Постановление суда № 89163025, 12.05.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/904/20

Провадження № 2-с/331/17/2020

УХВАЛА

12 травня 2020 року суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Жукова О.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу ,

ВСТАНОВИВ:

Боржник 08.05.2020 року звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу від 21 квітня 2020 року виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з нього заборгованості на користь ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» .

Дослідивши матеріали заяви , суддя приходить до наступних висновків.

Так, за змістом ч.3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Пунктом 1 частини 5 ст. 170 ЦПК України визначено , що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору , який повинен складати 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В порушення п.2 ч.3, п. 3 ч.5 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу не містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника , реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта боржника , крім того, до заяви боржником не надано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Крім того, заява складена російською мовою без надання перекладу на українську мову, з приводу чого суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 10 Конституції Українивстановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина пята статті 10 Конституції України).

Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на зазначене, заява повинна бути викладена державною (українською) мовою.

ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись до перекладача з метою приведення позовної заяви у відповідність до вимог закону.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 21.01.2019 року (справа № 761/42431/17).

Відповідно до вимог ч.6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Оскільки заява про скасування судового наказу подача з порушенням вимог п.2 ч.3, п. 1 ч.5 ст. 170 ЦПК України, вона підлягає поверненню без розгляду боржнику на підставі ч.6 ст. 170 ЦПК України,

Керуючись ст. 170 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути без розгляду .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк щодо апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: О.Є. Жукова

12.05.2020