Постановление суда № 88734201, 10.04.2020, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/7567/18

Провадження №1-кс/751/736/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Косач І.А.

за участю секретаря судового засідання Летяга М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області Євсюкової А.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Чернігівської області Авраменко А.А. про арешт тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Чернігівській області Євсюкова А.В. звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, яке мотивує наступним.

Слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018270000000229 від 09.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.1 ч. 2 ст. 307 КК України.

07.04.2020 на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігів проведено обшук гаражу АДРЕСА_1 , який відповідно до довідки № 25 від 12.09.2019, виданої головою правління Автомобільного кооперативу № 27 належить ОСОБА_1 , та яким користується ОСОБА_2 , під час якого вилучено певні речі, які 07.04.2020 визнано та приєднано в якості речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки вони є предметами та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, могли бути набуті кримінально протиправним шляхом, та можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ вчинення ОСОБА_2 , кримінальних правопорушень. Повернення вказаних речей ОСОБА_2 чи іншим особам може призвести до їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження, тому просить клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий не з`явилась, в тексті клопотання зазначила, що просить справу розглядати без її участі, доповнень до клопотання не має.

Власник майна ОСОБА_2 та його захисник в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду клопотання повідомлені належним чином, про що у справі міститься телефонограма. Захисник надала до суду заяву, згідно якої просила розглянути клопотання без її участі та відмовити у задоволенні клопотання.

Фіксування судового розгляду клопотання за допомогою технічних засобів, згідно ст. 107 КПК України, не здійснювалось.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.п. 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З досліджених доказів та матеріалів справи вбачаються підстави вважати, що вказане у клопотанні майно є речовим доказом в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України, що згідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, є підставою для накладення арешту.

Враховуючи правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри для даної стадії досудового розслідування, можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні, розумність, наслідки арешту майна для власника, з метою забезпечення збереження речових доказів, вважаю за необхідне клопотання задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 395 КПК України –

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене під час проведення обшуку гаражу АДРЕСА_1 , який відповідно до довідки №25 від 12.09.2019, виданої головою правління Автомобільного кооперативу № 27, належить ОСОБА_1 , та яким користується ОСОБА_2 , а саме: накопичувач, флеш-карта МР3 плеєр; флеш-карта з надписом на поверхні «Verbatim»; пластикова пляшка зовні схожа на пристрій для вживання наркотичних речовин.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, третім особам, які були присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий cуддя І.А. Косач