Решение № 88573151, 03.04.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 р. Справа№226/278/20

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відшкодування збитків, визнання конфлікту і зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Димитровського міського суду Донецької області з позовною заявою до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької (далі – УПФУ, відповідач) про відшкодування моральної компенсації у призначенні пенсії і зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 20.01.2010 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 передано до Донецького окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою суду від 19 лютого 2020 року прийняти позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 13 березня 2020 року, витребувано докази.

До суду надійшла заява позивача, якою вона уточнює позовні вимоги. Згідно з цією заявою ОСОБА_1 просить:

- визнати конфлікт між позивачем і відповідачем як таким, що порушили права та обов`язки, спричинили втрату здоров`я, що призвело до сильного психологічного потрясіння, та спричинив моральні збитки;

- відшкодувати моральні та матеріальні збитки в розмірі 50 000,00 грн;

- зобов`язати відповідача виконати статтю 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів… у зв`язку з порушенням строків їх виплати у разі затримки на один і більше календарних місяців… за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом... Зазначає, що в її випадку Закон набрав чинності 10.06.2019 р., а виплату нарахували 18.09.2019;

- зобов`язати відповідача зробити перерахунок пенсії згідно ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” “За бажанням пенсіонера… для обчислення пенсії також враховується зарплата за будь які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв…”.

Ухвалою суду від 13 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 3 квітня 2020 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву ОСОБА_1 посилається на протиправні дії відповідача при вирішенні питання про призначення пенсії, неврахування рішення суду при повторному розгляді заяви про призначення пенсії, наявності між сторонами конфліктної ситуації при розгляді питання про призначення пенсії.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що 4 вересня 2018 року позивач звернулась до управління із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача від 3 грудня 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Страховий стаж роботи позивача склав 24 роки 03 місяці 06 днів. Зазначає, що твердження про те що ОСОБА_1 завдано моральну та майнову шкоду позивач не обґрунтувала, у чому саме полягає ця шкода, не доведено факту завдання моральних страждань, душевних переживань та психологічного розладу, наявність витрат та майнового характеру, що настали у зв`язку з діями відповідача, не визначено якими доказами це підтверджується. Також відповідач зазначає, що пенсійна справ ОСОБА_1 складена із документів, наданих самою позивачем, завірених спеціалістом управління, архівних довідок, індивідуальних відомостей про застраховану особу, архівних довідок про стаж, виданим пенсійним фондом РФ у Смоленській області та рішень суду. Суми пенсії за період з 09.06.2018 було виплачено ОСОБА_1 у повному обсязі.

Позивач та представник відповідача до судового засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі.

Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України – відсутні.

Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копіює паспорта НОМЕР_1 виданим 12 жовтня 2004 року Красноармійським МРВ УМВС України в Донецькій області.

4 вересня 2018 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.12.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому зазначено, що страховий стаж роботи складає 24 роки 03 місяці 06 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи за трудовою книжкою в колгоспі “Радянська Росія” у 1988 році так як запис про трудову участь у громадському господарстві має виправлення.

ОСОБА_1 , звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення від 03.12.2018 року про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання повторно розглянути заяву від 04.09.2018 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням до страхового стажу період роботи з 09.10.1987 року по 08.11.1988 року в колгоспі “Радянська Росія” зоотехніком.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі № 200/850/19-а адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Покровського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області від 3 грудня 2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Покровське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області(місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна (Артема), б.13, код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: Донецька область, Покровський район, с. Успенівка, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) від 4 вересня 2018 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням до страхового стажу період роботи в колгоспі “Радянська Росія” з 9 жовтня 1987 року по 8 листопада 1988 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна (Артема), б.13, код ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: Донецька область, Покровський район, с. Успенівка, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 10.06.2019 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 року, якою апеляційну скаргу Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року у справі №200/850/19-а повернуто заявнику.

На виконання судового рішення від 18.03.2019 року по справі №200/850/19-а відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 04.09.2018 року про призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та винесено рішення від 29.06.2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду до трудового стажу зараховано період роботи в колгоспі «Радянська Росія» з 15.04.1987 року по 31.12.1987 року, та з 01.01.1988 року по 08.11.1988 року за фактичного відпрацьований час. При цьому зазначено, що страховий стаж роботи складає 24 роки 11 місяці 07 днів.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з новим адміністративним позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29.06.2019 року про відмову у призначенні пенсії; зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 04.09.2018 року про призначення пенсії за віком у відповідності до ст.26 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням при цьому до страхового стажу у повному обсязі періоду роботи з 15.04.1987 року по 08.11.1988 року в колгоспі “Радянська Росія” у якості зоотехніка, та з врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, прийнятому за результатами розгляду даної справи.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі № 200/9965/19-а відмовлено в задоволенні вказаного позову.

Вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалося.

У рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі № 200/9965/19-а зазначено, що враховуючи, що підставою для подання позивачем даного адміністративного позову слугувало фактично неналежне виконання відповідачем судового рішення в адміністративній справі №200/850/19-а, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій справі.

Позивачем разом із позовом до суду надана:

- копія заяви від 30.09.2019 до першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому просить відповісти на всі запитання викладені в заяві;

- копія скарги-повідомлення від 11.09.2019 до начальника Покровського управління Пенсійного фонду в якій просить відповісти письмово на всі повідомлення та запитання, провести спільний розгляд справи, також просить відповісти на всі питання № 16 і №17, надати копію звіту в Донецькій суд стосовно виконання рішення;

- копія листа відповідача від 15.11.2019 за № 28376/02/25 в якому повідомлено позивача про те що, за матеріалами пенсійної справи за період з 01.07.2000 по 31.10.2011, фактично напрацьований страховий стаж складає 03 роки 04 місяці 08 днів – 40 місяців за норми – 602 місяців, (враховано за даними Системи персоніфікованого обліку), тому до розрахунку пенсійної виплати було долучено період страхового стажу з 01.04.1994 по 31.03.1999 (згідно трудових книжок – фактичний страховий стаж, за ст. 40 Закону України враховуючи відсутність оригінальних довідок про заробітну плату, при розрахунку пенсійної виплати береться «0,00 грн»). Зазначено, що після аналізу обставин, що спричинили конфліктну ситуацію та порушення прав громадянина на пенсійне забезпечення, спеціалістів та керівний склад структурних підрозділів, задіяних в розгляді документів та розрахунку пенсійної виплати, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, начальника відділу обслуговування громадян № 1 ОСОБА_2 звільнено з займаної сади за грубе порушення функціональних обов`язків та поведінку, дискредитуючи державного службовця. Надати копії наказів щодо дисциплінарних стягнень посадовців, що порушили правила призначення пенсійної виплати, відповідач не має юридичних підстав, оскільки запитана інформація має статус «службової». Щодо надання копій паспорту та рішення суду, вважають недоцільним вилучати їх з матеріалів пенсійної справи, оскільки оригінальні документи наявні у позивача;

- копія заяви від 10.01.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виконання ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

- копія заяви від 10.01.2020 до Начальника Покровського управління Пенсійного фонду ОСОБА_3 в якій просить надати копії документів;

- копія заяви від 08.01.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відшкодування моральних збитків;

- копія заяви від 09.01.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якій просить зобов`язати управління дати професійні відповіді на всі запитання;

- копія трудової книжки позивача УКР № 0098578;

- копія рішення УПФУ разом із розрахунками від 3 грудня 2018 року про відмову в призначенні пенсії, в якому зазначено, що відповідно дот наданих документів та на підставі ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 03 місяців 06 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи за трудовою книжкою – у колгоспі «Радянська Росія»;

- копія листа Покровського ОУПФУ від 19.09.2019 № 23185/02/25 в якому повідомлено позивача про те, що згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду до трудового стажу зараховано період роботи в колгоспі «Радянська Росія» з 15.04.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1988 по 08.11.1988 за фактично відпрацьований час, відповідно до наданих документів страховий стаж складає 24 роки 11 місяців 07 днів, за таких обставин відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу 25 років;

- копія рішення УПФУ від 29 червня 2019 року про відмову в призначенні пенсії, в якому зазначено, що відповідно до наданих документів та на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж ОСОБА_4 складає 24 роки 11 місяців 07 днів;

- копія заяви від 30.10.2019 до начальника Покровського ОУПФУ, в якій просить надати копії документів;

- копія заяви до 30.10.2019 до начальника Покровського ОУПФУ, в якій просить відповісти на всі її запитання в письмовому вигляді, надати докази, яке покарання понесли 12 спеціалістів які підписували, або підробляли пенсійну справу і надати копії документів;

- копія заяви від 09.10.2019 до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить дати належну оцінку діям Пенсійного управління м. Покровська;

- копія листа від 15.11.2019 № 28376/02/23, яким повідомлено, що надати копії наказів щодо дисциплінарних стягнень посадовців, що порушили правила призначення пенсійної виплати, відповідач не має юридичних підстав, оскільки інформація має статус «службовою»;

- копія листа від 11.10.2019 № 25137/02/25 Покровське УПФУ повідомлено, що на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж ОСОБА_4 складає 24 роки 11 місяців 07 днів, за таких обставин відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу 25 років;

- копія відзиву від 29.08.2019 № 21150/13/25 УПФУ у справі № 200/9965/19-а;

- копія відзиву від 01.02.2019 № 2804/13/25 УПФУ у справі № 200/850/19-а;

- копія листа від 22.10.2019 № 26117/02/25 відповідача, яким повідомлено позивача, що пенсію обчислено та виплачується на підставі документів, наявних в пенсійній справі, всі перерахунки пенсії, передбачені діючим законодавством проведені;

копія листа від 11.10.2019 № 25132/02/25 УПФУ, яким повідомлено, що після додаткового вивчення документів відмовної пенсійної справи і рішення суду, призначено пенсію за віком з 09.06.2008, загальний стаж роботи склав 25 років 04 місці 06 днів, коефіцієнт стажу складає 0,25333;

- копія листа Департаменту Пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 21.11.2019 № 270070/П-109 яким позивача повідомлено, що судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов`язань. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 та ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з 09.06.2018 призначено пенсію за віком відповідно до ст. 26 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до трудового стажу періоду роботи в колгоспі «Радянська Росія» з 9 жовтня 1987 року по 8 листопада 1988 року. Також повідомлено, що ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом;

- копія листа від 11.12.2019 № ПЕ-9955393 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому повідомлено, що за результатами перевірки встановлено, що при неодноразовому зверненні до відповідача спеціалістами управління та особисто начальником управління Аржавітіною Н.В. врівноважено та кваліфіковано надані роз`яснення, щодо норм чинного законодавства в частині призначення пенсії та обчислення її розміру, також зазначено, що факти викладені у зверненнях не підтверджені;

- копія повідомлення Покровського УПФУ № 23305/04/25 від 20.09.2019, за яким згідно з заявою від 04.09.2018 з 09.06.2018 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням страхового стажу 25 р.04 м.06 д., пенсію обчислено із заробітної плати за періоди роботи після 04.1994 по 31.10.2011 розмір пенсії становить 1373,00 з 09.06.2018 по довічно;

Відповідачем надана до суду довідка про розмір нарахованої та фактично виплаченої позивачу пенсії за період з 09.06.2018 по березень 2020 року.

Також відповідачем наданий витяг з ІКІС: Призначення пенсії, з якого випливає, що пенсію позивачу призначено з 09.06.2018, дата розрахунку 18.09.2019, і відповідна заява позивача від 04.09.2018 про призначення пенсії.

Частиною 1 ст. 40 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Згідно з абзацом третім ч. 1 вказаної статті, у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії, було передбачено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Відповідно до ст. 42 Закону № 1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пунктом 2.7 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Отже, з метою перерахунку пенсії особа має подати до органу Пенсійного фонду України відповідну заяву згідно з Порядком № 22-1.

До суду не надано доказів звернення позивача із відповідною заявою до УПФУ.

Також у разі незгоди з розрахунком призначеної пенсії особа має право оскаржити відповідне рішення органу Пенсійного фонду України в частині, яка, на думку такої особи, є протиправною.

Проте рішення про призначення пенсії позивачу в межах цієї справи не оскаржується.

Приписами ст.ст 1-3 Закону України від 19 жовтня 2000 року N 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон № 2050-III) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати;

стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159, передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Отже, наведені приписи передбачають виплату компенсації в разі затримки виплати нарахованого доходу, проте у спірних правовідносинах пенсія позивачу була призначена і нарахована тільки 18.09.2019, а тому положення Закону № 2050-III не можуть застосовуватися на правовідносини до 18.09.2019. Доказів несвоєчасної виплати пенсії (із затримкою на один і більше календарних місяців) після 18.09.2019 до суду не надано.

Частиною 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Такий спосіб захисту як «визнати конфлікт між позивачем і відповідачем» не передбачено приписами КАС України, не призводить до усунення порушень з боку суб`єкта владних повноважень, а тому і не забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14.

Отже, вимоги про стягнення моральної шкоди під час розгляду адміністративної справи можуть бути задоволені, за наявності відповідних підстав, у випадку визнання протиправними певних рішень, дії або бездіяльності.

З огляду на те, що під час розгляду цієї справи за заявленими позивачем позовними вимогами рішення, дії або бездіяльність відповідача протиправними не визнаються, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди (збитків).

Також позивачем не надано доказів понесення матеріальних збитків. При цьому, питання про судові витрати позивача у справі № 200/850/19-а вирішені відповідним рішенням суду.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, що передбачено ч. 2 ст. 9 КАС України.

На підставі зазначеного, за наведеним позивачем обґрунтуванням позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про відшкодування збитків, визнання конфлікту і зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Повне рішення суду складено 3 квітня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков