Решение № 89225078, 23.04.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41238/19

Провадження № 2/761/2667/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря: Вольда М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Гамзатова Аліна Анатоліївна , приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі по тексту - відповідач), третя особа: Гамзатова Аліна Анатоліївна (далі - третя особа-1), приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна (далі - третя особа-2), в якому позивач просив суд визнати виконавчий напис Приватного нотаріуса Гамзатова Аліна Анатоліївна №1800 від 13.08.2019року таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 вересня 2019 року постановою приватного виконавця Клітченко O.A. відкрито виконавче провадження № 59984992 щодо виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Гамзатової A.A. № 1800 від 13.08.2019 року про звернення стягнення заборгованості в розмірі 57 216,60 грн.

Позивач вважає, що приватним нотаріусом НОКО Гамзатова A.A. виконавчий напис №1800 виданий 13.08.2019 року вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Вказані вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого напису не могли бути дотримані нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису, оскільки, стягнення заборгованості проводиться відповідно до умов Кредитного договору, однак, кредитний договір між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем ніколи не укладався.

Як вбачається з Постанови приватного виконавця Клітченко O.A., заборгованість складає 57 216,60 грн. Приватним нотаріусом НОКО Гамзатова A.A. не встановлено та не враховано, який строк минув з дня виникнення права вимоги та чи законна вимога взагалі.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 13.08.2019 року не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту; виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками Відповідача, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача

Позивач не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, у свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Також нотаріус не з`ясував чи не пропущено Відповідачем строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту.

Таким чином, на час вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом НОКО Гамзатова A.A., про стягнення з Позивача на користь ТОВ «Вердикт Капітал», грошових коштів в сумі 57 216, 60 грн., у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, які підтверджують безспірність заборгованості, тобто спірний виконавчий напис вчинено з порушенням норм законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

У своїх поясненнях від 11.11.2019 року третя особа Приватний нотаріус Гамзатова А.А. зазначила, що в серпні 2019 року до неї, звернулось ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» з заявою про вчинення виконавчого напису за кредитним договором №0043/020912-ZP від 06.08.2012 року, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ВЕРДИК КАПІТАЛ».

В тексті кредитного договору №0043/020912-2Р від 06.08.2012 року вказано, що він є невід`ємною частиною правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнт фізичних-осіб «Укрсоцбанк», в п.8.1. якого встановленого, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На підставі п. 2 Постанови КМУ № 1172 від 29 червня 1999 р., окрім заяви оригіналу кредитного договору заявник надав виписку з рахунку про заборгованості Позивача на день звернення. Крім того, заявник надав документ, підтверджує факт попереднього відправлення Позивачу вимогу про сплату (відповідні копії реєстру поштового відправлення надаються).

Виконавчий напис було вчинено у відповідності до вимог глави 14 Закону України «Про нотаріат» та о п.2 гл.12 Порядку вчинення нотаріальних дій, підтверджується наданою копією виконавчого напису, вчиненого 13.08.2019 року реєстровим №1800.

У відзиві на позовну заяву від 19.11.2019 року та додаткових поясненнях від 16.01.2020 року, відповідачем зазначено, що 06 серпня 2012 року між Позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено Договір НОМЕР_1 . ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 в за Договором відступлення прав вимоги № 29-01/19/1 від 29.01.2019, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Веста».

Для вчинення виконавчого напису № 1800 від 13.08.2019 ТОВ «Вердикт Капітал» подало Приватному нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовій Аліні Анатоліївні всі передбачені законодавством документи, а оригінали відповідних документів знаходяться у нотаріальній справі. Отже, будь-які підстави для визнання виконавчого напису № 1800 від 13.08.2019, вчиненого Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документам.

У відповіді на відзив від 16.12.2019 року, позивачем вказано, що відповідач та третя особа у своїх поясненнях посилаються як на підставу вчинення нотаріального напису на постанову КМУ №1172 від 29.06.1999 року. При цьому, нотаріусом не враховано, що вказаний п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 - визнано незаконним та нечинним.

В оспорюваному виконавчому написі зазначено, що сума заборгованості складає 56 566,60 грн., в той час як у наданому відповідачем «Витяг з Додатку 1-1 відступлення прав вимоги № 29-01/19/1 від 29.01.2019 року» зазначено суму заборгованості 49 765,34 грн.

Матеріали справи не місять доказів того, коли у первісного кредитора виникло право вимоги, але в будь-якому випадку таким строк закінчився 07.08.2016 року зі сплином строку позовної давності.

Крім того, надані відповідачем докази не дають підстав вважати ТОВ «Вердикт капітал» чинним кредитором. З огляду на те, що в наданому відповідачем «Витягу з Додатку 1-1 відступлення права вимоги № 29-01/19/1 від 29.01.2019 року» зазначено «№ та назва договору - НОМЕР_1 », а стягнення поводиться за договором № 0043/02091-ZP.

Сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, відповідач та треті особи причини своєї неявки не повідомили. Позивач направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, зазначавши , що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

За приписами ч. 1, 3 ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою суду від 22.10.2019 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Протокольною ухвалою суду від 09.12.2019 року, до матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву та письмові пояснення третьої особи.

Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, 13 серпня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. був вчинений виконавчий напис за реєстровим № 1800 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним Договором №0043/020912-ZP від 06.08.2012 року у сумі 56 566,60 грн. (а.с.39), на підставі якого Приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. в межах виконання виконавчого провадження № 59984992 було звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (а.с.5).

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як передбачено п. 2.11 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Судом встановлено, що підставою для вчинення виконавчого напису є Кредитний Договір №0043/020912-ZP від 06.08.2012 року та Договір відступлення прав вимоги № 29-01/19/2 від 29.01.2019 року, який укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», якому передував Договір факторингу № 2019-1УСБ/ВЕСТА від 28.01.2019 року, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та АТ «Укрсоцбанк».

Згідно з п. 3 Кредитного Договору №0043/020912-ZP від 06.08.2012 року, Банк відкрив картковий рахунок № НОМЕР_2 у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку Visa Classic строком на рік із можливістю його автоматичного продовження, з лімітом відновлювальної кредитної лінії 50 000 грн. (а.с.40).

Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу № 2019-1УСБ/ВЕСТА від 28.01.2019 року, що укладений між АТ «Укрсоцбанк» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» (Фактор), Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові право Вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту іменуються «Боржники», або «Боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори», або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права, які належать Клієнту за Основними договорами, на умовах, передбачених Основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами Основних договорів.

В свою чергу, відповідно до п. 2.1. Договору відступлення прав вимоги № 29-01/19/1 від 29.01.2019 року, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» (Первісний кредитор) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Новий кредитор), Первісний кредитор відступає Новому кредитору належне йому право вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту іменуються «Боржники», або «Боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори», або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії та сплатити за нього Ціну Права Вимоги. Сторони погодили, що до Нового кредитора переходять всі права, які належать Первісному кредитору за Основними договорами, на умовах, передбачених Основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами Основних договорів.

Суд приходить до висновку про неправомірність вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитом - 56 566,60 грн., оскільки заборгованість за тілом кредиту становить 20 839,18 грн., а заборгованість за процентами та комісіями - 35 727,42 грн.., а новий кредитор, відповідно до умов Договору факторингу № 2019-1УСБ/ВЕСТА від 28.01.2019 року та Договору відступлення прав вимоги № 29-01/19/1 від 29.01.2019 року, позбавлений можливості нараховувати відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами Основних договорів.

Як на підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Постанова).

Проте вказана Постанова не відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідні зміни до Постанови та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постанову Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Разом з тим, Постанова Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 визнана судом незаконною та нечинною.

Так, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, пп. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Сторонами не було надано доказів про надання нотаріусу для вчинення нотаріальної дії оригіналу кредитного договору, виписки по рахунку боржника чи розрахунку заборгованості, також відсутні відомості про нотаріальне посвідчення цього договору.

Таким чином, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З наведеного вбачається, що відповідачем, всупереч вимог закону не було надано документів, які б підтверджували право його вимоги до позивача за Кредитним договором, а свою нотаріус помилково, всупереч вимог закону, не перевірив зміст договорів на які відповідач посилався як на підставу виникнення у нього права вимоги до позивача за Кредитним договором, та стягнув спірну заборгованість на користь особи, яка не підтвердила свої повноваження належними доказами.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 року, вказано, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Враховуючи викладене, даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі доказам, враховуючи те, що заборгованість боржника не є безспірною, що свідчить про вчинення виконавчого напису 13.08.2019 року з порушенням вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 768,40 грн.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 13, 81, 141, 223, 258-259, 268, 272-273, 354-353 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5, суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Гамзатова Аліна Анатоліївна , приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №1800, вчинений 13.08.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість в сумі - 56 566 грн. 60 коп. за кредитним договором №0043/020912-ZP від 06.08.2012 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» кошти судового збору в розмір - 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення, який обчислюється з часу закінчення карантину.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, але не пізніше закінчення строку карантину. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄДРПОУ - 36799749, адреса: м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б.

Третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, адреса: Київська обл., м. Бровари, вул.. Шевченка, 13.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, адреса: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-А, оф. 35А.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст рішення виготовлено 23.04.2020 року.