Решение № 89109611, 06.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 р. Справа№200/3553/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.02.2020 № 686 щодо незарахування до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи з 15.03.1993 по 19.07.1993, з 16.01.1995 по 17.10.1995, з 17.04.2007 по 30.11.2007; зобов`язання повторно розглянути заяву про зарахування до стажу роботи за списком № 1 періодів роботи з 15.03.1993 по 19.07.1993, з 16.01.1995 по 17.10.1995, з 17.04.2007 по 30.11.2007.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що його зайнятість на роботах, які надають право на отримання пенсії на пільгових умовах в наведені періоди підтверджено відомостями належним чином заповненої трудової книжки, а відтак посилання відповідача у спірному рішенні щодо неналежності наданих уточнюючих пільгових довідок або ненадання певних довідок є безпідставними, як і посилання на неможливість зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача через несвоєчасне проведення роботодавцем атестації робочих місць, оскільки працівник не може притягуватись за це до відповідальності.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

За змістом відзиву період роботи позивача з 16.01.1995 по 17.10.1995 неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки трудовою книжкою згідно з приписами чинного законодавства підтверджується лише страховий стаж, водночас, пільговий стаж може бути підтвердженим лише за наявності уточнюючих пільгових довідок. Надана позивачем довідка про роботу у цей період не оформлена належним чином та, відповідно, не може підтверджувати факт роботи позивача у цей період на посадах, що дають право на отримання пенсії на пільгових умовах.

Трудовою книжкою позивача не підтверджено період роботи з 15.03.1993 по 19.07.1993 саме на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Так, в матеріалах пенсійної справи позивача наявне посвідчення про навчання позивача у цей період з відривом від виробництва, втім, позивачем не надано відповідачу уточнюючу довідку про отримання заробітної плати за тарифної ставкою підземного робітника в період навчання.

Щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 17.04.2007 по 30.11.2007 відповідач зазначає, що вказане обумовлено несвоєчасним проведенням атестації робочих на підприємстві у цей період.

У наданій суду відповіді на відзив позивач знов зауважив на тому, що основним документом для підтвердження занятості особи є трудова книжка, а відповідальність за несвоєчасне проведення атестації робочих місць не може покладатись на працівника.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному (письмовому) позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , перебуває на обліку у Добропільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач), отримує пенсію за віком (робота за списком № 1) з 10.07.2015.

Відповідно до відомостей підсистеми призначення та виплати пенсії станом на 02.03.2019 страховий стаж роботи позивача становить 34 роки 19 днів, пільговий стаж роботи за списком № 1 - 15 років, всього для розрахунку - 49 років 19 днів. Під час обчислення стажу роботу позивача періоди роботи з 15.03.1993 по 19.07.1993, з 16.01.1995 по 17.10.1995, з 17.04.2007 по 30.11.2007 включені до страхового стажу, проте до пільгового не включені.

04.02.2020 позивач надав відповідачу заяву № 686 про перерахунок пенсії, де вказав, що просить зарахувати до пільгового стажу, крім іншого, періоди роботи з 15.03.1993 по 19.07.1993, з 16.01.1995 по 17.10.1995, з 17.04.2007 по 30.11.2007.

Рішенням Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.02.200 № 686 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, скільки вказані вище періоди роботи до його пільгового стажу зарахувати не вбачається можливим. Період проходження курсів за спеціальністю «прохідник» з 15.03.1993 по 19.07.1993 неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки позивачем не надано відповідачу уточнюючу довідку про отримання заробітної плати за тарифної ставкою підземного робітника в цей період; період роботи з 16.01.1995 по 17.10.1995 - оскільки надана позивачем довідка про роботу у цей період не оформлена належним чином; період роботи з 17.04.2007 по 30.11.2007 - через несвоєчасне проведення атестації робочих на підприємстві у цей період.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що заява, у тому числі, про перерахунок пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку також передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

За приписами п. д ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Згідно зі ст. 4, 6, 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, дія цієї Угоди поширюється на осіб (надалі іменуються Працівники) та членів їх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї із Сторін (надалі іменуються - Сторона виїзду) та здійснюють свою трудову діяльність на умовах найму на території іншої Сторони (надалі іменуються - Сторона працевлаштування).

Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Виїзд та перебування працівника, який здійснює трудову діяльність на території Сторони працевлаштування, регулюються законодавством цієї Сторони.

Питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно зі ст. 6 цієї Угоди призначення пенсії громадянам держав-учасниць здійснюється за місцем проживанням.

Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсії на пільгових умовах та вислугу років, громадянам держав-учасниць враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За п. 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць, постанова N 442 відповідно), та розробленими на виконання постанови N 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року N 41 (далі - Методичні рекомендації) визначено порядок проведення атестації робочих місць на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

При вирішенні питання щодо наявності підстав включення до пільгового стажу позивача періодів роботи з 15.03.1993 по 19.07.1993, з 16.01.1995 по 17.10.1995, з 17.04.2007 по 30.11.2007 та обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення про відмову у перерахунку пенсії суд виходить із наступного.

Трудова книжка позивача містить, зокрема, наступні записи про роботу позивача:

1) у Шахті «Новодонецька» Добропільського обєднання по видобутку вугілля (ДП «Добропіллявугілля»):

11.06.1990 прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті та направлений на видобувальну дільницю;

25.07.1990 переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем в шахті на видобувальній дільниці;

01.12.1992 переведений гірником очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті (запис №22);

31.05.1994 звільнений за власним бажанням (запис №23);

2) в Акціонерному товаристві закритого типу «Старательська Артіль» «Полюс» (с. Иультин, Чукотський АО):

16.01.1995 прийнятий за контрактом гірником очисного ставки підземної з повним робочим днем під землею;

17.10.1995 звільнений за закінченням строку контракту;

3) у ВП «Шахта Білозерьска» ДП «Добропіллявугілля»:

17.04.2007 прийнятий гірником очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

30.11.2007 звільнений за власним бажанням.

У період з 15.03.1993 по 19.07.1993 позивач проходив курси із відривом від виробництва при Учбово-курсовому комбінаті ВО Добропіллявугілля за спеціальністю «прохідник» (посвідчення № 364).

У період роботи позивача повний робочий день під землею у Шахті «Новодонецька» з 15.03.1993 по 19.07.1993 діяв Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Ради Міністрів № 10 від 26.01.1991, до якого входять посади гірника та прохідника.

Положеннями Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 передбачено, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших, ніж трудова книжка, документів, лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Отже, наявність уточнюючої довідки не є безумовною вимогою для врахування певного періоду роботи до пільгового стажу, та має витребовуватися органами пенсійного фонду за неможливості підтвердження стажу роботи особи даними трудової книжки.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідно до абз. 2 ч. 2 цієї статті Кодексу у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено під час розгляду справи факт неможливості зарахувати пільговий стаж роботи позивача у Шахті «Новодонецька» з 15.03.1993 по 19.07.1993 на підставі відомостей трудової книжки.

Враховуючи наведене та приписи ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність підстав для врахування до пільгового стажу періоду роботи з 15.03.1993 по 19.07.1993 у зв`язку з навчанням позивача у цей період на курсах при Учбово-курсовому комбінаті ВО Добропіллявугілля за спеціальністю «прохідник» з підстав ненадання уточнюючих довідок (зокрема, про отримання заробітної плати за тарифної ставкою підземного робітника).

Стосовно невключення під час вирішення питання про перерахунок позивачу пенсії до пільгового стажу його періоду роботи в Акціонерному товаристві закритого типу «Старательська Артіль» «Полюс» з 16.01.1995 по 17.10.1995 суд зазначає, що за приписами чинного пенсійного законодавства до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами.

Згідно приписів Угод між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 та про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. При цьому, трудова діяльність на території Сторони працевлаштування, регулюється законодавством цієї Сторони, а пенсія призначається за місцем проживанням. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсії на пільгових умовах та вислугу років, громадянам держав-учасниць враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

Як вже зазначалось судом, основним документом, що підтверджує зайнятість особи, є трудова книжка. Трудовою книжкою позивача підтверджується факт роботи позивача в Акціонерному товаристві закритого типу «Старательська Артіль» «Полюс» з 16.01.1995 по 17.10.1995 повний робочий день в шахті на посаді, що належить до Списку N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 11 березня 1994 р. N 162, та за вказівкою міжнародного законодавства має зараховуватись до його трудового стажу, у тому числі у пільговому порядку.

Посилання відповідача на неможливість врахувати це період до пільгового стажу через ненадання належним чином оформленої уточнюючої довідки суд не приймає, оскільки це не є достатньо підставою неврахування до стажу особи певних періодів роботи за умови наявності відповідних записів у трудовій книжці.

Підставою незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 17.04.2007 по 30.11.2007 на Шахті «Білозерьска» визначено несвоєчасність проведення атестації робочих місць на підприємстві (накази № 329-ТБ від 29.11.2000, № 597-ТБ від 30.11.2007).

Суд зазначає, що аналіз Порядку № 442, Методичних рекомендацій, статті 29, 153 КЗпП України та статті 7 Закону України «Про охорону праці» дає підстави висновку про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Водночас, особа, яка працює на посаді, віднесеній, зокрема, до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я.

Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Проте, розуміючи положення «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації або несвоєчасне проведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Отже, до відповідальності за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць має притягуватися власник підприємства, а не працівник.

Таким чином, суд дійшов висновку, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 на підприємствах, на яких несвоєчасно проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи підтвердження відомостями трудової вижни позивача роботи в період з 17.04.2007 по 30.11.2007 на Шахті «Білозерьска» повний робочий день під землею на посаді, що належить до Списку N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 16 січня 2003 р. N 36, суд дійшов висновку необґрунтованість висновків про відсутність підстав для врахування наведеного періоду роботи у складі пільгового стажу.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду даної справи суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу в перерахунку пенсії не відповідає вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідачем не враховано до пільгового стажу період роботи позивача з 15.03.1993 по 19.07.1993, з 16.01.1995 по 17.10.1995, з 17.04.2007 по 30.11.2007 за відсутності на те підстав, через що зазначене рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а заява позивача про зарахування до стажу роботи за списком № 1 періодів роботи з 15.03.1993 по 19.07.1993, з 16.01.1995 по 17.10.1995, з 17.04.2007 по 30.11.2007 (заява про перерахунок пенсії від 04.02.2020 № 686) повторному перегляду із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.

Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., який з урахуванням задоволенню позову повністю підлягає присудженню йому з бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.02.2020 № 686 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Добропільське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.02.2020 № 686 про перерахунок пенсії та зарахування до пільгового стажу (список № 1) періодів роботи з 15.03.1993 по 19.07.1993, з 16.01.1995 по 17.10.1995, з 17.04.2007 по 30.11.2007 із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.

Стягнути з бюджетних асигнувань Добропільського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) - ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Добропільське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) - код ЄДРПОУ 37755477, місцезнаходження: 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, 28а.

Суддя А.С. Михайлик