Постановление суда № 89024199, 10.04.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/1712/19

2-др/206/3/20

УХВАЛА

10 квітня 2020 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Биковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2020 року в задоволені позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення відмовлено.

16.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по вищезазначеній справі.

18.03.2020 року представник позивача звернувся до суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2020 року, відповідно до чого справу було направлено до Дніпровського апеляційного суду.

24.03.2020 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду цивільну справу було повернено до суду першої інстанції для усунення недоліків.

В силу п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Гаркуша у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення посилається на ті обставини, що позивач при подачі позову сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн., як за вимогу немайнового характеру, в той час як вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтуються на наявності грошових вимог позивача до відповідача в межах суми у розмірі 12029136,66 грн., що виникли на підставі окремого договору, та наслідком задоволення яких і виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. А так, позовні вимоги мають вартісну оцінку, майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст.4 ЗУ «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов, відповідно до чого просила ухвалити додаткове рішення та стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь держави судовий збір у сумі 178516 грн. 05 коп..

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем при поданні позову сплачено судовий збір відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» в розмірі 1921,00 грн., як це зазначено у висновках Верховного Суду у постанові від 23 січня 2018 року у справі №2-340/461/16-ц: «Ставки судового збору, встановлені частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції закону, яка діяла на час подання позову, відповідно до якої за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлено 1 розмір мінімальної заробітної плати.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що при пред`явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності, розмір судового збору обчислюється зі ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці.

Статтею 575 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна.

Згідно з пунктом 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» для з`ясування питання про те, які вимоги відносяться до майнових, а які – до немайнових, суди повинні також враховувати роз`яснення, викладені у пункті 6 вищезазначеної постанови Пленуму.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду першої інстанції від 16 жовтня 2012 року в справі №2/0903/539/11, вимога про виконання основного зобов`язання (стягнення заборгованості за кредитним договором) вже була вирішена судом.

При зверненні до суду з позовною заявою про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки, судовий збір має сплачуватись в сумі – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб як за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача при поданні позову було сплачено суму судового збору у розмірі 1921,00 грн., як за вимогу немайнового характеру, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 141, 258-260, 263, 268, 270 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.П.Румянцев