак йому не вірили і не звертали уваги на його пояснення, щодо знаходження в стані необхідної оборони. Крім того, під час його обстеження судово-медичним експертом, він також пояснював про те, що ОСОБА_3 душив його руками за шию, у зв`язку з чим, зараз він відчуває біль у горлі, йому важко дихати.

Розкаюється в тому, що спричинив смерть потерпілому ОСОБА_3 , так як не бажав щоб так вийшло, жалкує про те що сталося. Однак, наполягає на тому, що діяв виключно захищаючись.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що достеменно про обставини які мали місце, та під час яких отримав поранення її син – ОСОБА_3 , їй нічого не відомо. Все що вона знає про обставини, вона знає від інших людей, які не бажають про себе повідомляти. Про відносини між її сином та обвинуваченим ОСОБА_1 , вона може впевнено сказати що вони були друзями, син називав ОСОБА_7 своїм братом. ОСОБА_5 часто звертався за допомогою до сина. Вони разом працювали водіями.

Вважає, що ОСОБА_1 навмисно вбив її сина, так як перед цим, між ними був конфлікт і ОСОБА_7 погрожував сину. Просила суд задовольнити її цивільний позов у повному розмірі та призначити обвинуваченому суворе покарання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 є її сином. Вони проживають разом за однією адресою. Тільки син з дружиною проживає в окремому приміщені – літній кухні, а вона в будинку. В той день, тобто 29.07.2018 року близько 22 години вона знаходилася в будинку разом з онуками як почула, що хтось сильно стукає в хвіртку. Вийшовши на двір, вона побачила ОСОБА_8 , та на той час його прізвище вона не знала. ОСОБА_9 був п`яний, на ньому не було сорочки, він лаявся та вимагав щоб його впустили до двору. Однак вона не впускала ОСОБА_10 , просила щоб він йшов, від чого останній тільки сильніше кричав та товкав хвіртку. Через деякий час, гачок на хвіртці відкрився і він ( ОСОБА_4 ) зайшовши до двору, по сходинах піднявся до неї. Вона боялася ОСОБА_4 , а ще більше боялася за свого п`ятирічного онука, який в цей час вийшов з дому і стояв коло неї. ОСОБА_4 стоячи поруч, штовхав її намагаючись звалити, а так як у нього це не виходило, вона намагалася триматися за металевий кілок, то він підняв руки та вдарив її долонями по вухам, від чого вона відчула біль в вухах і глухоту. Після цього, ОСОБА_4 хотів ще раз вдарити її по вухам, однак не утримався на ногах і впав вниз головою на бетонне мощення двору, та сильно вдарившись при цьому головою, що вона це почула. Деякий час ОСОБА_4 лежав і не рухався, однак потім став приходити до тями. Підійшовши ближче, вона побачила на обличчі ОСОБА_4 синці та сліди крові, синці були і на тілі. На крики вийшов її син, якому вона розповіла про ОСОБА_4 , і син поміг ОСОБА_10 піднятися на ноги, намагався вивести останнього з двору, а той сперечався та лаявся, при цьому підібрав у дворі скляний стакан, який хотів кинути в них, однак син всяк намагався цьому завадити, від чого ОСОБА_4 зі злості кинув стакан об поріг розбивши його. Потім син, для безпеки завів їх з онуком до будинку, а сам пішов шукати ОСОБА_4 , який кудись подівся. Вона бачила через вікно, в світлі ліхтаря, що ОСОБА_4 пішов до половини сина.

Приблизно через 20-30 хвилин, вона побачила через вікно свого сина, який ледве йшов, тримаючись за стіну будинку. Вона вибігла до нього і допомогла дійти до сходів та присісти. Син хрипів, не міг розмовляти, тримався за правий бік та шию, був у шоковому стані. По всьому тілі сина було видно синці. Вона не розуміючи що сталося, стала питати у сина що сталося, а він тільки повторював «там, там» і показував в сторону будинку. Щоб якось заспокоїти сина, вона дала йому заспокійливі пігулки. Через деякий час, вона вирішила піти подивитися в будинок сина. Зайшовши в кімнату, вона побачила на підлозі ОСОБА_10 в крові. Звернувшись до нього, ОСОБА_9 відповідав. Вона повідомила ОСОБА_4 що викликала швидку допомогу. Потім, до приїзду швидкої вона разом з сином, намагалися надати медичну допомогу ОСОБА_10 , зупинити кровотечу. Швидку допомогу спершу вона викликала для сина, однак коли приїхала швидка, вона зразу повела лікаря до ОСОБА_4 . Коли лікар швидкої оглянув ОСОБА_4 , то сказав що рана на шиї, однак небезпеки для життя не має. Вона разом з сином, допомогли віднести на носилках ОСОБА_4 в авто швидкої допомоги.

В розмові з сином, він повідомив їй, що ОСОБА_4 побив його, а потім намагався душити. Якщо б він не захистився ножем, то ОСОБА_4 міг би його вбити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 є її чоловіком. В той день – 29.07.2018 року вона повинна була працювати на роботі до 23 години і за нею звичайно мав приїхати на машині чоловік. Однак, приблизно в 22-30 годин, їй зателефонувала матір чоловіка – ОСОБА_6 , яка знаходилася в психічно збудженому стані та попросила як найшвидше приїхати додому. Покинувши місце роботи, на таксі, вона швидко приїхала додому і побачила автомобіль швидкої допомоги коло двору, а всередині швидкої, знаходився раніше їй знайомий – ОСОБА_12 , якому лікар намагався надавати допомогу. ОСОБА_13 вона знала близько шести років, так як вони з чоловіком раніше працювали разом водіями. ОСОБА_9 зловживав алкогольними напоями, вів себе неадекватно, бив жінок. Тому вона просила чоловіка не спілкуватися з Фіщенком.

Зайшовши до приміщення кухні, де вони разом з чоловіком живуть, вона побачила в кімнаті суцільний безлад, речі були розкидані так, що важко було пройти. На підлозі вона бачила сліди, схожі на сліди крові. Її чоловік – ОСОБА_1 безпорадно сидів на дивані і тримався за горло, опустивши голову вниз. На її запитання що сталося, чоловік тільки відповів, що ОСОБА_9 мало не задушив його, намагався вбити. Оглянувши шию чоловіка, вона побачила що шия була червоного кольору. Чоловіку було складно говорити, він весь час хрипів та намагався відкашлятися.

Під час судового розгляду було допитано в якості свідка ОСОБА_14 яка суду пояснила, що вона працює лікарем-реаніматологом в Комунальному закладі «МКЛ №4». В ніч з 29 на 30.07.2018 року вона знаходилася на чергуванні, коли в ургентному порядку каретою швидкої допомоги було доставлено невідомого чоловіка з колото-різаною раною шиї з пошкодженням сонної артерії, значною втратою крові, близько 80% циркулюючої крові. Стан пацієнта був вкрай тяжкий. Було зафіксовано зупинку серця, однак прийнятими заходами, серце вдалося запустити. Було прийнято міри для тампонації рани з метою недопущення подальшої крововтрати. Після цього, пацієнта було терміново переведено до реанімаційного відділення, де в подальшому надавалося все необхідне для спасіння його життя. Вона було його лікуючим лікарем. Прізвище пацієнта, як потім стало відомо від його рідних - ОСОБА_3 , знаходився в стані коми, його життєдіяльність підтримувалася виключно за допомогою апарата штучного дихання. Не зважаючи на всі необхідні лікувальні заходи, 01.08.2018 року близько 17 години було зафіксовано біологічну смерть ОСОБА_3 . Причиною смерті є колото-різане поранення передньої поверхні шиї справа. Поранення сонної артерії справа.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 суду пояснив, що в ніч з 29 на 30.07.2018 року він як лікар-хірург знаходився на чергуванні в 4-й міській лікарні, коли його терміново викликали до приймального відділення до пацієнта, якого було доставлено каретою швидкої допомоги з пораненням сонної артерії. Стан, на той час невідомого пацієнта, був вкрай тяжким, він не дихав. У хворого був відсутній пульс, зіниці очей не реагували на світло. Було констатовано зупинку серця, однак прийнятими реанімаційними заходами, серце було запущено. Він, як судинний хірург ушив хворому рану сонної артерії, яка була відкрита на ѕ.Після цього хворого було переведено до реанімаційного відділення.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою сім`ї ОСОБА_17 знає тільки з позитивного боку, як працьовитого та дбайливого чоловіка, ставила його як приклад для свого сина.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона знаходилася на городі, було близько 10 годин вечора. В цей час почула як почала гавкати її собака і вона вирішила піти й подивитися хто там і до кого стукає. Вона побачила невідомого їй чоловіка, який був вдягнений у темні шорти, верхній одяг був відсутній. Цей чоловік наполегливо та довго стукав по воротам де проживає ОСОБА_7 з сім`єю. Вона звернулася до невідомого чоловіка з проханням не стукати більш, так як ніхто не відчиняв йому дверей, на що той чоловік агресивно облаяв її нецензурною лайкою і пішов. Бажаючи з`ясувати, куди той невідомий пішов, вона підійшла ближче до своїх воріт і побачила, як той чоловік підійшов до інших воріт, які знаходилися з боку двору де проживає мати ОСОБА_18 , та продовжив сильно стукати в хвірточку, гукаючи ОСОБА_7 . В якийсь момент хвіртка відчинилася і чоловік зайшов у двір. Вона ж вирішила, що далі ОСОБА_7 сам розбереться в ситуації і пішла в свій двір. В подальшому, через деякий час, вона почула з двору ОСОБА_19 якийсь голосний «дикий» вигук «Ой», однак, що то був за вигук їй не відомо.

Також в судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_20 , пояснення якої в судовому засіданні на думку колегії суддів, будь якого доказового значення для з`ясування обставин у справі не мають.

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, повністю знайшла своє підтвердження з огляду на наступні безпосередньо досліджені у судовому засіданні такі докази:

-із протоколу огляду місця події від 30.07.2018 року та фото таблиці до нього вбачається, що об`єктом огляду є домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де було скоєно злочин, в ході якого виявлено та вилучено фрагмент килиму зі слідами РБК, один слід пальців рук, порожню пляшку з надписом «Пшенична» об`ємом 0,5л. зі слідами РБК, ножі кухонні у кількості 7 штук;

-із протоколу огляду місця події від 30.07.2018 року та фото таблиці до нього вбачається, що об`єктом огляду є територія домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 де було виявлено та вилучено ніж кухонний зі слідами речовини червоного кольору;

- із протоколу огляду від 06.08.2018 року та фото таблиці до нього вбачається, що об`єктом огляду є чоловічі шорти чорного кольору з надписом «Адидас», які були вдягнуті на ОСОБА_1 30.07.2018 року;

-із протоколу огляду трупа від 02.08.2018 року та плану-схеми розташування тілесних ушкоджень на трупі вбачається, що об`єктом огляду є труп громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на тілі якого виявлено синці та колото-різана рана передньої поверхні сонної артерії справа, після операційна рана (ушиття);

-з акту судово-медичного дослідження №1654 від 28.08.2018 року слідує, що смерть потерпілого ОСОБА_3 настала від проникаючого колото-різаного поранення шиї у виглядірани на передній поверхні шиї з розсіченнямпідлеглих м`яких покривних тканин та загальної сонної артерії, котра у своєму перебігу ускладнилася розвитком шоку. Згідно медичної карти, при надходженні до лікарняного закладу була взята кров для встановлення наявності алкоголю, де виявлений етиловий спирт у концентрації 3,67 %;

- висновком судово-медичної експертизи №1654/509-Е від 28.08.2018 року встановлено, що у потерпілого ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у виді: рана з ознаками забитої на верхній губі ліворуч ( з крововиливом навколо), крововилив на нижній губі ліворуч, садно у лобній ділянці ліворуч, крововилив у правій лобно-скроневій ділянці м`яких покривних тканин голови, синці на правому передпліччі, грудній клітиніу ділянці грудини, передній поверхні грудної клітини ліворуч, лівому передпліччі, лівому плечі, правій гомілці, садно на лівому плечі, рана на передній поверхні шиї по середині, відповідно неї розсічення підлеглих м`язів та фасції з переду - назад та дещо право вправо, м`язів передньої поверхні шийного відділу хребта та правого поперечного відростку шийного хребця, операційно ушите розсічення загальної сонної артерії праворуч, крововилив у м`які тканини шиї з просоченням ключичних та грудної ділянки, слабке кровонаповнення внутрішніх органів, крововиливи під ендокардом сосочкових м`язів серця. Смерть потерпілого настала від проникаючого колото-різаного поранення шиї у вигляді рани на передній поверхні шиї з розсіченням підлеглих м`яких покривних тканин та загальної сонної артерії, котра у своєму перебігу ускладнилася розвитком шоку;

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи №768/Н від 18.09.2018 року встановлено, що на фрагменті килимового покриття, вилученого 30.07.2018 року при огляді місця події є кров людини погодження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_3 ;

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №767/Н від 29.08.2018 року встановлено, що на скляній пляшці з-під горілки «Пшенична», яка вилучена в ході огляду місця події від 30.07.2018 року є кров людини погодження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_3

- з протоколу проведення слідчого експерименту від 29.08.2018 року та фото таблиці до нього за участю обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що останній показав та детально розповів про обставини нанесення йому ударів і тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_21 , а також механізму, при якому ОСОБА_3 намагався його душити, крім того, вказав як саме завдав удар ножем потерпілому;

- з акту судово-медичного дослідження (обстеження) №2313 та фото таблиці до нього слідує, що у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саден на обличчі, тулубі та кінцівках, синців на тулубі та кінцівках, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), частина і при ударі об такий (такі), можливо в термін, на який вказує обстежений. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки;

- висновком експерта №2860е від 17.09.2018 року встановлено, що у обвинуваченого ОСОБА_1 при обстежені було виявлено тілесні ушкодження у вигляді численних синців та саден на поверхні тіла, голови та кінцівок, які за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Локалізація та характер виявлених у нього тілесних ушкоджень в області обличчя, тулуба та кінцівок, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечить механізму, локалізації та характеру на які вказує ОСОБА_1 в ходу проведення слідчого експерименту за його участю. Скарги обстеженого на біль в горлі та важкість дихання є суб`єктивними даними та медичними документами не підтверджено;

- висновком судово-медичної експертизи №1654/590-Е від 05.09.2018 року встановлено, що утворення колото-різаної рани на передній поверхні шиї потерпілого ОСОБА_3 не виключає можливості спричинення за механізмом на який вказав обвинувачений ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту від 29.08.2018 року;

- відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №259 від 07.09.2018 року, обвинувачений ОСОБА_1 хронічними душевними захворюваннями в період часу, що стосується інкримінованого йому діяння, не страждав та на даний час не страждає. В період скоєння суспільно-небезпечного діяння міг надати оцінку своїм діям та керувати ними;

Відповідно до постанов слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Тітової А.В., речовими доказами у справі визнано:

?фрагмент килиму зі слідами РБК, один слід пальців рук, пляшку з надписом «Пшенична» об`ємом 0,5л. зі слідами РБК, ножі кухонні у кількості 7 штук, шорти чорного кольору з надписом «Адідас», ніж кухонний зі слідами РБК.

Всі вище перелічені докази, які були зібрані органом досудового розслідування, суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Колегія суддів встановила, що всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, також є беззаперечними для визнання винуватості ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст.118 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України, а саме у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянню смерті іншій людині.

В обґрунтування даного обвинувачення, прокурор посилався на показання потерпілої та свідків, допитаних під час судового розгляду, висновки судових експертиз та покази судово-медичного експерта ОСОБА_22 , данні слідчого експерименту, письмові та речові докази у справі, що на його думку повністю підтверджує винуватість ОСОБА_1 саме у скоєнні умисного вбивства.

Однак, колегія суддів встановила що, обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування при проведенні слідчого експерименту показав лише спосіб нанесення тілесних ушкоджень ним потерпілому ОСОБА_3 , не стверджуючи при цьому про намір на умисне вбивство. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що він захищався від протиправного посягання на його життя з боку потерпілого ОСОБА_3 і мотивом його дій було прагнення захистити своє життя та здоров`я від нападу останнього.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у обвинуваченого умислу на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - вбивство, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 , завдаючи потерпілому ОСОБА_3 удар ножем, захищав себе від наявного, реального, протиправного і суспільно небезпечного посягання, та таким чином перебував у стані необхідної оборони.

В той же час колегія суддів встановила, що обвинувачений ОСОБА_1 застосував таку силу і зброю і заподіяв таку шкоду потерпілому ОСОБА_3 , які явно не відповідали небезпечності посягання та обстановці злочину.

У ст.36 КК України закріплене право кожної особи на необхідну оборону і є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я від протиправних посягань (частина третя статті 27 Конституції України), а ознаками її перевищення є: 1) наявність стану необхідної оборони; 2) явна, очевидна необхідність захисних дій характеру і ступеню суспільної небезпечності посягання; 3) явна, очевидна невідповідність захисних дій обстановці вчинення посягання.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 , будучи чоловіком, правильної статури, спів розмірного складу тіла з обвинуваченим ОСОБА_1 , прийшов до нього додому, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, першим почав завдавати удари обвинуваченому, нанісши йому не менше пятнадцяти травматичних дій, потім почав здавлюти шию, намагаючись душити, спричинивши обвинуваченому ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що на думку суду безумовно свідчить про протиправність поведінки потерпілого ОСОБА_3 , яка передбачена, як злочин однією із статей Особливої частини КК України.

Показання допитаної в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_22 у повній мірі підтверджує висновки суду, щодо походження тілесних ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_1 , з чим не погоджується сторона обвинувачення, посилаючись на відсутність об`єктивних даних про реальну загрозу життю та здоров`ю обвинуваченого з боку потерпілого. Однак, погодитися з такою оцінкою прокурором вказаного доказу не можливо, т.я. експерт ні під час проведення експертизи, ні під час допиту в суді, не змогла підтвердити наявність пошкоджень дихальних шляхів обвинуваченого, пославшись на відсутність об`єктивних даних від профільних лікарів, при цьому категорично і не заперечуючи цього факту. З цього можливо зробити висновок, що експерт не відкидала наявність у обвинуваченого таких тілесних ушкоджень, довести наявність яких, належними доказами, на той час стороні захисту виявилося не можливим.

Зазначені події підтверджуються як самим обвинуваченим ОСОБА_1 , так і в сукупності показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , які бачили обвинуваченого беспосередньо після події в короткий проміжок часу, а також виявленими у обвинуваченого тілесними ушкодженнями, механізм, локалізація та характер яких, у повній мірі підтверджує встановлені судом обставини і на думку суду, свідчить про наявність підстав у обвинуваченого вважати реальною загрозу його життю та здоров`ю.

За нормативним визначенням умисне вбивство передбачене ч. 1 ст. 115 КК України з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особи, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони ст. 118 КК України. Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК України, є мотив діяння захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Колегія суддів, враховуючи конкретні обставини справи, здійснила порівняльний аналіз та оцінила наявність акту суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого ОСОБА_3 й акту захисту з боку обвинуваченого ОСОБА_1 та встановила невідповідність захисту небезпечності посягання.

З фактичних обставин та матеріалів справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 прийшовши додому до обвинуваченого, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, першим почав сварку та напав на обвинуваченого, завдавши йому удари руками та ногами, став душити обвинуваченого. Наявність тілесних ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджена висновком судово-медичного експерта.

Викладені обставини свідчать, що обвинувачений ОСОБА_1 зазнав суспільно небезпечного посягання достатньої інтенсивності з боку потерпілого ОСОБА_3 , яке було реальним, і внаслідок його поведінки мав підстави побоюватися за своє життя і здоров`я. Під час цього посягання, яке не було закінченим, обвинувачений не маючи через обмежений вільний простір кухні та фізичну рівновагу з потерпілим іншої можливості уникнути подальшого насильства з його боку та спричинення більш тяжкої шкоди його здоров`ю, скориставшись своїм правом на застосування захисту шляхом заподіяння фізичної шкоди нападнику, використав предмет, який випадково знаходився біля нього - кухонний ніж.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають вимогам ч. 1 та ч. 2 ст. 36 КК України щодо права особи на необхідну оборону з метою захисту охоронюваних законом своїх прав та інтересів шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди для припинення цього посягання. Водночас застосований засіб захисту (кухонний ніж) та заподіяння шкоди у вигляді позбавлення життя за даних конкретних обставин справи не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, а відтак обвинувачений ОСОБА_1 вийшов за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, тобто перевищив межі необхідної оборони.

Колегія суддів зазначає, що закріплене в ст. 36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (ч. 3 ст. 27 Конституції України).

Таким чином, вирішуючи питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя потерпілого ОСОБА_3 , суд, враховуючи конкретні обставини справи, спосіб та знаряддя злочину, характер і локалізацію поранення потерпілого, здійснивши порівняльний аналіз та оцінивши наявність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановивши їх співвідношення, вважає вчинені дії обвинуваченого ОСОБА_1 такими, що явно не відповідали небезпечності посягання.

При цьому, суд враховує, що особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити охоронювані законом права обвинуваченого, в тому числі життя, здоров`я. І цей намір є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. Мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони і зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів особи.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії злочинів середньої тяжкості. Данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює за трудовим договором.

Крім того, колегія суддів враховує і позицію потерпілої, яка просила суд про суворе покарання для обвинуваченого.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до ст.ст.66,67 КК України, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, буде призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, але не в максимальному розмірі санкції статті 118 КК України.

Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні, вирішено судом у порядку ст.100 КПК України.

Під час судового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_1 було заявлено цивільні позови від ОСОБА_2 та від ОСОБА_23 , яка діє в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_24 , про стягнення з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди по 500 000,00 грн. на користь кожного цивільного позивача.

Вирішуючи вищезазначені позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_23 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд керується нормами статей 23, 1172, 1187 ЦК України, та вважає за необхідне задовольнити вказані позовні вимоги частково.

При цьому, колегія суддів враховує ступень вини обвинуваченого, обставини скоєного злочину, його ставлення до наслідків злочину. Безперечним для суду є той факт, що внаслідок суспільно-небезпечних дій обвинуваченого ОСОБА_1 , загинув потерпілий ОСОБА_3 , який був сином потерпілої ОСОБА_2 , та батьком малолітньої ОСОБА_24 , це дійсно спричинило значних моральних страждань та переживань, зазначена подія є стресовою та внесла істотні зміни в їх житті, призвела до неможливості в подальшому задовольняти актуальні потреби в повноцінній сім`ї та благополуччі, був порушений його оптимальний, звичний стереотип життєдіяльності, знизилися якість життя і впевненість у своєму майбутньому, відбулися негативні і незворотні зміни в їх житті.

Судові витрати, які б підлягали стягненню з обвинуваченого, у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.371, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.118 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 9 місяців та 12 днів.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 31.07.2018 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний ОСОБА_1 скасувати та звільнити його з-під варти в залі суду негайно, у зв`язку з повним відбуттям покарання призначеного судом.

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_23 до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди –100 000 (сто тисяч) гривен. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фіщенко ОСОБА_25 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_24 в рахунок відшкодування моральної шкоди – 100 000 (сто тисяч) гривен. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Речові докази: фрагмент килиму зі слідами РБК, один слід пальців рук, пляшку з надписом «Пшенична» об`ємом 0,5л. зі слідами РБК, ножі кухонні у кількості 7 штук, шорти чорного кольору з надписом «Адідас», ніж кухонний зі слідами РБК, які відповідно до постанов слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Тітової А.В., знаходяться на зберіганні в камері схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя - Г.П. Калініченко

Судді - К.О. Скрипник

О.С. Приходченко

З оригіналом згідно: Суддя -

Секретар -