Постановление суда № 89025867, 16.04.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/8534/17

Провадження № 4-с/686/85/20

УХВАЛА

16 квітня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Приступи Д.І.,

при секретарі Медвідь М.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з скаргою на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лещенка М.В. які виявилися у тому, що державний виконавець неправомірно наклав арешт на її рахунки в АТ КБ «Приватбанк», а саме на картковий пенсійний рахунок, депозитний рахунок і скарбничку. Окрім того, вказує, що дані виконавчі дії здійснені на виконання незаконно виданого виконавчого листа та незаконно відкритого виконавчого провадження.

За таких обставин, заявниця, з врахуванням збільшення вимог скарги просить визнати дії та бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лещенка М.В. при винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2020 року та про арешт коштів боржника від 12.03.2020 року, від 16.03.2020 року, визнати незаконним виконавчий лист від 28.01.2020 року, таким, що за ним, не було підстав заново відкривати виконавче провадження, скасувати постанови головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лещенка М.В. про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2020 року та про арешт коштів боржника від 12.03.2020 року, зняти арешт з її рахунків, скасувати постанову від 16.03.2020 року головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лещенка М.В. про звернення стягнення на пенсію, зобов`язати головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лещенка М.В. надати їй добровільно виконати поворот виконання у виконавчому провадженні, що здійснювалось при виконанні рішення суду у справі №686/8543/17, повідомити реквізити рахунку, на який слід перерахувати кошти, постановити окрему ухвалу про ознаки корупційних діянь державного виконавця.

Заявник направив до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі та просить вимоги заяви задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на скаргу, в якому проти задоволення вимог заперечував та просив розгляд скарги проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість скарги та необхідність її часткового задоволення.

Як встановлено судом, на виконанні Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження відкрите 11.03.2020 року ВП 61520867 на виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2020 року №686/8534/17.

12.03.2020 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів на рахунках боржника.

16.03.2020 року державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на пенсію заявниці.

Скаржниця вважаючи вказані дії державного виконавця неправомірними, звернулася з відповідною скаргою до суду.

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Частинами першою-третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Таким чином суд доходить висновку, що арешт пенсійних коштів заявниці позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист.

Відтак вимоги заявниці щодо визнання дій головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лещенка М.В. є частково обгрунтованими, оскільки неправомірно накладено арешт на пенсійний рахунок боржника. Слід скасувати постанову від 12.03.2020 року про арешт коштів боржника та скасувати постанову від 16.03.2020 року про звернення стягнення на пенсію та, як похідне, зняти арешт з рахунків заявниці.

В решті вимоги скарги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 255, 253, 254, 450, 451 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лещенка М.В. при винесенні постанови від 12.03.2020 року про арешт коштів боржника та постанови від 16.03.2020 року про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 .

Скасувати постанову від 12.03.2020 року про арешт коштів, винесену в межах виконавчого провадження ВП 61520867

Скасувати постанову від 16.03.2020 року про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 , винесену в межах виконавчого провадження ВП 61520867.

Зняти арешт з карткового поточного Пенсійного рахунку у АТ КБ «Приватбанк» номер картки НОМЕР_1 та депозитного рахунку в АТ КБ «Приватбанк», вклад «Стандарт» строковий на 3 місяці, номер рахунку НОМЕР_2 , відкритих на ім`я ОСОБА_1

В решті в задоволенні скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи якому ухвала суду не булла вручена в день її складення, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя: Д.І. Приступа