Решение № 88668921, 09.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/984/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо перемішеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 14.01.2020;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», починаючи з дня звернення за її призначенням з 14 січня 2020 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що перемістилася з м. Первомайськ, Луганської області, до м. Сєвєродонецьк, внаслідок проведення на даній території антитерористичної операції. 24.03.2015 позивач разом з сином, ОСОБА_2 , звернулися до управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою про взяття на облік ВПО. Згідно заяви, позивача разом з сином було взято на облік ВПО та надано відповідну довідку № 919020949 . Під час взяття позивача на облік ВПО, було з`ясовано, що попереднім місцем нашого перебування було м. Попасна Луганської області. Згідно інформації, яку було надано управлінням праці та соціального захисту населення м. Попасна Луганської області, позивачу було призначено грошову допомогу, як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми, а сину - як дитині до 18-ти років. Через те, що позивач не працевлаштувалась у період отримання щомісячної адресної допомоги, УПтаСЗН м. Попасна Луганської області не мало підстав для перерахунку позивачу щомісячної адресної допомоги, як працездатній працюючій особі. Згідно п. 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. 06.07.2015 позивач надала заяву про призначення щомісячної адресної допомоги ВПО. Заяву було розглянуто. На підставі вищевикладеного та керуючись п.3 Порядку, допомогу було призначено лише малолітньому сину позивача, а позивачу було відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги ВПО.

За заявами від 26.01.2016, 25.07.2016, 25.01.2017, 25.07.2017, 25.01.2018, 25.07.2018, 28.01.2019, 28.07.2019 допомогу було подовжено лише малолітньому сину позивачу, а позивачу було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги ВПО, на підставі п. 3 Порядку.

14.01.2020 позивач також подала заяву для подовження щомісячної адресної допомоги ВПО. До заяви позивач надала довідку про своє працевлаштування з 01.10.2019.

Проте, на підставі п. 3 Порядку, позивачу відмовлено у поновленні щомісячної адресної допомоги ВПО як працюючій особі.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 13-14).

25 березня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 19-20), в обгрунтування якого зазначено, що 24.03.2015 позивач разом з сином, ОСОБА_2 , звернулась до УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради про що було надано відповідну довідку № 919020949. Під час взяття позивача на облік внутрішньо переміщених осіб, було з`ясовано, що попереднім місцем перебування позивача було м. Попасна Луганської області. Згідно інформації, яку було надано управлінням праці та соціального захисту населення м. Попасна Луганської області, позивачу було призначено грошову допомогу як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п. 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми, а сину позивача - як дитині до 18-ти років. Через те, що позивач не працевлаштувалась у період отримання щомісячної адресної допомоги, УПтаСЗН м. Попасна Луганської області не мало підстав для перерахунку щомісячної адресної допомоги позивачу, як працездатній працюючій особі.

14.01.2020 позивач звернулася із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги ВПО на наступний шестимісячний термін. До заяви було надано довідку про працевлаштування позивача з 01.10.2019, заяву було розглянуто, але, враховуючи п. 3 Порядку, позивачу було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги ВПО, допомогу призначено ОСОБА_3 як інваліду 1 групи та малолітньому сину позивача як дитині до 18-ти років.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради №783/10 від 29.01.2020, 24.03.2015 позивач разом з неповнолітнім сином звернулись до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою про взяття на облік ВПО. Відповідно до інформації, яку було надано управлінням праці та соціального захисту населення м. Попасна Луганської області, позивачу було призначено грошову допомогу, як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п.7 Порядку призначення щомісчної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, але через те, що позивач не працевлаштувалась у період отримання щомісячної адресної допомоги УСЗН м.Попасна Луганської області припинило виплату позивачу вказаної допомоги (а.с. 7).

Надалі за заявами позивача про продовження виплати грошової допомоги на наступний період від: 06.07.2015, 26.01.2016, 25.07.2016, 25.01.2017, 25.07.2017, 25.01.2018, 25.07.2018, 28.01.2019, 15.07.2019 (а.с. 25, 28, 31, 34, 39, 43, 49, 54, 60) грошову допомогу було продовжено лише сину позивача, як дитині до 18 років, позивача не включено до розрахунку відповідно до постанови КМУ №212 від 31.03.2015, що підтверджується відповідними рішеннями відповідача про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від: 28.01.2016, 16.08.2016, 15.02.2017, 15.08.2017, 03.03.2018, 28.08.2018, 19.02.2019, 05.08.2019 (а.с. 27, 30, 33, 38, 42, 48, 53, 59, 65).

14 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги на наступний період, до якої надала докази свого працевлаштування з 01 жовтня 2019 року, вчителем української мови і літератури у Навчально-виховному комплексі «Гармонія» (а.с. 66, 70).

Рішенням відповідача від 11.02.2020, ОСОБА_1 не включено до розрахунку грошової допомоги відповідно до постанови КМУ №212 від 31.03.2015 (а.с. 72).

В своєму листі №783/10 від 29.01.2020 відповідач повідомив, що позивачу було відмовлено у поновленні щомісячної адресної допомоги ВПО як працюючій особі, на підставі пункту 3 Порядку призначення щомісчної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання (а.с. 7).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Положеннями статті 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.

Відповідно частини 1 статті 47 Основного Закону України визначено, що держава створює умови за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

При цьому, з огляду на положення пункту 2 частини 1 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є одним з органів державної влади, який вживає заходів щодо забезпечення прав людини і громадянина.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (надалі за текстом - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Разом з цим, з огляду на інші положення пункту 2, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім`ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`явлення довідки всіх членів сім`ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначалась.

З аналізу зазначених норм вбачається, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 Порядку, грошова допомога на наступних 6 місяців не призначається.

Як вбачається з листа Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради №783/10 від 29.01.2020, УСЗН м. Попасна Луганської області було призначено щомісячну адресну грошову допомогу ОСОБА_1 як працездатній непраццючій особі, проте в подальшому у зв`язку з тим, що позивач не працевлаштувалась, на наступний період вказана грошова допомога не призначалась.

В подальшому у зв`язку з працевлаштування позивача ОСОБА_1 зверталась до відповідача із заявами про продовження грошової допомоги на сім`ю від 06.07.2015, 26.01.2016, 25.07.2016, 25.01.2017, 25.07.2017, 25.01.2018, 25.07.2018, 28.01.2019, 15.07.2019, проте позивача не було включено до розрахунку щомісячної адресної грошової допомоги.

При цьому, з моменту припинення виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до моменту останнього звернення із заявою щодо призначення їй адресної допомоги пройшло більше чотирьох років.

Суд зазначає, що пункт 3 Порядку №505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить чітке і однозначне правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), що йде за тим, у якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505.

Таким чином, оскільки пункт 3 Порядку № 505 станом на момент звернення позивача із заявою щодо призначення щомісячної адресної грошової допомоги (14.01.2020), вичерпав свою дію відносно ОСОБА_1 , а тому суд вважає, що відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено позивачу грошову допомогу для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг з моменту звернення - з 14.01.2020.

Отже, виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверенні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1632592051.1 від 27.02.2020 (а.с. 4).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код: 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 15Б) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505, відповідно до поданої заяви від 14.01.2020.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код: 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 15Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова