Решение № 89214967, 14.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/562/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гала-Юг" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гала-Юг" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі-відповідач-1), в якому просить скасувати постанову Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 25.02.2020 № 171251 про застосування до ТОВ "Гала-Юг" адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 грн на підставі ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Ухвалою від 05.03.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 31.03.2020 о 10:00 год.

Ухвалою від 31.03.2020 розгляд справи відкладений на 21.04.2020 о 14:00 год. Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (далі–відповідач-2) залучене до участі у справі в якості співвідповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 25.02.2020 № 171251 до позивача застосований штраф у сумі 8500,00 грн на підставі ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" – перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Так, згідно акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.01.2020 встановлено, що водій здійснював перевезення вантажу транспортним засобом DAF XF 105.460 з напівпричепом-контейнеровозом, навантаження на строєну вісь якого перевищувало допустимі вагові параметри. Позивач не погоджується із законністю таких висновків відповідача-2, зазначивши, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 13.01.2020 № ВТ4714ХО позивач перевозив олію соняшникову рафіновану, тобто вантаж є наливним. Зважування транспортного засобу проводилось шляхом поосьового заїзду тягача з причепом на платформу ваг без дотримання часу, необхідного для врівноваження рідкого вантажу, що не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил. Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України. Разом із тим, вказана Методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі. Посилаючись на пункт 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від № 255 від 28.07.2016, позивач відмічає, що вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником, а не у спосіб, який здійснювався посадовими особами відповідача-2 13.01.2020 на ділянці 203 км. + 500м. автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ. У зв`язку із наведеним, відповідачем-2 при здійсненні зважування транспортного засобу позивача не було достовірно встановлено точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним рідким вантажем. З огляду на викладене, позивач вважає спірну постанову протиправною та просить задовольнити позов у повному обсязі.

21.04.2020 відповідач-1 надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на наступне. 13.01.2020 посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення на перевірку від 28.12.2019 № 001318 під час рейдової перевірки було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу DAF д.р.н. НОМЕР_1 , що належить позивачу, на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами перевірки складений акт від 13.01.2020 № 198674, яким зафіксоване порушення позивачем вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, перевищення становить 6,87 %. Отже, під час перевірки встановлений факт надання позивачем послуг з перевезення вантажу, навантаження на строєну вісь – 25,65 т, при нормативно допустимій – 24,00 т. Водій з актом перевірки ознайомився, від підпису та пояснень відмовився, про що зроблено відповідний запис в акті. Зазначене порушення стало підставою для прийняття спірної постанови. Посилаючись на наведені обставини, просить відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

15.04.2020 представник відповідачів надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження.

08.04.2020 представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гала-Юг" згідно із витягом з ЄДРПОУ є юридичною особою, видами діяльності якої є, зокрема, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оптова торгівля зерном, насінням і кормами для тварин, вантажний автомобільний транспорт та інше. Власник та генеральний директор - Галаган Микола Григорович.

13.01.2020 посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення від 28.12.2019 № 001318 проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складений акт від 13.01.2020 № 198674.

Актом перевірки № 198674 зафіксовано, що 13.01.2020 на ділянці 203 км. + 500м. автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ перевірений транспортний засіб DAF XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 серія номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 з напівпричепом-контейнеровозом-Е RINNEN SN-NA реєстраційний номер НОМЕР_3 серія номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 (водій- ОСОБА_2 ). Під час перевірки виявлено порушення п. 22.5 ПДР України, а саме: навантаження на строєну вісь 25,65 т, допустиме – 24,00 т. Відповідальність за таке порушення передбачене на підставі ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" – перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу та ч. 1 абз. 3 даного Закону – надання послуг з перевезення без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" – не оформлена товарно-транспортна накладна.

13.01.2020 відповідачем-2 складений Акт № 040728 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, у пункті п. 6 "Найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного" вказано - Олія, у п. 8 "Повна маса, тон: нормативно допустима": 44,00 /фактична 42,65, в п. 10. "Осьові навантаження, тон" нормативно допустиме: 11,00/18,00/24,00; фактичне: 5,80/11,20/25,65.

Також 13.01.2020 відповідачем-2 складена Довідка № 025698 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, у пункті 6 якої "Результати вагового контролю:" транспортного засобу навантаження на осі, тонн, зазначено: 1) 5,80, 2) 3,10; 3) 8,10; 4) 8,65; 5) 8,40; 6) 8,60, повна маса транспортного засобу 42,65 тонн.

Згідно з ваговою квитанцією № 78575 від 13.01.2020 за результатами здійснення габаритно-вагового контролю встановлено, що навантаження на вісі складає: 1 – 5800 кг, 2 – 3100 кг, 3 - 8100 кг, 4 - 8650 кг, 5 – 8400 кг, 6 – 8600, що разом складає 42650 кг.

25.02.2020 на підставі акту № 198674 Чорноморське регіональне Управління Укртрансбезпеки винесло постанову про застосування до ТОВ "Гала-Юг" адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 грн. на підставі ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до наданих суду копій свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу DAF XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 серія номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 власником даного ТЗ є ОСОБА_1 . Власником напівпричепа-контейнеровоза-Е RINNEN SN-NA реєстраційний номер НОМЕР_3 серія номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 є ТОВ "Гала-Юг".

Не погодившись із застосованим штрафом, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку законності постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, суд застосовує наступні положення законодавства.

Положення нормативно-правових актів суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ) частиною 12 статті 6 якого встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. ст. 10, 11 Закону України "Про автомобільні дороги" державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює державна служба автомобільних доріг України ("Укравтодор") для виконання покладених на неї завдань, згідно статті 12 цього ж Закону має право, в тому числі, вимагати від користувачів автомобільних доріг виконання вимог цього Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів України, що регулюють функціонування автомобільних доріг загального користування; обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

Згідно із пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі-Порядок № 1567) цей Порядок визначає, зокрема, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання) вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п. 20 Порядку № 1567).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 Порядку № 1567).

Так, в акті № 198674 міститься посилання на порушення позивачем п. 22.5 ПДР України, відповідальність за яке встановлено ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Розглядаючи даний спір, суд зважає на наступне.

Згідно із ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Підстави та порядок отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень визначені Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила)

Пунктом 4 Правил визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п. 3 Правил транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2007 року № 879 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі – Порядок № 879).

За змістом пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Місце здійснення габаритно-вагового контролю-спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879).

Згідно із п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Втім, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений такий захід контролю, за наслідками якого позивач притягнутий до відповідальності за перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.

Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме - скасування п. 19 Порядку № 879 постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 804/5296/17.

Щодо доводів позивача про те, що позивач перевозив рідину – олію соняшникову, тобто рухомий вантаж, який легко переміщується під дією мінімальних сил, а його маса є несталою в різних точка автомобіля, а тому вагове обладнання повинно було забезпечувати саме поосьове зважування ТЗ у русі, суд зазначає наступне.

Як наведено вище, відповідно до п. 4 абз. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (враховуючи сипучість вантажу).

Тобто, законодавець передбачив критичну похибку в розмірі 2 %, що в даному випадку еквівалентно 480 кг (2% від 24 т) на строєну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й рідкого, який під час транспортування здатний переміщатися. У даній справі перевищення навантаження на строєну вісь становить 6,87 %, тобто встановлений факт перевищення ТОВ "Гала-Юг" встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Позивач також посилається на пункт 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, згідно якого вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Проте, позивач жодним чином не обґрунтовує та не надає належних доказів того, що здійснення відповідачем-2 габаритно-вагового контролю проводилось у спосіб, не передбачений пунктом 9 Вимог та Порядком № 879, зокрема, що вагове обладнання, яке відповідач-2 застосовував при зважуванні та порядок проведення гбаритно-вагового контролю, не відповідає вимогам вказаних нормативних актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 76 КАС).

За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5 ст. 77 КАС).

Позивач не надав суду належних доказів здійснення відповідачем-2 габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить позивачу у спосіб, не передбачений Порядком № 879, які б спростовували факт перевезення позивачем вантажу з перевищенням допустимих вагових обмежень.

За таких обставин, суд відмовляє ТОВ "Гала-Юг" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Гала-Юг" (код ЄДРПОУ 38152125, 73000, м. Херсон, селище Інженерне, вул. Садова, 1) у задоволенні позову до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 03135, м. Київ, просп. Перемоги, 14), Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (73008, м. Херсон, Бериславське шосе, 46) про скасування постанови.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 113070200