Постановление суда № 88885502, 23.04.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"23" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1017/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В., розглянувши заяву Першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 про забезпечення позову за вх.№2-818/20 від 21.04.2020 року подану по справі №916/1017/20, -

за позовом: Першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 /65062, м. Одеса, вул. Черняховського, 6/ в інтересах держави в особі Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, 65004, м. Одеса, пл. Думська, 1/ та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради / 65062, м. Одеса, вул. Черняховського, 6/

до відповідачів: 1. Приватного підприємства “Чорномор-ріелт” /ЄДРПОУ 33657568, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 79, кв. 14/;

2. Державного реєстратора Комунального підприємства “Агенція реєстраційних послуг” Морозової Ольги Станіславівни / 65059, м. Одеса, просп. Адміральський, 33А, оф. 502/

про скасування рішення, записів про право власності, знесення самовільно побудованого об`єкту

ВСТАНОВИВ:

10.04.2020 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№1055/19) до Приватного підприємства “Чорномор-ріелт”; Державного реєстратора Комунального підприємства “Агенція реєстраційних послуг” Морозової Ольги Станіславівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, знесення самовільно побудованого об`єкту.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що рішення державного реєстратора КП “Агенція реєстраційних послуг” Морозової О.С. №45968894 від 15.03.2019р. за ПП “Чорномор-ріелт”, яким зареєстроване право власності на нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 36, є незаконним, а запис про право власності підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2020 року прийнято позовну заяву /вх.№1055/20/ до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1017/20, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

21.04.2020 року прокурором подано до суду заяву про забезпечення позову (вх.№2-818/20), в порядку ст.ст.136-138 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до змісту заяви про забезпечення позову, прокурор просить суд забезпечити позов по справі шляхом накладання арешту на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 36 (РН об`єкта нерухомого майна 1786571251101), власник ПП “Чорномор-ріелт” (код 33657568).

В обґрунтування заяви відзначає наступне.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням державного реєстратора КП “Агенція реєстраційних послуг” Морозової О.С. № 45968894 від 15.03.2019 за ПП “Чорномор-ріелт” зареєстроване право власності на нежитлову будівлі площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 36.

На підставі зазначеного рішення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно державним реєстратором КП “Агенція реєстраційних послуг” Морозовою О.С. внесено запис про право власності № 30705045.

Як зазначив заявник, із переліку документів, на підставі яких була проведена реєстрація спірного об`єкту, вбачається, що підставою для реєстрації права власності зазначено: договір купівлі-продажу, серія та номер: р№2305 від 17.05.2011; довідка, серія та номер: №40.19, видана 05.03.2019, видавник: ПП “Коло друзів”, звіт, серія та номер: б/н, видавник: ПП “Дельта-Консалтінг”; технічний паспорт, серія та номер: 40.19, виданий 26.02.2019, видавник: ПП “Коло друзів”, інших документів не зазначено.

Як вказує заявник, вивченням договору купівлі-продажу № 2305 від 17.05.2011, укладеного ПП “Чорномор-ріелт” з Фірмою “Стенфорд-Інвест”, встановлено, що площа нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 36, складала 48,9 кв.м.

З довідки серія та номер: №40.19, виданої 05.03.2019 ПП “Коло друзів” та яка є підставою для реєстрації права власності, вбачається, що у 2019 році нежитлова будівля, площею 48,9 кв.м. була знищена пожежею, у зв`язку з чим ПП “Чорномор-ріелт” відбудувало зазначену нежитлову будівлю.

На момент поточної інвентаризації 26.02.2019 загальна площа будівлі складає 236,2 кв.м., основна площа- 173.0 кв.м.

Таким чином, рішенням державного реєстратора КП “Агенція реєстраційних послуг” Морозовою О.С. № 45968894 від 15.03.2019 зареєстрований новий об`єкт будівництва, площа якого збільшена з 48,9 кв.м. до 236,2 кв.м. та який є об`єктом самочинного будівництва.

Так, за твердженнями заявника, відповідач зареєстрував право власності на спірну будівлю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а отже, має можливість у будь-який момент здійснити її відчуження, що унеможливить виконання рішення суду, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, вимоги щодо знесення об`єкту самочинного будівництва можна заявити лише до особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво та за її рахунок.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно зі ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Положеннями ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.п.3, 4, 6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У відповідності до ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування поданої заяви прокурор зауважує, що ризиком є загроза подальшого відчуження спірної нежитлової будівлі площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 36.

За таких обставин прокурор посилаючись на те, що предметом спору у даній справі є нерухоме майно, яке є об`єктом самочинного будівництва, та яке за його думкою може бути відчужене на користь третіх осіб, що ускладнить виконання рішення суду у даній справі, наполягає на необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, згідно ст.ст.136-139 Господарського процесуального кодексу України, шляхом накладення арешту на спірне майно.

Так, суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Відповідно до ст.ст.7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Отже, достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Фактично прокурором у клопотанні викладені обставини, які стосуються предмету позову Першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 поданого до господарського суду 10.04.2020.

Доказів, які свідчать про наявність ризиків відчуження нерухомого майна та відповідних обґрунтувань неможливості виконання судового рішення у даній справі про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову, до суду не надано.

Як вище зазначено судом, достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Так, про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

При цьому, саме лише посилання заявника в заяві на існування загрози відчуження майна розташованого на спірній земельній ділянці третім особам, без надання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 про забезпечення позову за вх.№2-818/20 від 21.04.2020 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Повний текст складено 23 квітня 2020 р.

Суддя О.В. Цісельський