Решение № 88549012, 02.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року м. Київ № 640/18087/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання протиправною відмови, скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про:

- визнання протиправною відмови Київського міського військового комісаріату від 16.08.2019 у виплаті одноразової грошової допомоги;

- скасування пункту 8 рішення Міністерства оборони України від 30.09.2016 №83;

- зобов`язання Міністерства оборони України призначити та провести виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб ОСОБА_1 .

Ухвалами суду: від 18.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачам строки для подання відзиву на позов; від 07.12.2019 - відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачці як дружині померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , смерть якого пов`язана із захистом Батьківщини, відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця з мотивів перебування померлого солдата ОСОБА_2 на момент смерті у стані алкогольного сп`яніння.

Київським міським військовим комісаріатом подано відзив на позовну заяву, в якому уповноважений представник позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що Київський міський військовий комісаріат не є органом, уповноваженим приймати рішення про виплату одноразової грошової допомоги. У відзиві також зазначено, що відповідач виконав свою функцію з реалізації повноважень у частині направлення заяви та доданих до неї документів позивачки до департаменту фінансів Міністерства оборони України, за результатами розгляду якої ОСОБА_1 було поінформовано.

Міністерством оборони України в особі уповноваженого представника подано відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнаються, у їх задоволенні представник просить відмовити. Підстави відзивузазначено, що на момент смерті солдат ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння, а у відповідності з пунктом "б" статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога не здійснюється, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

Позивачкою подано відповіді на відзиви Київського міського військового комісаріату та Міністерства оборони України, в яких вона стверджує, що відповідачі протиправно відмовили їй у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки смерть її чоловіка ОСОБА_2 не була наслідком вчинення ним адміністративного чи кримінального правопорушення, а навпаки - його смерть настала внаслідок вчинення злочину іншою особою.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Часів Яр Донецької області, про що Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 24.06.2016 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно зі свідоцтвом про шлюб від 27.07.2005 серії НОМЕР_2 позивачка ( ОСОБА_1 ) є дружиною ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з наказу командира 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) ОСОБА_3 №95-РС від 26.07.2016 зі списків особового складу Збройних Сил України у зв`язку зі смертю виключено рядового ОСОБА_2 , водія-регулювальника комендантського відділення комендантського взводу комендантської роти 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України.

Із заявами від 02.08.2019 про виплату одноразової грошової допомоги позивачка та матір померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернулися до Київського міського військового комісаріату, до яких додали копії відповідних документів.

Листом від 03.08.2016 №ВСЗ/1896, адресованим на ім`я директора департаменту фінансів Міністерства оборони України, Київський міський військовий комісаріат направив для розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , копії документів, долучених до заяв: заява гр. ОСОБА_4 (Ш-1978), паспорт ( НОМЕР_3 ), ідентифікаційний номер; заява гр. ОСОБА_1 (Ш-1079), паспорт ( НОМЕР_4 ), ідентифікаційний номер; свідоцтво про народження сина ОСОБА_5 (НОМЕР_11 ); свідоцтво про шлюб (НОМЕР_12 ); сповіщення про смерть від 26.07.2016 №17; лікарське свідоцтво про смерть від 20.06.2016 №221, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 (НОМЕР_13 ); витяг з протоколу ЦВЛК від 22.07.2016 №3220; довідка про участь в АТО від 22.10.2015 №35/1985; акт розслідування командира в/ч п/п В0331 від 25.06.2016; судово-медична експертиза від 20.06.2016; витяг з наказу від 26.07.2016 №186.

Згідно з пунктом 8 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №83 від 30.09.2016, затвердженого Міністром оборони України Полтораком С.Т. 05.10.2016, матері, дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_2 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Мотивами відмови у протоколі від 30.09.2016 №83 зазначено: перебування солдата ОСОБА_2 на час загибелі у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено листом Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи (Бахмутівське відділення) від 30.06.2016, в якому зазначено про наявність в крові загиблого алкоголю в кількості 3,64 проміле. Смерть настала внаслідок вбивства із застосуванням автоматичної зброї іншим військовослужбовцем; акт розслідування нещасного випадку військової частини ВО331 від 25.06.2016, в якому зазначено, що вбивству передувало вживання спиртних напоїв та сварка військовослужбовців, які перебували в стані алкогольного сп`яніння; відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцем на території військової частини є адміністративним правопорушенням.

Листом від 24.10.2016 №ВСЗ/2609 Київським міським військовим комісаріатом поінформовано позивачку та матір померлого ОСОБА_4 про прийняте рішення комісії, оформлене протоколом від 30.09.2016 №83.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 20.06.2016 №221 (остаточне) смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем розташування військової частини ВО331 внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження. У графі "хвороба (патологічні стани), що призвели до смерті" встановлено: гостра кровотеча, вогнепальні кульові поранення тулуба, кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, напад з застосуванням автомату. У довідці про причину смерті від 20.06.2019 (до форми №106/о №221) причиною смерті зазначено гостру кровотечу, вогнепальні кульові поранення тулуба, кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 01.07.2019 №1748 вогнепальні кульові поранення тулуба, кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, гостра кровотеча солдата ОСОБА_2 , що стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - поранення та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини. Вказаним протоколом постанову по причинному зв`язку захворювань за витягом з протоколу засідання ЦВЛК від 25.08.2016 №3662 відмінено. Зазначеного протоколу до матеріалів судової справи не додано.

Позивачка звернулася з заявою (повторною) від 07.08.2019 про виплату одноразової грошової допомоги до Київського міського військового комісаріату, до якої додала копії відповідних документів.

Листом від 16.08.2019 №ВСЗ/2787 Київським міським військовим комісаріатом було поінформовано ОСОБА_1 , що протоколом №83, затвердженим Міністром оборони України 05.10.2016, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги прийнято рішення про відмову у призначенні їй одноразової грошової допомоги, лист та засвідчена копія протоколу направлялася позивачці 24.10.2016 (вих. №ВСЗ/2609).

Не погоджуючись з відмовою у виплаті одноразової допомоги, позивачка звернулась до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (у редакції, чинній на час загибелі ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_2 ).

Відповідно до статті 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей": одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (пункт перший); одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби (підпункт 2 пункту другого).

Як убачається з послужного списку, затвердженого 26.06.2016 начальником штабу - першим заступником командира військової частини - польова пошта В0331, рядовий ОСОБА_2 проходив військову службу водієм-регулювальником комендантського відділення комендантського взводу комендантської роти з 08.06.2015 по 26.07.2016.

Згідно з витягом з наказу командира 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України від 26.07.2016 №95-РС рядового ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу Збройних Сил України в зв`язку зі смертю відповідно до статті 34 "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12. 2008 №1153/2008 (зі змінами), за яким контракт припиняється (розривається) у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

Обставина проходження рядовим ОСОБА_2 військової служби за контрактом сторонами не заперечувалась.

За змістом статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей": у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (пункт 1); члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (пункт 2).

У розглядуваній справі до суду звернулась ОСОБА_1 , дружина рядового ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27.07.2005 серії НОМЕР_2 .

Згідно з "Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (у редакції, чинній на час загибелі ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_2 ): днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є в разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть (абзац другий пункту 3); одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала в період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби (підпункт 2 пункту 4).

Судом установлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть, виданого Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 24.06.2016 НОМЕР_14 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Часів Яр Донецької області.

Підставою відмови у виплаті одноразової допомоги представником Міністерства оборони України зазначено перебування рядового ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння.

Зі змісту оскаржуваного протоколу від 30.09.2016 №83 убачається, що правовою підставою для відмови вказано статтю 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за якою призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння (підпункти "а", "б" пункту 1). При цьому в протоколі вказано, що за статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцем на території військової частини є адміністративним правопорушенням.

Пунктом 19 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння.

Судом установлено, що командиром військової частини п/п В0331, полковником ОСОБА_3 затверджено акт від 25.06.2016 розслідування щодо з`ясування причин та умов, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини п/п В0331 старшим сержантом ОСОБА_6 .

Згідно з актом під час проведення розслідування встановлено:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 22:20 на взводному опорному пункті "Акула" знаходились військовослужбовці зведеного батальйону військової частини п/п В0331 молодший сержант ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_2 та старший сержант ОСОБА_6 ;

- з невідомих причин між старшим сержантом ОСОБА_6 та солдатом ОСОБА_2 і молодшим сержантом ОСОБА_7 виникла суперечка;

- під час суперечки старший сержант ОСОБА_6 , використавши особисту зброю АК-74, здійснив кілька пострілів в молодшого сержанта ОСОБА_7 та солдата ОСОБА_2 ;

- від отриманих поранень сержант ОСОБА_7 та солдат ОСОБА_2 загинули на місці.

Командира військової частини ПП В0331 ОСОБА_3 поінформовано листом Бахмутівського відділення Донецького обласного бюро судово-медичних експертиз, що за наслідками судово-токсикологічного дослідження біологічних речовин виявлено в крові ОСОБА_2 спирт етиловий в кількості 3,64%о.

Згідно з вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.11.2018 у кримінальній справі №219/8083/16-к ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 21.03.2019 у кримінальній справі №219/8083/16-к вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.11.2018 у кримінальному провадженні №12016050150001835 залишено без змін. Вироком установлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, здійснив від 10-15 прицільних пострілів у солдата ОСОБА_2 із ввіреного для службового користування автомату АК-74, внаслідок чого ОСОБА_2 загинув.

На думку суду, твердження Міністерства оборони України, що перебування солдата ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння на момент смерті є підставою для відмови у призначенні позивачці одноразової грошової допомоги є помилковими, оскільки смерть солдата ОСОБА_2 настала через вчинення іншою особою кримінального правопорушення, що встановлено вироком суду. Вчинення дій з боку ОСОБА_2 , які б слугували причиною смерті розслідуванням не встановлено.

В даній справі суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.03.2020 у справі 813/2071/17, відповідно до якої одноразова допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Лише та обставина, що військовослужбовець у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї. Подібні висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 20.03.2018 справа №813/4502/17, справа №817/867/17.

Отже, вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.11.2018 у кримінальній справі №219/8083/16-к, який набрав законної сили 21.03.2019, та акт розслідування нещасного випадку військової частини В0331 від 25.06.2016 підтверджують, що причини та обставини загибелі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 не пов`язані з вчиненням саме ним кримінального правопорушення та не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння.

Також суд вважає необґрунтованою відмову в призначенні одноразової грошової допомоги встановлення статтю 172-20 КУпАП адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцем на території військової частини, оскільки обставина алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 у момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не свідчить, що смерть настала у зв`язку з його перебуванням у такому стані. Крім того, відповідно до статті 221 КУпАП питання притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 КУпАП, розглядається суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Відповідні докази в матеріалах судової справи відсутні.

Відповідно до підпункту "а" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону. В спірних відносинах до позивача застосовується положення підпункту 2 пункту статті 16 вказаного Закону, позаяк смерть військовослужбовця настала під час проходження військової служби.

Пунктом 5 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

З огляду на проаналізоване правове регулювання, встановлені обставини, судову практику суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування пункту 8 протоколу від 30.09.2016 №83 та зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною відмови Київського міського військового комісаріату від 16.08.2019 у виплаті одноразової грошової допомоги.

Згідно з "Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві": призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (пункт 12); керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови (пункт 13).

Судом зазначалось, що листом від 16.09.2019 Київський міський військовий комісаріат поінформував позивачку, що за результатами розгляду її первісної заяви (від 02.08.2016) відповідно до протоколу від 30.09.2016 №83 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги дійшла висновку про відмову у призначенні допомоги.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Київський міський військовий комісаріат не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги, тому позовна вимога про визнання протиправною відмови Київського міського військового комісаріату від 16.08.2019 у виплаті одноразової грошової допомоги до задоволення не підлягає.

Щодо строків звернення до суду, то відповідно до абзацу першого частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного протоколу від 30.09.2016 №83) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Аналогійний строк встановлено абзацом першим частини другої статті 122 КАС України. Представником Міністерства оборони України не надано доказів надіслання, вручення, отримання позивачкою листа Київського міського військового комісаріату №ВСЗ/2609 від 24.10.2016, додатком до якого був оскаржуваний в адміністративній справі протокол комісії від 30.09.2016 №83. Натомість позивачка стверджує, що про наявність цього протоколу дізналася з листа Київського міського військового комісаріату №№ВСЗ/2787 від 16.08.2019. На думку суду, визначальним у даному випадку є важливість спору, який вирішується судом, для позивачки з урахуванням того, що на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей. З огляду на викладене, суд доходить висновку про поважність причин пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду з позовом.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачкою сплачено 762,40 грн. судового збору згідно із квитанцією від 08.10.2019 №48 та 774,40 грн. згідно із квитанцією від 18.09.2019 №51. Оскільки позов задоволено частково, сторонами не надано доказів понесення судових витрат, на користь позивачки слід присудити судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати пункт 8 рішення комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформленого протоколом від 30 вересня 2016 року №83 та затвердженого Міністром оборони України 05 жовтня 2016 року.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

У задоволенні решти позову відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Міністерство оборони України (ідентифікаційний код: 00034022, місце знаходження: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6).

Відповідач - Київський міський військовий комісаріат (ідентифікаційний код: 07774420, місце знаходження: 04112, місто Київ, вулиця Парково-Сирецька, будинок 19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець