Постановление суда № 88807095, 16.04.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 643/4102/20

н/п 2/953/1888/20

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

"16" квітня 2020 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Якуша Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державного казначейства служба України Головного управління у Харківській області, про стягнення моральної шкоди,

позивач – ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

відповідач – Управління державної виконавчої служби Головного територіальної управління юстиції у Харківської області, ЄДРПОУ 34859512, юридична адреса: м. Харків, вул.. Ярослава Мудрого, 16,

відповідач – Державна казначейська служба України Головне управління у Харківській області, ЄДРПОУ 37567646, юридична адреса: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2020 року до Київського районного суду м. Харкова за пісдуністю на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державного казначейства служба України Головного управління у Харківській області, про стягнення моральної шкоди.

16.04.2020 року справа надійшла в провадження судді, про що свідчить запис у контрольному журналі судових справ та інших матеріалів, переданих до розгляду судді.

Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України, підсудна Київському районному суду м. Харкова.

Підстав для повернення позовної заяви чи передачі за підсудністю, відмови у відкритті провадження судом при відкритті провадження судом не встановлено.

Частиною другою статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 3 статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 6 статті 19 ЦПК України малозначними є зокрема справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на предмет позову, дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, які згідно частини 3 статті 274 ЦПК України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Виходячи з вищезазначеного суд приходить до висновку про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також, у своєму позові позивач виклав до суду письмове клопотання про звільнення його від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору є для нього занадто обтяжливим через довготривалу невиплату заробітної плати на державному підприємстві, де він працює та послався як на підставу звільнення його від сплати судового збору на п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що передбачає звільнення від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати.

Вирішуючи вказане клопотання суд приходить до наступного.

Правові засади справлення судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до статті 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Тобто, для вирішення клопотання позивача суд повинен встановити наявність умов, які передбачені у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України допустимими доказами є ті докази, що одержані з дотриманням порядку, встановленого законом.

Всупереч вказаному, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про розмір його доходу за попередній рік (2019 рік), тобто не доведено обставини, які б давали підстави для звільнення від сплати судового збору, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України.

При цьому, суддя вказує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Разом з тим, позивач не надав жодного доказу про неможливість сплати ним судового збору.

У пункті 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Констатація позивачем скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Наявна у позові довідка ДП ВП ХДАВП від 05.02.2020 року №141/125 свідчить лише про існування заборгованості з виплати йому заробітної плати за 2019 рік на суму 55167,00 грн., проте не відображає розмір заробітної плати, отриманої позивачем у 2019 році з метою вирахування того, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за звернення із цим позовом – 840,80 грн. перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік.

Тобто, до осіб, які перелічені у ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», позивач не відноситься, оскільки доказів зворотного останній не надав.

Також, посилання позивача на положення п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що передбачає звільнення від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, є на переконання суду безпідставними, оскільки вимог про стягнення заробітної плати в межах цього позову позивачем не заявлялись.

Отже, враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а позивачем не подано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Так, судом встановлено, що виходячи зі змісту позовної заяви предметом захисту є права позивача на своєчасність отримання ним заробітної плати за судовими наказами Господарського суду Харківської області від 04.01.2017 та 31.03.2017 р.р..

З огляду на це, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення клопотання позивача та відстрочення сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Крім того, суд роз`яснює, що пунктом 13 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено право особи на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.

Однак, передбачене пунктом 13 частини першої статті 353 ЦПК України право на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат не включає в себе вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року, справа №711/6289/18, провадження №61-45678св18.

Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним; воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом в такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року).

Отже, зазначена норма передбачає можливість оскарження ухвали про визначення розміру судових витрат, а не про відмову від звільнення від їх сплати.

Крім того, вважаю за необхідне роз`яснити, що позивач не позбавлений права звернутись з повторним клопотанням щодо звільнення від його сплати, до якого долучити відповідні докази.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 , 136, 175-177, 187, 274, 277-279 ЦПК України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державного казначейства служба України Головного управління у Харківській області, про стягнення моральної шкоди.

У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України справу розглянути в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити судове засідання на 15 травня 2020 року о 15 год. 00 хв., у приміщенні Київського районного суду м. Харкова, каб. № 34.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати сторонам.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Клопотання позивача - про звільнення його від сплати судового збору – задовольнити частково.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у сумі 840 гривень 80 копійок, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

В решті клопотання – відмовити.

Роз`яснити позивачу, що кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: Отримувач коштів: УК Київський районний суд /м. Харків Київський/22030101; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37999675; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA678999980313151206000020004;Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб - адресою: https:// ki.hr.court.gov.ua// на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя –