Постановление суда № 88860811, 21.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

21 квітня 2020 року м. Київ№ 640/1755/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київресурсбуд"

до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київресурсбуд" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування витягу від 25.02.2019 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:88:073:0023, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві.

Ухвалою суду від 27.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

В обгрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що позивачем пропущеного шестимісячний строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав, свобод та інтересів міг бути обізнаним ще у березні 2019 року, під час отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000918852019. Суду надано докази направлення зазначеного клопотання на адресу позивача 19.03.2020, проте позивач своєї позиції щодо клопотання не наводить.

Суд приймає до уваги позицію відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, законодавством альтернативно визначено початок перебігу процесуального строку звернення до суду з адміністративним позовом, а саме: 1) з моменту коли особа дізналась про порушення своїх прав; 2) з моменту коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

Судом під час відкриття провадження у справі взято до уваги пояснення позивача щодо строків звернення до суду, відповідно до яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Київресурсбуд" зазначено, що про наявність оскаржуваного витягу від 25.02.2019 йому стало відомо під час проведення податкової звірки. Одночасно в позовній заяві позивачем зазначено, що оскаржуваний витяг від 25.02.2019 замовлений Левчуком Дмитром Руслановичем, який не є уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київресурсбуд".

Разом з тим, як вбачається з наданих відповідачем матеріалів, 04.03.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві видано представнику товариства Замішайлу В . В . витяг з Державного земельного кадастру № НВ-8000918852019, який містить відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та дату проведення нормативної грошової оцінки.

Одночасно суд зазначає, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

З урахуванням наведеного, суд приймає до уваги позицію відповідача, що отримавши витяг від 04.03.2019 позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав.

Проте, до суду з даним позовом позивач звернувся 24.01.2020.

Поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київресурсбуд" до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева