Решение № 88624607, 06.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/80

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 квітня 2020 року № 640/3988/19

За позовом ОСОБА_1

До Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

Про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії по списку №1 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію по списку №1 починаючи з 25.09.2018 року.

Ухвалою суду від 12.04.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження згідно ст. 263 КАС України.

12.07.2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві.

25.09.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою про призначення йому пенсії по Списку №1 відповідно ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

29.11.2018 року листом № 122241/03 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Також у листі зазначено, що при розгляді наданих документів для призначення пенсії відсутні первинні документи, що підтверджують стаж пільгової роботи, зокрема картка Т2, накази на прийняття та звільнення з роботи, в результаті чого стаж, що дає право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку можливо зарахувати на підставі відомостей по спецстажу, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу, відповідно до яких робота по спецстажу проглядається з 1999 року по 2000, з 2003 по 2011 роки. В результаті розрахунку стаж пільгової роботи за Списком №1 складає 9 років.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за Списком №1, з наступних підстав.

Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не було враховано під час розрахунку стаж роботи за 11 та 12 місяці 2001 року та за весь 2002 рік.

Згідно з довідкою Приватного акціонерного товариства "Донецьккокс" від 15.11.2016 року з 01.11.2001 року по 11.08.2011 року працював повний робочий день апаратником центрифугування ділянки управління Донецького коксохімцеху коксохімічного виробництва, зайнятий повний робочий день в виробництві продуктів при наявності в повітрі робочої зони шкідливих речовин 1 та 2 класів небезпеки, також канцерогенів.

Апаратники коксохімічного виробництва, які зайняті повний робочий день в виробництві продуктів при наявності у повітрі робочої зони шкідливих речовин 1 та 2 класів небезпеки, а також канцерогенів, мають право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №1, згідно з розділом VІІ підрозділ 11 постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 (втратила чинність 16.01.2003р. у зв`язку з прийняттям постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року) та розділу ІV, підрозділ 2, поз. 4.2 а Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року.

Згідно із наказом ХМО "Укркокс" № 445 від 08.08.1994 року про підсумки атестації робочих місць за умовами праці згідно з переліком робочих місць , виробництв, робот, професій і посад робітників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 по Донецькому коксохімічному заводу імені Кірова апаратник центрифугування код професії 11090 має пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1.

Також, позивач зазначає, що загалом пільговий стаж за Списком №1 складає: 1999 рік - 12 місяців, 2000 рік - 3 місяці, 2001 рік - 2 місяці, 2002 рік - 12 місяців, 2003 рік - 12 місяців, 2004 рік - 12 місяців, 2005 рік - 12 місяців, 2006 рік- 12 місяців, 2007 рік - 12 місяців, 2008 рік - 12 місяців, 2009 рік - 12 місяців, 2010 рік - 12 місяців, 2011 рік -8 місяців, разом 11 років 1 місяць.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечило, посилаючись на те, що діяло в межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Так, відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

П. 10 Порядку № 383 визначено що, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.

П. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. за № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII, а також за змістом п. 1 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження стажу роботи було надано довідку підприємства (правонаступника), яка була видана на підставі архівної особистої картки, а також Довідка з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, з якої вбачаються нарахування за 11 та 12 місяці 2001 року та 2002 рік заробітної плати.

Належних та допустимих доказів на спростування працевлаштування позивача у даний період за професією, що віднесена до пільгового Списку №1 до суду відповідачем не надано.

Таким чином, суд вважає, що період роботи у 11 та 12 місяцях 2001 року та весь 2002 рік повинен бути зарахований до пільгового стажу для призначення пенсії.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що загалом пільговий стаж позивача складає 11 років 1 місяць, а саме: 1999 рік - 12 місяців, 2000 рік - 3 місяці, 2001 рік - 2 місяці, 2002 рік - 12 місяців, 2003 рік - 12 місяців, 2004 рік - 12 місяців, 2005 рік - 12 місяців, 2006 рік- 12 місяців, 2007 рік - 12 місяців, 2008 рік - 12 місяців, 2009 рік - 12 місяців, 2010 рік - 12 місяців, 2011 рік -8 місяців, який є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем, який заперечує проти задоволення позовних вимог, правомірність оскаржуваного рішення не доведено належним чином.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-263, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

3. 3обов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до пільгового стажу період роботи з 01.11.2001 року по 31.12.2002 року ПАТ "Донецьккокс" та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 25.09.2018 року.

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 768,40 грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 06.04.2020 р.