Постановление суда № 89032891, 24.04.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8703/20

Провадження № 1-кс/761/5579/2020

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2020 року

Шевченківський районний суд м. Києва у складі слідчого судді Бугіль В.В., при секретарі Калініченко Є.Г., розглянувши клопотання адвоката Дмитренка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ТОВ «Торгова фірма Арон»» (код ЄДРПОУ 42572202), про скасування арешту майна, в межах кримінального провадження № 32019100000000683 від 06.12.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Заявник обґрунтовує клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20.02.2020 року (справа № 753/3277/20), було накладено арешт на суму ліміту ПДВ яка належить ТОВ «Торгова Фірма АРОН» (код ЄДРПОУ 42572202) в системі електронного адміністрування Державної податкової служби України.

Заявник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, а тому просить слідчого суддю його скасувати.

Заявник просив проводити розгляд клопотання без його участі.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання попереджався належним чином, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20.02.2020 року (справа № 753/3277/20), було накладено арешт на суму ліміту ПДВ яка належить ТОВ «Торгова Фірма АРОН» (код ЄДРПОУ 42572202) в системі електронного адміністрування Державної податкової служби України. Також вказаною ухвалою було встановлено заборону службовим особам, працівникам або представникам за дорученням ТОВ «Торгова Фірма АРОН» використовувати будь-яким чином, відчужувати вищевказане майно.

З вищевказаної ухвали вбачається, що арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.

В порушення вищевказаних приписів КПК України, слідчим не доведено, що майно, на яке накладено арешт - є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначено ст. 98 КПК України. Не підтверджено також, що арештоване майно набуто протиправним шляхом.

Крім того, суми ліміту ПДВ - це розрахунковий показник, який визначений відповідно до положень п. 2001.3. ст. 2001 ПК України, і дані про який зберігаються в електронній системі адміністрування ПДВ, адміністратором і зберігачем даних якої є державний орган - ДПС України, такий облік здійснюється автоматично і втручання в ці показники заборонено.

Ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування є елементом податкових правовідносин, вони не є грошовими коштами і в цілому не є майном підприємства для забезпечення цілей ст. 170 КПК України. Суми ліміту в СЕА ПДВ не є матеріальним об`єктом, тому не можуть вважатися доказом та не можуть бути конфісковані.

Отже, стороною обвинувачення необґрунтовано зазначено про відповідність арештованого майна (суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, що належить TOB "Торгова Фірма АРОН") критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Тому арештоване майно не відповідає вимогам ст. 98 КПК України.

Отже, арешт накладено необґрунтовано, так як у справі відсутні обставини, з якими закон пов`язує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. За змістом положень ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, зокрема у випадку, коли вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходом від них, а також майно, в яке було повністю або частково перетворено.

Згідно з частиною 3 статті 170 КПК України єдиною підставою арешту майна є наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Таким чином, відсутня підстава для арешту майна.

Вирішуючи питання про скасування арешту майна слідчий суддя враховує загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт накладено необґрунтовано, а тому клопотання адвоката Дмитренка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ТОВ «Торгова фірма Арон»» (код ЄДРПОУ 42572202), про скасування арешту майна, в межах кримінального провадження № 32019100000000683 від 06.12.2019 року, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 376, 532 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Дмитренка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ТОВ «Торгова фірма Арон»» (код ЄДРПОУ 42572202), про скасування арешту майна, в межах кримінального провадження № 32019100000000683 від 06.12.2019 року - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 20.02.2020, у кримінальному провадженні 32019100000000683 від 06.12.2019 року, на суми ліміту ПДВ, яке належить ТОВ «Торгова фірма Арон»» (код ЄДРПОУ 42572202), в системі електронного адміністрування Державної податкової служби України , із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вказана майно - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бугіль В.В.