Постановление суда № 89178968, 20.02.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19224/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

за участі секретаря судових засідань Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 757/19224/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року до суду надійшла заява ТОВ «ФК» Довіра та Гарантія» про заміну сторони стягувача у вказаній справі на підставі укладеного 17 травня 2019 року між ним та ПАТ «Дельта Банк» договору купівлі-продажу майнових прав, зокрема права вимоги до ОСОБА_1 .

Представник заявника в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні за його відсутності.

Згідно з частиною третьою ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

За приписами частини першої статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено розділом VI ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 49.24/22/05-А від 15.09.2005, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 станом на 16.06.2014 у розмірі 85 843, 83 грн, з яких тіло кредиту 75 090, 59 грн, відсотки 10 753, 23 грн та у відшкодування судових витрат по оплаті судового збору 858, 44 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2015 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відсотків в сумі 10 753, 23 грн і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, відповідно зменшивши загальний розмір стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з 85 843, 83 грн до 75 090, 60 грн та судового збору з 858, 43 грн до 750, 90 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

17 травня 2019 року укладено договір купівлі-продажу майнових прав між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК» Довіра та Гарантія», відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором № 49.24/22/05-А від 15 вересня 2005 року.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Відповідно до пункту частини першої ст. 512 Цивільного кодексу України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 Цивільного кодексу України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 Цивільного кодексу України можна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Відповідно до частини першої ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що існують підстави, передбачені законом, для задоволення заяви та заміни сторони стягувача його правонаступником.

Керуючись ст.ст. 1-20, 352, 353, 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 757/19224/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Замінити стягувача з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ»у справі № 757/19224/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С. В. Вовк