Постановление суда № 89062580, 04.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

04 травня 2020 р. Справа № 520/2780/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини 9938 Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить суд зобов`язати Луганський прикордонний загін (військова частина 9938) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.07.2018 по 13.12.2019 без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 у справі відкрито спрощене провадження в порядку, визначеному ст.257 КАС України.

18.03.2020 від відповідача надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду з посиланням на те, що позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду, який визначений ч.5 ст.122 КАС України.

Позивачем через канцелярію суду подано заперечення на вказане клопотання, у якому позивач просить залишити його без задоволення, як необґрунтоване.

Дослідивши заявлене клопотання, долучені до матеріалів справи документи суд зазначає наступне.

Положеннями ч.ч.3,5 ст.122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У частині першій статті 233 КЗпП України передбачено скорочені строки позовної давності для звернення працівника до суду: один місяць - у справах про звільнення; три місяці - щодо вирішення інших трудових спорів. Однак відповідно до частини другої статті 233 Кодексу "у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком".

У рішенні Конституційного Суду України у у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" (рішення №8-рп/2013 від 15.10.2013) зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Верховний Суд України у постанові від 15 вересня 2015 року у справі № 21-1765а15 висловив правову позицію, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

В той же час, Конституційний Суд України в рішенні № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237- цього Кодексу роз`яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, яка полягає у виплаті працівникові середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

При цьому, невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є по суті заробітної платою, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено тримісячний строк на звернення до суду, визначений ст.233 КЗпП України

Враховуючи викладене вище, суд вважає клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п.п.8 ч.1 ст.240, ст.123 КАС України таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,122,123, 240 КАС України, суд

ухвалив

Клопотання Військової частини 9938 Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про залишення адміністративного позову без розгляду залишити без задоволення.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Зоркіна Ю.В.