Постановление суда № 89323819, 20.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1230/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Хом`якова В.В., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної судової адміністрації України, Херсонського апеляційного суду про відшкодування матеріальної шкоди,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Держави України в особі Державної судової адміністрації України, Херсонського апеляційного суду про стягнення на її користь відшкодування матеріальної шкоди, завданої правовим актом, визнаним неконституційним, в сумі 358875 грн., шляхом списання на користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників" від 03 серпня 2011 року № 845.

В Кодексі адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно ч. 5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, "вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства".

Отже, зі змісту частини п`ятої статті 21 КАС України вбачається, що адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції. Тобто приписи ст. 21 КАС України виключають можливість розгляду адміністративним судом вимог про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, навіть при здійсненні ним управлінських функцій, у тому числі й під час проходження фізичною особою публічної служби чи після звільнення з неї.

Зверненню позивача до суду із вимогою про стягнення шкоди передувало встановлення КСУ невідповідності Конституції України правового акта або його частини, що виступало визначальною передумовою для такого звернення, а тому суд вважає, що саме КСУ вирішив публічно-правовий спір між фізичною особою і державою у питанні конституційності акту. Після такого рішення відсутній публічно-правовий спір, а тому вимога про відшкодування шкоди, яка спричинена дією неконституційного акту, вирішується у порядку Цивільного процесуального кодексу України, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язане з вирішенням питання щодо стягнення коштів. Предметом доказування в цьому спорі є завдання особі матеріальної шкоди, зокрема у вигляді доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене застосуванням до неї визнаного неконституційним правового акта або його окремої частини. Це також підтверджується посиланнями позивача на ст.ст. 22, 1173, 1175 Цивільного кодексу України, тобто на норми, які регулюють відносини які є переважно так званими деліктними зобов`язаннями (зобов`язальними відносинами) й прямо пов`язані з таким видом цивільно-правової відповідальності як деліктна відповідальність. Застосування цих норм в абсолютній більшості випадків пов`язано з притягненням держави Україна та інших суб`єктів публічного права до цивільно-правової відповідальності.

Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, яка викладена в рішенні ВП ВС від 05.06.2019 у справі № 686/23445/17, суд не приймає до уваги, оскільки в згаданій справі предметом позову є інші вимоги (а саме стягнення недоотриманої заробітної плати та щомісячного грошового утримання). Крім того, вже в постановах від 26.06.2019 (справа №263/5125/18), 03.07.2019 (справа №676/1557/16-ц), 13.11.2019 (справа №638/14694/18), посилаючись, зокрема, і на приписи ст. 21 КАС України та свої попередні висновки, ВП ВС наголошувала на тому, що вимоги про відшкодування шкоди слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Натомість вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, не заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, треба розглядати за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що до осіб, які у судовому порядку оспорювали наявність/відсутність прав чи обов`язків, що ґрунтується на законі, визнаному згодом неконституційним, діє спеціальне правове регулювання. Захист їх прав від наслідків неконституційності застосованого до них закону можливий через перегляд справи за виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, підставою перегляду судових рішень, у зв`язку з виключними обставинами, є встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.170, 243, 248 КАС України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної судової адміністрації України, Херсонського апеляційного суду про відшкодування матеріальної шкоди.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення (ухвалу).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення (ухвали).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Ухвалу підписано 20.05.2020.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 106030000