Постановление суда № 88965336, 28.04.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/5108/20

Провадження №1-кп/263/779/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року м. Маріуполь

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Кияна Д.В., суддів Хараджа Н.В., Федоренко Т.І., перевіривши матеріали кримінального провадження №22020050000000020, внесеного 21.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшов

обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України (кримінальне провадження №22020050000000020).

28.04.2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Жовтневого районного суду м. Маріуполя у вказаному кримінальному провадженні визначено головуючого суддю Кияна Д.В. у складі суддів Хараджа Н.В., Федоренко Т.І., (єдиний унікальний номер судової справи 263/5108/20, номер провадження 1-кп/263/779/2020).

З реєстру матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні вбачається, що матеріали кримінального провадження №22020050000000020 виділені з матеріалів кримінального провадження №22014050000000097.

28.04.2020 року колегією суддів у складі: головуючого судді Кияна Д.В. суддів Хараджа Н.В., Федоренко Т.І., заявлено заяви про самовідвід у цьому провадженні, у зв`язку із здійсненням повноважень слідчих суддів у кримінальному провадженні №22014050000000097, з якого виділені матеріали в провадження №22020050000000020 відносно ОСОБА_1 .

Вирішуючи заявлений самовідвід, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції, а як встановлено ст. 80 КПК України, суддя, за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 КПК України, зобов`язаний заявити самовідвід.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з`їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 необхідно пам`ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

За змістом пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

З огляду на викладене, з метою недопущення у майбутньому недовіри з формуванням думки учасників процесу на правомірні очікування законності можливого вироку суду, що може бути сумнівом неупередженого рішення у справі в інших учасників процесу та забезпечення їм загальних засад кримінального провадження, а також усунення будь-яких сумнівів, що суддя не здатний винести неупереджене рішення, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені самовідводи суддів слід задовольнити.

Керуючись ст. 75,76 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяви суддів Кияна Д.В., Хараджа Н.В., Федоренко Т.І. про самовідвід за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України (кримінальне провадження №22020050000000020) - задовольнити.

Передати матеріали для повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Д.В. Киян

Судді: Н.В. Хараджа

Т.І. Федоренко