Решение № 88695925, 10.04.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/503/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною відмову відповідача від 30.10.2019 р. № 1606/Д-99-16 та від 06.11.2019 р. № 751/З-99-1 у зарахуванні позивачу до страхового стажу період роботи за довідкою від 18.09.2019 р. № 703;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі "Перше травня" Ленінського району Республіки Крим з 01.02.1974 р. по 01.05.1979 р. відповідно до архівної довідки від 18.09.2019 р. № 703, виданої адміністрацією Останінського сільського поселення Ленінського району Республіки Крим та здійснити перерахунок пенсії з дати звернення, тобто з 22.10.2019 р.

Свої вимоги мотивує тим, що з 26.09.2016 р. перебуває на обліку в Каланчацькому сервісному центрі ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за віком в розмірі 1564 грн. при страховому стажі 33 роки 06 місяці 22 дні. Зазначає, що з 1974 року працював у колгоспі "Перш травня" Ленінського району Республіки Крим, проте трудова книжка не збереглась, а наявна трудова книжка з 08.06.1979 р. Для підтвердження стажу роботи у вказаному колгоспі позивач надав ГУ ПФУ в Херсонській області архівну довідку від 18.09.2019 р. № 703. Вказує, що не може отримати у колгоспі відповідні підтверджуючі документи щодо здійснення його працевлаштування, в тому числі відповідних витягів з наказів про прийняття до колгоспу, звільнення, оскільки колгосп "Перше травня" за місцем свого розташування не знаходиться, його ліквідовано, а місце зберігання документів позивачу невідоме. Вважає протиправною відмову відповідача у зарахуванні до загального страхового стажу періоди роботи позивача у колгоспі "Перше травня" на підставі архівної довідки від 18.09.2019 р. № 703, виданої адміністрацією Останінського сільського поселення Ленінського району Республіки Крим, оскільки таке рішення не відповідає законодавству України та порушує право позивача на отримання пенсії у розмірі 2000 грн.

Ухвалою від 03.03.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 16.03.2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк надати до суду відзив на позовну заяву.

03.04.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що трудова книжка НОМЕР_1 записів про період роботи позивача з 01.02.1974 р. по 01.05.1979 р. не містить, а документи, копії яких долучено до позовної заяви, видано 18.09.2019 р. № 703 установою на окупованій території, діяльність якої вважається незаконною. Крім того, за даними довідки від 18.09.2019 р. № 703 підстави для зарахування страхового стажу за весь період з 01.02.1974 р. по 01.05.1975 р. відсутні, оскільки дані довідки не містять інформацію про поважність причин не виконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві в 1974 році (встановлено 270 дні, відпрацьовано 196 дні), в 1975 році (встановлено 270 дні, відпрацьовано 192 дні), в 1976 році (встановлено 270 дні, відпрацьовано 255 дні), в 1979 році (встановлено 100 днів, відпрацьовано 77 дні). Вважає, що зазначені періоди, навіть при наявності документів, які належним чином підтверджують період роботи, не підлягають зарахуванню до страхового стажу в повному обсязі, а могли б бути зараховані лише за фактичною тривалістю. Крім того, позивачем заява згідно із додатком 2 Порядку № 22-1 не надавалась, заяву позивача (від 22.10.2019 р.) розглянуто відповідно до Закону України "Про звернення громадян", а тому жодних актів правової дії щодо зарахування спірного періоду під час розгляду заяви відповідачем не приймалось.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Так як предметом даної справи є перерахунок пенсії, то з урахуванням п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.09.2016 р. призначено пенсію за віком. Згідно з наданих документів зараховано стаж 33 роки 6 місяців та 22 дні.

На звернення на Урядову гарячу лінію стосовно пенсійного забезпечення ОСОБА_1 відповідачем надіслано лист від 30.10.2019 р. № 1606/Д-99-16, відповідно до якого роз`яснено, що оскільки страховий стаж позивача становить менше 35 років, тому доплата з 01.07.2019 р. до 2000 грн. відповідно до п.3 (1) постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсії у 2019 році" (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 р. № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України") не встановлюється. Відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи за довідкою від 18.09.2019 р.

22.10.2019 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про зарахування до загального стажу періоду роботи в колгоспі "Перше травня" Ленінського району Автономної Республіки Крим з 01.01.1971 р. по 31.12.1981 р. та перерахування пенсії у зв`язку з цим. До заяви додано копії архівної довідки від 18.09.2019 р. № 703, виданої адміністрацією Останінського сільського поселення Ленінського району Республіки Крим, та книги обліку трудового стажу колгоспника.

Листом від 06.11.2019 р. за вих.№ 751/З-99-1 відповідач, з посиланням на ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", повідомив, що відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи за довідкою від 18.09.2019 р. № 703.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (абз.36 ч.1 ст.1 Закону № 1058).

Згідно ч.2 ст.24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону № 1058).

Положеннями ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У справі, яка розглядається, підставою для незарахування пенсійним органом стажу роботи в колгоспі "Перше травня" Ленінського району Республіки Крим з 01.02.1974 р. по 01.05.1979 р. стала відсутність запису про нього в трудовій книжці та видача довідки від 18.09.2019 р. № 703 адміністрацією Останінського сільського поселення Ленінського району Республіки Крим всупереч Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 р. № 1207-VII (далі - Закон № 1207).

Частиною 1 статті 4 Закону № 1207 передбачено, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Згідно ч.2 ст.4 Закону № 1207 правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Положеннями ч.ч.1-3 Закону № 1207 визначено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

За змістом ч.1 ст.17 Закону № 1207 у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Статтею 18 Закону № 1207 передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Разом з цим, суд зазначає, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" вказав, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини", "Кіпр проти Туреччини", та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії". "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

Таким чином, суд дійшов висновку, що архівна довідка від 18.09.2019 р. № 703, видана адміністрацією Останінського селищного поселення Ленінського району Республіки Крим, є належним документом для підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 в колгоспі "Перше травня" Ленінського району Республіки Крим.

Аналогічних висновків щодо прийняття до розгляду актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав громадян викладені в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 р. по справі № 654/1278/17 (адміністративне провадження № К/9901/30088/18).

З огляду на викладене, відмова відповідача у зарахуванні до загального стажу періоду роботу в колгоспі "Перше травня" Ленінського району Автономної Республіки Крим та у зв`язку з цим перерахунку пенсії з підстав, викладених у листах від 30.10.2019 р. № 1606/Д-99-16 та від 06.11.2019 р. № 751/З-99-1, є протиправною.

Процедура подання документів для перерахунку пенсій визначається Порядком № 22-1.

Так, пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку № 22-1).

Згідно ч.5 ст.45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що заяву про перерахунок пенсії подано не за встановленою формою згідно додатку 2 Порядку № 22-1, а відтак її розглянуто на надано відповідь в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Суд вважає вказані доводи безпідставними та необґрунтованими, оскільки зі змісту заяви ОСОБА_1 від 22.10.2019 р. вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, а відповідач в листі від 06.11.2019 р. № 751/З-99-1 не зазначав про неналежну форму та зміст заяви позивача про перерахунок пенсії.

Крім того, відповідач стверджує, що період роботи позивача у колгоспі "Перше травня" з 01.02.1974 р. по 01.05.1975 р. не підлягає зарахуванню до страхового стажу в повному обсязі, а міг бути зарахований лише за фактичною тривалістю, оскільки довідка від 18.092019 р. № 703 не містить інформацію про поважність причин не виконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.

Суд не приймає вказані твердження до уваги з наступних підстав.

Як вбачається з листів ГУ ПФУ в Херсонській області від 30.10.2019 р. № 1606/Д-99-19 та від 06.11.2019 р. № 751/З-99-1, підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи за довідкою від 18.09.2019 р. № 703 є те, що остання видана адміністрацією Останинського сільського поселення Ленінського району Республіки Крим, тобто органом, який розташовано на тимчасово окупованій території та створений у порядку, не передбаченому законом.

Тобто, такої підстави як "відсутність інформації про поважність причин не виконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві" у листах від 30.10.2019 р. № 1606/Д-99-19 та від 06.11.2019 р. № 751/З-99-1 не зазначено.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, твердження відповідача про відсутність в довідці від 18.09.2019 р. № 703 інформації про поважність причин не виконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві є безпідставними, оскільки в силу положень ч.2 ст.77 КАС України відповідач не може посилатися на ті обставини, які не були підставою для прийняття рішення.

Відповідно ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так як відповідачем не розглядалась заява позивача по суті, суд не може зобов`язати відповідача зарахувати до загального стажу період роботи та перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 , оскільки такі вимоги, за відсутності належним чином оформленого рішення за результатами розгляду скарги, є передчасними.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені ст.245 КАС України, відповідно до п.4 ч.2 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може визнання бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В даному випадку суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною відмови ГУ ПФУ у Херсонській області щодо зарахування до страхового стажу період роботи за довідкою від 18.09.2019 р. № 703, викладеної в листах від 30.10.2019 р. № 1606/Д-99-19 та від 06.11.2019 р. № 751/З-99-1, та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 22.10.2019 р. з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

До того ж сама Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на національний суд відповідальність за здійснення правосуддя.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Ухвалою від 16.03.2020 р. задоволено заяву ОСОБА_1 та відстрочено сплату судового збору до винесення рішення у справі.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір: з позивача - в сумі 420,40 грн., з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань - в сумі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) у зарахуванні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до страхового стажу період роботи за довідкою від 18.09.2019 р. № 703, викладеної в листах від 30.10.2019 р. № 1606/Д-99-16 та від 06.11.2019 р. № 751/З-99-1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) від 22.10.2019 р. з урахуванням висновків, викладених у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 112010200