Постановление суда № 88644866, 07.04.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/661/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Південного офісу Держаудитслужби до Акціонерного товариства "Херсонська теплоцентраль" про стягнення у дохід загального фонду місцевого бюджету збитків,

встановила:

12 березня 2020 року Південний офіс Держаудитслужби (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (надалі - відповідач, АТ "Херсонська ТЕЦ"), у якому просить стягнути у дохід загального фонду місцевого бюджету збитки в сумі 318 426,27 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка вмотивована тим, що 05.03.2020 року є днем виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень Південному офісу Держаудитслужби право на пред`явлення позову до АТ "Херсонська ТЕЦ", оскільки цією датою отримано позивачем лист СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області № 2709/36.1/20 про надання дозволу на розголошення відомостей кримінального провадження за фактом виявлених фінансових порушень.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме, надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, внаслідок визнання судом підстав, вказаних у заяві про поновлення поновлення строку звернення до суду, неповажними.

30.03.2020 року від представника позивача на виконання ухвали суду від 17.03.2020 р. надійшли письмові пояснення, згідно яким позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду, посилаючись на специфіку роботи органів Держаудитслужби, що підтверджується Регламентом взаємодії структурних підрозділів Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів з юридичними особами щодо справ, які розглядаються у судах, затвердженого наказом Держаудитслужби України від 19.02.2019 р. № 48 ( надалі - Регламент № 48), Порядком взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затверджено наказом Голови КРУ України, МВС України, СБУ, Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 року № 346/1025/685/53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за N 1166/13040( надалі - Порядок № 346), якими зобов`язано під час визначення доцільності подання позову в обов`язковому порядку брати до уваги заборону правоохоронних органів про розголошення відомостей кримінального провадження.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви та наданими позивачем доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд вказує про таке.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин у її наданні, тощо.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, яка кореспондується з п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо заяву про поновлення строків звернення до адміністративного суду або вказані в ній підстави для поновлення такого строку будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, процесуальними нормами закріплено обов`язок суду встановити факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а якщо зазначені підстави його пропуску визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву позивачеві.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами позовної заяви, 26.02.2019 року за результатами проведенням працівниками Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області планової виїзної ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ "Херсонська ТЕЦ" за період з 01.01.2012 по 01.10.2018 складено акт ревізії за № 15-21-05-13/2, яким серед іншого, встановлено, що АТ "Херсонська ТЕЦ" не вжито заходів щодо внесення змін до Розрахунку заборгованості з різниці в тарифах за 2015 рік в частині зменшення фактичних витрат на суму 318 426,27 гривень, оскільки в порушення вимог ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" надано недостовірні розрахунки про фактично понесені витрати та, як наслідок зайво отримано з бюджету кошти у зазначеній сумі.

27.03.2019 р. позивачем супровідним листом № 15-21 -05-20- 17/1200-2019 матеріали ревізії АТ "Херсонська ТЕЦ" направлені до Управління СБУ в Херсонській області.

29.03.2019 р. позивачем направлено керівництву АТ "Херсонська ТЕЦ" вимогу про усунення порушень законодавства, виявлених даною ревізією, у т.ч. в пункті 8 зобов`язано усунути вищевказані порушення в установленому законодавством порядку та надати інформацію про вжиті заходи до 29.04.2019.

20.06.2019 р. за переданими матеріалами ревізії відкрито кримінальне провадження № 12019230030001655 за ч. 2 ст. 191 КК України.

18.09.2019 року рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 р. у справі № 540/908/19, яке набрало законної сили 29.10.2019 р., відмовлено у задоволенні позову АТ "Херсонська ТЕЦ" до Південного офісу Держаудитслужби, Управління Південного офісу Держаудитслужби у Херсонській області про визнання протиправною та скасування вимоги Управління Південного офісу Державної аудиторської служби в Херсонській області 29.03.2019 р. № 15-21-05-21-14/1254-2019 про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією від 29.03.2019 р.

28.12.2019 р. позивач звернувся до Управління Служби безпеки України в Херсонській області з листом № 15-21-05-20- 17/4769-2019 про надання дозволу на розголошення відомостей внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019230030001655 від 20.06.2019 .

28.02.2020 р. позивач звернувся до правоохоронного органу - Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області з листом за вих. № 15-21-25-16-17/665-2020 про надання дозволу про розголошення інформації досудового розслідування.

05.03.2020 р. СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області листом за вих. № 2709/36.1/20 повідомило позивача про те, що слідчий у кримінальному провадженні надає дозвіл на розголошення відомостей кримінального провадження № 12019230030001655 від 20.06.2019 для вжиття заходів по усуненню в судовому порядку порушень виявлених у ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності АТ "Херсонська ТЕЦ".

12.03.2020 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" у дохід загального фонду місцевого бюджету збитків в сумі 318 426,27 грн.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-XII), який передбачає право позивача звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів ( п. 10 ст. 10 цього Закону).

Як зазначалось вище, за результатами ревізії АТ "Херсонська ТЕЦ" позивачем була сформована вимога від 29.03.2019 р. про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією, яка була оскаржена АТ "Херсонська ТЕЦ" в судовому порядку, та рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 р. у справі № 540/908/19, яке набрало законної сили 29.10.2019 р., відмовлено АТ "Херсонська ТЕЦ" у задоволенні позову.

Враховуючи, що статтею 122 КАС України визначено тримісячний строк звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог, тому в межах даних правовідносин такою підставою вважається судове рішення у справі № 540/908/19, яке набрало законної сили 29.10.2019 р., а початком перебігу строку звернення до суду із заявленими позивачем у даній справі позовними вимогами вважається дата 30.10.2019, тобто наступна дата після набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, позивач мав право звернутись до адміністративного суду із даним позовом до 30.01.2020, проте звернувся до суду 12.03.2020 року, а тому 3-х місячний строк звернення до суду з даним позовом є пропущеним більше ніж на місяць.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд враховує причини та докази пропуску строку звернення до суду зазначені позивачем у заяві від 11.03.2020 р. про поновлення строку звернення до суду та у письмових поясненнях від 30.03.2020 р.

Як зазначалось вище, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на специфіку роботи органів Держаудитслужби, яка полягає у дотриманні положень Регламенту № 48 та Порядку № 346, якими, зокрема, передбачено, що під час визначення доцільності звернення до юридичної служби щодо подання позову відповідальний структурний підрозділ в обов`язковому порядку бере до уваги такі критерії, серед іншого, заборону правоохоронних органів про розголошення відомостей кримінального провадження; службова записка відповідального структурного підрозділу має містити відомості про наявність кримінального провадження за фактами виявлених фінансових порушень з метою дотримання вимог статті 222 Кримінального процесуального кодексу України; якщо за результатами розгляду матеріалів ревізії правоохоронним органом порушено кримінальну справу, надання матеріалів такої ревізії будь-якому іншому правоохоронному органу здійснюється за умови надання до органу ДКРС письмового дозволу прокурора або слідчого, який розслідує цю кримінальну справу. Проте, довготривале очікування (два місяці) дозволу від правоохоронних органів на розголошення відомостей кримінального провадження, за позицією позивача, стало перешкодою своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Отже, перешкодою позивачеві звернутися до суду в межах строку, передбаченого частиною 2 статті 122 КАС України, з даним позовом є довготривале очікування дозволу від правоохоронних органів на розголошення відомостей кримінального провадження, передбаченого ст. 222 КПК України.

Надаючи правову оцінку вказаному доводу позивача, суд враховує наступне.

Порядок розголошення відомостей досудового розслідування стосується безпосередньо здійснення кримінального провадження та регулюється КПК України, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий та прокурор самостійно визначають обсяг відомостей, які вони вважають за можливе розголосити.

Відповідно до ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Як встановлено судом, позивач звернувся до слідчого Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області про отримання дозволу на розголошення інформації досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019230030001655 лише 28.02.2020 р., тобто поза межами тримісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст.122 КАС України.

Отже, отримання позивачем 05.03.2020 р. відповіді слідчого Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області на вищевказаний запит позивача не може вважати поважною причиною пропуску звернення до суду з даним позовом.

При цьому, суд не приймає до уваги довід позивача про звернення 28.12.2019 р. до Управління Служби безпеки України в Херсонській області з листом № 15-21-05-20- 17/4769-2019 про надання дозволу на розголошення відомостей внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019230030001655 від 20.06.2019 за ч. 2 ст. 191 КК України, оскільки вищевказані приписи ст. 222 КПК України регламентують порядок отримання такого дозволу виключно у слідчого або прокурора.

Також суд зазначає, що нормативно регламентований порядок роботи та взаємодії структурних підрозділів Держаудислужби та її міжрегіональних територіальних органів з іншими правоохоронними органами не звільняють від обов`язку позивача, як суб`єкта владних повноважень, на дотримання визначеного процесуальним законодавством строку звернення до суду.

Разом з тим, приймаючи до уваги ту обставину, що внутрішня процедура роботи юридичної служби Південного офісу Держаудитслужби при вирішенні питання щодо доцільності звернення до суду передбачає отримання дозволу правоохоронних органів на розголошення відомостей кримінального провадження, яке було порушено за фактом проведеної ревізії, суд вважає, що строк в три місяці законодавець визнав достатнім для того, щоб суб`єкт владних повноважень, який за наслідками своєї діяльності встановив порушення вимог чинного законодавства, вчинив усі передбачені внутрішнім порядком дії, спрямовані на належне та своєчасне звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суд від 17.03.2020 р., оскільки звернувшись до суду з позовом після спливу тривалого часу з дня виникнення підстав, що дають право на захист порушеного права, позивач не довів поважність причин пропуску процесуального строку та не надав належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

Відповідно до приписів частини першої статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування цієї Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Суд зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Водночас, позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами, проте обґрунтованих обставин та належних доказів про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, причини, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати підстави, вказані позивачем у заявах від 11.03.2020 р. та письмових поясненнях від 30.03.2020 р., поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви та не надав належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись ст.с. 122, 123, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України,

ухвалила:

Позовну заяву Південного офісу Держаудитслужби до Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення збитків у дохід загального фонду місцевого бюджету, разом з доданими документами повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна