Постановление суда № 89128721, 24.04.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/24375/19

провадження № 1-кп/753/870/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2020 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Домарєва О.В.,

при секретарі - Ткачі А.Г.,

за участю

прокурора - Могілевського В.С.,

захисника Старова А.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальних провадженнях № 12019100020008303 від 12.11.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу.

Захисник Старов А.В. заперечував проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу та просив його змінити на більш м`який.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді "тримання під вартою" відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування, та зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості, у зв`язку з чим судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, та такі підстави мають бути чітко вказані національними судами. (п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України», п. 79 рішення у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, яке набуло статусу остаточного 10 травня 2011 року).

Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - "тримання під вартою" є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у зазначеному кримінальному правопорушенні. Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за скоєння умисних, переважно тяжких злочинів. Таким чином, зазначені обставини в їх сукупності обумовлюють наявність численних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений зможе переховуватись від суду або вчинити інші кримінальні правопорушення.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою».

На підставі вимог ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Окрім того, обвинуваченим підлягають роз`ясненню обов`язки, передбачені ст.ст. 182, 194 КПК України, які будуть покладені на них у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи обставини справи, розмір шкоди, спричиненої злочином, а також враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає можливим визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 22 червня 2020 р. включно.

Визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 42 040 \ сорок дві тисячі сорок \ гривень обвинуваченому та негайно звільнити ОСОБА_1 з -під варти, якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок (Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № НОМЕР_1 ).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави на нього покладаються обов`язки прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання. В разі невиконання покладених обов`язків застава буде звернута в дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя О.В. Домарєв