Постановление суда № 88712409, 10.04.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5884/20 н/п 2-з/766/122/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2020р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючої судді Зуб І.Ю., при секретарі Матієнко А.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , представник заявника- адвокат Проніна Ольга Олександрівна про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

08.04.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову. Мотивує заяву тим, що ним подано позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПАТ «Фідобанк» про поділ майна подружжя, визнання недійсними договору дарування, кредитного та іпотечного договору. Як підставу забезпечення позову зазначає той факт, що нерухоме майно є предметом спору, відповідач раніше його відчужував, може крім того може бути звернення стягнення на майно. Просить суд накласти арешт та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, іншим особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо прав на нерухоме майно – Ѕ частку підвального приміщення загальною площею 95,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_3

08.04.2020 року до Херсонського міського суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженого фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Білої І.В. про поділ майна подружжя, визнання недійсними договору дарування, кредитного та іпотечного договору. Питання про відкриття провадження на даний час не вирішено.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання сторони не викликались.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які

гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних

вимог, що зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення доказів».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимоги.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення доказів» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, втому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Факт реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 з 2008 року не свідчить про наявність реальної загрози того, що даний відповідач має намір на відчуження майна. Твердження позивача щодо можливого звернення стягнення на майно – є припущенням та не дає підстав вважати, що є загроза невиконання майбутнього рішення суду.

Будь-яких доказів на підтвердження факту реальної загрози утруднення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивачем не надано. Твердження заявника, викладені в заяві про забезпечення позову щодо можливості утруднення виконання майбутнього рішення суду мають характер припущення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150-153 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , представник заявника- адвокат ОСОБА_5 про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду в термін 15 днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 354 цього Кодексу продовжується на строк дії такого карантину.

СуддяІ. Ю. Зуб