Постановление суда № 88853235, 15.04.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11166/20

Провадження № 2-з/761/317/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просила суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; акредитованим суб`єктам; державним та приватним нотаріусам) вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 , а також вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації, скасування реєстрації речових прав та їх обтяжень вказаного нерухомого майна, у тому числі з відкриттям розділу.

Заява вмотивована тим, що ОСОБА_1 планує звернутись до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. До подачі позову виникла потреба у накладенні арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , з метою уникнення невиконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 відмовляється добровільно повертати свій борг, остання постійно проживає у Ізраїлі та не має постійного доходу на території України. Згідно інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 єдине майно ОСОБА_2 . Відтак, забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне б ОСОБА_2 майно, є єдиним способом забезпечити реальне виконання судового рішення в майбутньому.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів заявника. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у цивільній справі, ОСОБА_2 зможе здійснити відчуження майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково.

В частині накладення заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; акредитованим суб`єктам; державним та приватним нотаріусам) вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 , а також вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації, скасування реєстрації речових прав та їх обтяжень вказаного нерухомого майна, у тому числі з відкриттям розділу у даній справі суд відмовляє, оскільки накладення арешту на майно виключає будь-яку можливість відчуження об`єкту нерухомості.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-159,260,353,354ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту до подання позовної заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

У задоволені решти вимог заяви - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: