Постановление суда № 89319236, 19.05.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17261/16-к

Провадження № 1-кп/638/433/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді: Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Куценко К.Д.,

прокурора Клочко Н.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Пацурковської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою по об`єднаному судовому провадженню відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харкова, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в умовах ДУ Харківський слідчий ізолятор,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

встановив:

В провадженні суду перебуває об`єднане судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року до обвинуваченої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 23.05.2020 року.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме наявність ризику подальшим спробам переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також можливість вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення - злочину.

Обвинувачена та її захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили зміни запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час.

Суд, розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 , судом враховується, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, а саме: можливість переховування обвинуваченої від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також те, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, дані про особу обвинуваченої, стан її здоров`я, суд дійшов висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої, тому вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 17 липня 2020 року.

Керуючись ст.ст.177, 178, 331, 369, 372 КПК України, суд -

постановив:

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі Харківський слідчий ізолятор, продовживши строк цього запобіжного заходу до 17 липня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Дзержинський районний суд м.Харкова.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк