№ 8923322, 26.03.2010, Франківський районний суд м. Львова

Справа №1-187/10

П О С Т А Н О В А

судового засідання

26.03.2010 р. Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді - ОСОБА_1

при секретарі - Ізосімовій М.М.

з участю прокурора - Камінського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого , раніше не судженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

відданого до суду за ст.309 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 03.12.2009 року о 13:30год., маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, в телефоному режимі попросив свого знайомого ОСОБА_3 достати йому таблетку «Собітекс», яка є наркотичним засобом.

03.12.2009 року о 15:00год., ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 пішов на вул. Левицького, 94 у м.Льовові де придбав у ОСОБА_3 частину блістера в якому знаходилась таблетка білого кольору, з витисненням «В8» та порошкоподібна речовина білого кольору, за що останньому заплатив гроші в сумі 300грн.. Після цього ОСОБА_2 з вищевказаною речовиною рухався по вул. Левицького у м.Льовові, однак був помічений працівниками міліції, які його запросили пройти на вул.. Наукова, 49 у м.Львові в кабінет ЛОДКНД, для проходження медичного освідування. Під час проведення поверхневого огляд на вул. Наукова, 49 у м.Львові у ОСОБА_2 працівниками міліції було вилучено та вилучено частину блістера, в якому знаходилась таблетка овальної форми білого кольору, з витисненням «В8» та порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0,0129 грам.

Крім цього у ОСОБА_2, ватними тампонами було зроблено змиви долонь обох рук, на яких виявлено залишкові кількості бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежано.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він дійсно 03.12.2009 року о 13:30год. попередньо в телефоному режимі попросив ОСОБА_3 достати йому таблетку «Собітекс», яка є наркотичним засобом. Цього ж дня о 15:00год., він пішов на вул. Левицького, 94 у м.Льовові де придбав у ОСОБА_3 частину блістера в якому знаходилась таблетка білого кольору, з витисненням «В8» та порошкоподібна речовина білого кольору, за що ОСОБА_3 заплатив гроші в сумі 300грн.. Після чого по вул. Левицького у м.Льовові, працівники міліції представились та попросили пройти його на вул.. Наукова, 49 у м.Львові в кабінет ЛОДКНД, для проходження медичного освідування. Під час медичного освідування працівники міліції виявили та вилучили вказаний наркотичний засіб. Крім того, просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв’язку добровільним зверненням до лікувального закладу в якому пройшов лікування від наркоманії.

Крім визнання своєї вини підсудним, факт незаконного придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту підтверджується доказами по справі, дійсність і достовірність яких ніким не оспорюється.

Оцінивши зібрані докази у їх сукупності суд вважає їх логічними, послідовними та такими, що доводять повністю вину підсудного ОСОБА_2 у скоєнні ним злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками незаконного придбання, зберігання наркотичних засобів для власного вживання без мети збуту.

Дослідивши зібрані по справі докази, обговоривши клопотання підсудного ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку добровільним зверненням до лікувального закладу, проти якого не заперечили учасники процесу, суд приходить до висновку, що таке слід задоволити з наступних підстав.

Наявність висновку спеціальної медичної наркологічної комісії №679 від 15.12.2009року свідчать про те, що ОСОБА_2 епізодично вживає наркотичні речовини, що не виключає добровільного звернення до лікувального закладу для проходження курсу лікування від наркоманії.

В судовому засіданні встановлено, що підсудний добровільно розпочав лікування від наркоманії і перебував на стаціонарному лікуванні з 30.12.2009р. по 15.01.2010р., що стверджено довідкою №142 від 21.01.2010р. Львівського обласного державного клінічного наркологічного диспансера.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 добровільно звернувся в медичну установу для проходження курсу лікування від наркоманії, потребував такого і дійсно ставив за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Згідно ст.309 ч.4 КК України, особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 ст.309 КК України.

Суд також враховує, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, особу підсудного, який раніше не суджений, на обліку у наркологічному диспансері та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання та навчання, щиро розкаявся у скоєному та сприяв органам досудового слідства при розслідуванні даної справи, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, обставина, які обтяжують покарання відсутні.

Враховуючи наведене, а також заяву ОСОБА_2 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку добровільним зверненням до лікувального закладу , суд вважає, що справу слід провадженням закрити, звільнивши підсудного від кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.282 КПК України, ст.44 КК України, ст.309 ч.4 КК України,суд,-

п о с т а н о в и в:

На підставі ст.309 ч.4 КК України ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України.

Провадження по кримінальній справі закрити.

Запобіжний захід – підписку про невиїзд - скасувати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області р/р №35221003000808; МФО 825014; ЄДРПОУ 25575150 – 187 (сто вісімдесят сім) грн. 80 коп. за проведення експертизи.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя Мартинишин М.О.