Решение № 88496979, 17.03.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/770/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

розглянувши у судовому засіданні справу № 916/770/19

за позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 01125672)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-РЕСУРС-ХОЛДИНГ" (вул. Праці, буд. №8, офіс №33/3, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, код ЄДРПОУ 39322975)

про стягнення 3 194 755,53 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції учасників справи.

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-РЕСУРС-ХОЛДИНГ" в якій просить стягнути з відповідача на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» суму заборгованості в розмірі 3 194 775,53 грн. яка складається з: суми основного боргу у розмірі 2 638 899,77 грн., суми пені у розмірі 377 309,82 грн., 3 % річних у розмірі 45 931,88 грн., індексу інфляції у розмірі 132 634,06 грн. та суму понесених судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресур-Холдинг» 31.07.2017 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Орендовано майно загальною площею 20 020,10 кв. м, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 72, 73, що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ».

Майно прийнято 07.08.2017 року орендарем згідно Акту приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до договору оренди від 31.07,2017, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс-Холдинг».

На виконання умов Договору оренди, відповідач був зобов`язаний здійснювати витрати пов`язані з утриманням орендованого майна, а протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс-Холдинг».

Так, 17.08.2017 року між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс-Холдинг» було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17/177-о/д.

Як зазначає позивач, у розділі 1 встановлено предмет Договору, відповідно до якого, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» виконує обслуговування та експлуатацію державного нерухомого майна, а саме: частину нежитлових приміщень адміністративно-побутової будівлі (інв. № 4081, реєстровий № 01125672.2РАЯИЮК0726) площею 738,20кв.м.; будівлю складу № 24 (інв. № 4083, реєстровий № 01125672.2РАЯИЮК0728) з рампою та навісом площею 11549,70 кв. м.; мостіння, що прилягає до складу №24 площею 7732,00 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 72, 73, що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», а орендар відшкодовує витрати Балансоутримувача на обслуговування та експлуатацію майна.

Даний Договір набув чинності від дня його укладання сторонами та діє протягом строку дії Договору оренди нерухомого майна від 31 липня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Голубенко О.М. в реєстрі нотаріальних дій № 509 від 31 липня 2017 року (обліковий номер РВ ФДМ України по Одеській області 209840911602, реєстраційний номер Балансоутримувача № 17/173- о/д), а саме до 31 липня 2032 року.

Розділом 4 встановлено ціну Договору. Відповідно до п. 4.1., ціна Договору згідно калькуляцій:

49,90 гри. - вартість відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв.м. адміністративно-побутової будівлі у місяць;

3,37 грн. - вартість утримання 1 кв.м. мостіння у місяць;

9,20 грн. - вартість відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв.м. будівлі складу №24 з рамою та навісом в місяць;

Розрахунок вартості за водопостачання, водовідведення та споживання електроенергії визначається за діючими у Балансоутримувача тарифами на час спожитих послуг. Згідно п. 4.2. Договору, сума Договору є орієнтованою (розрахунковою) та залежить від обсягу спожитих послуг, у т. ч. визначених за приладами обліку та розміру діючих тарифів.

При цьому, відповідно до вищезазначеного Договору, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» зобов`язався забезпечити виконання усього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням приміщення, у тому числі орендарю і його співробітникам, забезпечити надання комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами, а в свою чергу ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» зобов`язався не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок позивача за обслуговування території та утримання приміщень згідно калькуляцій.

За твердженням позивача, на виконання умов Договору, позивачем надано відповідачу комунальні послуги та виконано роботи з обслуговування та утримання приміщення, за результатами наданих послуг оформлено Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставлено відповідні рахунки. Зазначені рахунки та акти отримано уповноваженими представниками відповідача під підпис, проте вказані рахунки ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» не сплатило до теперішнього часу.

При цьому, Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на адресу ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» направлялася претензія № 43/06-24 1933 від 03.07.2018.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов /вх.№7441/19 від 16.04.2019р./.

Як зазначив у відзиві на позов Відповідач, у ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» відсутні зобов`язання з оплати нарахованих Позивачем сум по договору про відшкодування витрат балансоутрмувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17/177-о/д від 17.08.2017р., а Позивачем не доведено фактичне виконання умов договору та надання послуг Відповідачу, документально не підтверджено понесені ним витрати на утримання території.

Зокрема, Відповідач вказує, що 31.07.2017 року між ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» і Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого майно передається в оренду з метою: розміщення вантажно- складського комплексу (розміщення офісів - 738,20 кв.м., складів та інше використання нерухомого майна - 19 281,70 кв.м.). Акт приймання-передавання державного нерухомого майна, відповідно до п. 2.1.1. Договору оренди був підписаний між сторонами та погоджений з балансоутримувачем 04.08.2018 року після сплати Орендарем авансового платежу у розмірі орендної плати за 12 місяців в сумі 13 848 000,00 грн. Також, між ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» 17.08.2017 року укладено договір про відшкодування витрат балансоутрмувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №17/177- о/д.

За твердженням Відповідача, договір про відшкодування витрат балансоутрмувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю має компенсаційний характер, тобто передбачає відшкодування орендарем суми реальних витрат, які поніс балансоутримувач у зв`язку з обслуговуванням та утриманням майна. В той же час, сума Договору є орієнтованою (розрахунковою) та залежить від обсягу спожитих послуг, у тому числі визначених за приладами обліку та розміру діючих тарифів.

Також, Відповідач посилається на п. 2.2.3 вищезазначеного Договору, згідно якого, Орендар зобов`язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок Балансоутримувача за обслуговування територій та утримання приміщень згідно калькуляцій. Проте, Позивачем не надавались, а Відповідачем не погоджувались калькуляції, в яких відображався би обсяг наданих послуг, як це визначено п. 4.2 Договору. Позивачем фактично не надавались послуги з обслуговування території ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» та не було понесено жодних витрат як балансоутримувача орендованої території, а тому у Відповідача відсутні зобов`язання з оплати сум, які просить стягнути Позивач.

Водночас, Відповідач стверджує, що ним не отримувались і не підписувались Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), а Позивачем надані до суду Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) підписані лише з його сторони, та не надано доказів їх надсилання Відповідачу. ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» неодноразово зверталось до позивача, що підтверджується листами № 12 від 21.09.2017 року, № 17 від 09.10.2017 року, № 26 від 17.11.2017 року, № 07 від 17.01.2018 року, № 22 від 13.02.2018 року, № 58 від 11.05.2018 року, № 77 від 06.07.2018 року, № 78 від 06.07.2018 року, № 83 від 11.07.2018 року, № 85 від 11.07.2018 року, № 89 від 20.07.2018 року, № 115 від 27.09.2018 року, щодо невідповідності обсягу наданих послуг і проханнями надати детальну розшифровку всіх експлуатаційних витрат, понесених позивачем на утримання предмету оренди і розмір комунальних послуг, надати обґрунтування розрахунку статей калькуляцій, переглянути тарифи, передбачені Договором та внести зміни в договір.

Проте, відповідач вказує, що всі його листи залишились без відповіді зі сторони ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» і без задоволення.

Також, Відповідач звертає увагу суду на те, що нараховані ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» платежі не відповідають дійсному обсягу послуг, а є лише арифметичною похідною із співвідношення загальних витрат минулого періоду на утримання нерухомості, площам орендованого Товариством майна. Отже, на думку Відповідача, включення вказаних витрат Позивача за перші 6 місяців 2017 року до калькуляцій до Договору № 17/177-о/д від 17.08.2017р. в частині витрат на ремонт (п.2.5. калькуляцій), обслуговування воріт складу (п. 2.10 калькуляції з утримання вантажного складу), постачання та знос (п. 2.4. калькуляцій) що відповідно до вказаних вимог Договору оренди несуться Орендарем (відповідачем), а не Позивачем - є безпідставними.

Крім того, Відповідачем самостійно здійснювався ремонт орендованих приміщень, що підтверджується: договором підряду на виконання ремонтних робіт № 55/18 від 29.11.18 року між ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» та ПП «КІТ 2016», довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, банківськими виписками та рахунками; договорами підряду між ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» та МКВ-КП «ТОН» № 1/17 від 25.09.2017 року, № 2/17 від 10.10.2017 року, № 1-ерх від 29.03.2018 року, № 2-ерх від 15.09.2018 року, з актами виконаних робіт, рахунками та банківськими виписками; договором поставки матеріалів для проведення ремонту між ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» та ТОВ «Одесоптторг» № 44/18 від 27.09.18 року з видатковими накладними, рахунками та банківськими виписками.

Щодо калькуляцій з утримання виробничих ділянок, де включено такі статті як освітлення території (п.2.9. калькуляції з отримання виробничих ділянок), водопостачання та водовідведення (п.2.12 калькуляції з отримання виробничих ділянок), зазначено, що показники витрат включені виходячи з невідомих Товариству витрат Позивача за перші 6 місяців 2017 року, при цьому не надано показників лічильників вказаних ділянок, що використовуються Товариством на підставі Договору оренди.

Дані витрати, зокрема, освітлення та електропостачання компенсуються за показниками лічильників, що фіксують вказані витрати по території та об`єктам, що орендуються Товариством відповідно до Договору оренди. На підтвердження вказаного Відповідачем надано Наряд-завдання на встановлення лічильників від 16.05.2018 року, рахунки на оплату електропостачання, які виставлялись Позивачем, Акти здачі- прийняття робіт (надання послуг), та банківські виписки про оплату.

Також, Відповідач у відзиві на позов зазначає про необґрунтованість нарахування витрат на утримання території та об`єктів оренди, оскільки Позивачем на надаються послуги з перевезення та комунальні послуги місць загального користування; витрат на службу безпеки і охорони порту, так як Відповідачем самостійно здійснюється охорона орендованих територій, що підтверджується: договорами про надання охоронних послуг, укладених між ТОВ «Еко-Ресурс-Холдині» та ТОВ «ПІРАНЬЯ+» № 1/18 від 01.01.18 року; № 25/18 від 01.06.18 року; № 32/18 від 01.07.18 року; № 39/18 від 01.10.18 року; № 1/Е від 01.01.19 року з рахунками-фактурами, банківськими виписками та актами надання послуг.

За твердженням Відповідача, витрати ОП та ТБ, витрати на утримання СГГ, витрати на утримання ВКТ, витрати з утримання адмін.-побут. будівлі та складу; з утримання виробничих ділянок, обслуговування пожежної сигналізації та деретизація (п. 2.11. калькуляції з утримання виробничих ділянок) здійснювались самостійно Відповідачем. Позивачем не надавались жодні послуги, пов`язані з обслуговуванням та утриманням орендованих приміщень, тому у ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» відсутні обов`язки з оплати послуг, які фактично не надавались.

Водночас, Відповідач зазначає, що 29.11.2017 року між ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» та ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» і профспілками ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» було укладено Угоду про співробітництво в галузі соціально-побутових та господарських відносин, що виникають відповідно до окремих положень Договору оренди державного нерухомого майна укладеного 31.07.2017.

Відповідно до п. 3.4 вищезазначеної Угоди про співробітництво, Порт забезпечує звільнення офісних приміщень та складу, які є предметом Договору оренди та забезпечує звільнення Підприємства від здійснення відшкодування витрат Порту та утримання офісних приміщень до моменту їхнього фактичного звільнення Портом.

ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» неодноразово зверталось до ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» з листами № 17 від 09.10.2017р; № 33 від 08.12.2017р.; № 07 від 17.01.2018р.; № 19 від 26.01.2018р.; № 22 від 13.02.2018р. щодо звільнення частини орендованих приміщень, а саме нежитлових приміщень адміністративно-побутової будівлі площею 738,20 кв.м. (офісів), які займаються співробітниками Порту, і не використовуються в господарській діяльності ТОВ «Еко-Ресурс- Холдинг»; очищення прилеглої території складу (площею 426.80 кв.м.) від такелажного обладнання Четвертого терміналу Порту, проте всі вимоги Відповідача залишаються без відповіді та без задоволення.

Тому, на думку Відповідача, оскільки офісні приміщення використовуються Позивачем у власних цілях і фактично не передані Відповідачу, у ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» відсутні зобов`язання перед ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» щодо відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг по договору № І17/177-о/д від 17.08.2017 р. в частині відшкодування вартості експлуатаційних витрат на утримання адміністративно-побутової будівлі (офісів) 738,40 кв.м. та приміщення адміністративно-побутового призначення площею 426.80 кв.м. які є складовою частиною будівлі складу.

02.05.2019 року від Позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№8488/19), в якій останній на спростування тверджень Відповідача щодо використання ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» частини приміщень, які мали бути передані ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг», у власних цілях, зазначає, що відповідно до Акту приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до договору оренди від 31.07.2017, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс-Холдинг» та підписаного 07.08.2017 року, майно фактично передано Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області і прийнято Відповідачем 07.08.2017 року. Отже, з моменту передачі майна, Відповідач вступив у строкове платне користування ним, а тому у Відповідача виникли певні зобов`язання за Договором оренди.

В той же час, як зазначає Позивач, виникнення таких зобов`язань Відповідачем визнається, зокрема, ТОВ «Еко-Ресурс- Холдинг» без жодних заперечень у повному обсязі сплачуються орендні платежі з моменту виникнення зобов`язань і до теперішнього часу.

При цьому, Відповідач не звертався до Орендодавця з пропозиціями про звільнення від внесення орендної плати протягом періоду неможливості, на думку Орендаря, користування орендованим майном, отже Відповідачем не доведено існування перешкод у використанні ним орендованого нерухомого майна за цільовим призначенням з незалежних від нього причин.

Щодо посилання Відповідача на текст Угоди про співробітництво в галузі соціально-трудових та господарських відносин, що виникають відповідно до окремих положень Договору оренди державного нерухомого майна укладеного 31.07.2017 року, Позивач зазначає, що Угода про співробітництво не встановлює факт передачі приміщень Позивачу, оскільки не є актом (документом про передання будівлі) у розумінні ст.759 Цивільного кодексу України, Угода про співробітництво не зобов`язує Позивача як таку особу, що нібито займає орендовані приміщення звільнити такі приміщення, Угода декларує позицію Сторін щодо тієї особи яка забезпечить звільнення приміщень у разі їх можливого зайняття сторонніми предметами та Угода про співробітництво жодним чином не є домовленістю сторін про припинення зобов`язань Орендаря з відшкодування вартості витрат Балансоутримувача, оскільки не є додатковою угодою до Договору № 17/177-о/д.

Не погоджуючись із твердженням ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» щодо дійсності зобов`язань Відповідача за договором № 17/177-о/д від 17.08.2017 року, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» зазначає, що нормами законодавства передбачена процедура погодження договору, а також можливість розгляду спорів, що виникають при укладанні договору у судовому порядку. Однак, ТОВ «Еко- Ресурс-Холдинг» заперечення щодо умов проекту договору не надсилались, протокол розбіжностей не складався. Договір складено і підписано при повному розумінні Сторонами його умов та термінології, про що свідчить п. 9.3. Договору.

Окрім того оскарження окремих положень Договору не є предметом зазначеного спору. Незгода Відповідача з окремими положеннями, або з усім Договором не може бути підставою, що звільняє Відповідача від зобов`язань з виконання Договору.

Також, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» зазначає, що розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача. При цьому, ДП «МТП «Чорноморськ» укладено ряд договорів щодо надання послуг з обслуговування будівель на 4 терміналі, що здаються в оренду ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг». Існування заборгованості та отримання Відповідачем виставлених рахунків та актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) зазначено у листі Відповідача №77 від 06.07.2018 року, що підтверджує визнання Відповідачем факту надання послуг Позивачем за Договором, а також підтверджує отримання Відповідачем рахунків і актів-здачі прийняття робіт (наданих послуг) особисто представником ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» під підпис, про що наявні докази.

Отже, Позивач робить висновок, що ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» виконує весь комплекс робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням орендованих приміщень, у тому числі Орендарю і його працівникам (п. 2.1.1. Договору), а також надає комунальні послуги за діючими розцінками та тарифами (п. 2.1.2 Договору), в той же час Відповідачем визнається факт надання таких послуг та ним отримано рахунки та акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), що підтверджує наявність прострочення виконання зобов`язання за Договором.

В запереченні на відповідь на відзив (вх.№10327/19 від 24.05.2019 року) ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» зазначає, що посилання Позивача щодо підписання Акту приймання-передачі державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до договору оренди від 31.07.2017 року не відображає факт зайнятості орендованих приміщень Балансоутримувачем, а підтвердження цього факту є укладення Угоди про співробітництво в галузі соціально-побутових та господарських відносин, що виникають відповідно до окремих положень Договору оренди від 31.07.2017р.

Також, Відповідач стверджує, що посилання Позивача на внутрішнє розпорядження про порядок обчислення експлуатаційних витрат, яке має локальний характер та не впливає на права та обов`язки Відповідача є необґрунтованими, недоречними та, на думку Відповідача, без проведення судової експертизи неможливо встановити фактично понесені Позивачем втрати.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2019р. позовна заява вх.№787/19 була передана на розгляд судді Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу № 916/770/19 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

15.04.2019 року до суду надійшли клопотання ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» про призначення у справі комплексної експертизи (вх. № 2-1744/19) та клопотання про витребування доказів (вх. №2-1745/19).

В судовому засіданні 16.04.2019 року протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» (вх. ГСОО № 2-1745/19 від 15.04.2019р.) про витребування доказів.

В судове засідання, призначене на 16.05.2019р., представник Позивача не з`явився, був повідомлений про розгляд справи належним чином, надав клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, яке було задоволено судом та оголошено перерву в судовому засіданні до 24.05.2019р.

В судовому засіданні 24.05.2019 року, суд протокольною ухвалою відмовив в задоволенні клопотання Відповідача про призначення у справі комплексної експертизи (вх. ГСОО № 2-1744/19 від 15.04.2019 року).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.05.2019 року строк підготовчого провадження за ініціативою суду продовжено на 30 днів.

11.06.2019 року від ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до суду надійшло клопотання про призначення економічної експертизи (вх. №2-2779/19) у справі № 916/770/19.

Ухвалою суду від 11.06.2019 року клопотання Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (вх. № 2-2779/19 від 11.06.2019 року) у справі №916/770/19 задоволено; призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеський регіональний центр незалежних експертиз"; провадження у справі № 916/770/19 до закінчення проведення судової експертизи зупинено.

23.01.2020 року до Господарського суду Одеської області повернулись матеріали справи № 916/770/19 разом з Висновком експерта № 433 від 23.01.2020 року судово-економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року поновлено провадження у справі № 916/770/19, розгляд справи призначено на 11.02.2020р. 11.02.2020 року ухвалою суду викликано судового експерта ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» Бурдейного М.С в підготовче засідання, призначене на 14.02.2020 року, для надання роз`яснення висновку судового експерта № 433 судово-економічної експертизи за матеріалами справи № 916/770/19, складеного 23.01.2020 року, та надання пояснень.

14.02.2020 року до суду від Відповідача надійшло клопотання (вх. № 3838/20) про призначення повторної судової комплексної експертизи, на вирішення якої Відповідач просив поставити ті ж самі питання.

В судовому засіданні 14.02.2020 року судом проголошено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» (вх. ГСОО №3838/20 від 14.02.2020р.) про призначення повторної судової експертизи.

14.02.2020 року суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.02.2020р. о 14:00 год.

В судове засідання, призначене на 18.02.2020р., представник Відповідача не з`явився, був повідомлений про розгляд справи належним чином, про що свідчить підпис представника останнього на розписці про призначення справи до судового розгляду по суті, надав клопотання про відкладення судового засідання по суті, у зв`язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву до 03.03.2020р.

В судовому засіданні 03.03.2020 року представник Позивача Державного підприємства Морський торговельний порт «Чорноморськ» позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник Відповідача ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.

03.03.2020 року судом протокольно оголошено перерву в судовому засіданні по суті до 17.03.2020р. о 14:40 год.

В судове засідання, призначене 17.03.2020 року, учасники справи не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать підписи представників сторін в розписці про оголошення перерви у судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні, 17.03.2020 року Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України в нарадчій кімнаті постановлена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

31.07.2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресур-Холдинг» було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Орендовано майно загальною площею 20 020,10 кв. м, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 72, 73, що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ».

07.08.2017 року підписано Акт приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до договору оренди від 31.07,2017, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс-Холдинг», згідно якого Орендарем прийнято в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину нежитлових приміщень, адміністративно-побутової будівлі (інв. №4081, реєстровий №1125672.2.РАЯИЮК0726) та будівлю складу №24 (інв, №4083, реєстровий №1125672.2.РАЯИЮК0728) з рампою та навісом, відкритого майданчику (мостіння), що прилягає до складу №24, загальною площею 20 020,10 кв.м, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська. 72-73, що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «ЕКСПЕРТНЕ АГЕНТСТВО «УКРКОНСАЛТ» станом на 31 січня 2017р, та становить 71 786 325,00 гривень. Майно передано в оренду з метою розміщення вантажно-складського комплексу . (розміщення офісів, складів та інше використання нерухомого майна) та стан майна на момент укладення договору не потребував капітального ремонту.

17.08.2017 року між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс-Холдинг» було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17/177-о/д.

У розділі 1 встановлено предмет Договору. Так, відповідно до п. 1.1. Договору, Балансоутримувач виконує обслуговування та експлуатацію державного нерухомого майна, а саме:

- частину нежитлових приміщень адміністративно-побутової будівлі (інв. № 4081, реєстровий № 01125672.2РАЯИЮК0726) площею 738,20кв.м.;

- будівлю складу № 24 (інв. № 4083, реєстровий № 01125672.2РАЯИЮК0728) з рампою та навісом площею 11549,70 кв. м.;

- мостіння, що прилягає до складу № 24 площею 7732,00 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 72, 73, що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», а Орендар відшкодовує витрати Балансоутримувача на обслуговування та експлуатацію Майна.

Згідно п. 7.1. Договору, даний Договір набуває чинності від дня його укладання Сторонами та діє протягом строку дії Договору оренди нерухомого майна від 31 липня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Голубенко О.М. в реєстрі нотаріальних дій № 509 від 31 липня 2017 року (обліковий номер РВ ФДМ України по Одеській області 209840911602, реєстраційний номер Балансоутримувача № 17/173- о/д), а саме до 31 липня 2032 року.

Сторони досягли згоди, що умови Договору, відповідно до ст.631 ЦКУ, застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли з 31 липня 2017 року, тобто з дат укладання Договору оренди нерухомого майна від 31 липня 2017 року.

Розділом 4 встановлено ціну Договору. Відповідно до п. 4.1., ціна Договору згідно калькуляцій:

49,90 гри. - вартість відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв.м. адміністративно-побутової будівлі у місяць;

3,37 грн. - вартість утримання 1 кв.м. мостіння у місяць;

9,20 грн. - вартість відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв.м. будівлі складу № 24 з рамою та навісом в місяць;

Розрахунок вартості за водопостачання, водовідведення та споживання електроенергії визначається за діючими у Балансоутримувача тарифами на час спожитих послуг.

Згідно п. 4.2. Договору, сума Договору є орієнтованою (розрахунковою) та залежить від обсягу спожитих послуг, у т. ч. визначених за приладами обліку та розміру діючих тарифів.

При цьому, відповідно до п. 2.1.1., Балансоутримувач зобов`язується забезпечити виконання усього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням приміщення, у тому числі Орендарю і його співробітникам, згідно з вимогами чинного законодавства України.

Згідно п. 2.1.2., Балансоутримувач зобов`язується забезпечити надання Орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

А згідно п. 2.2.3., в свою чергу Орендар зобов`язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок Балансоутримувача за обслуговування території та утримання приміщень згідно калькуляцій.

Розмір вищезгаданих витрат та послуг може бути переглянуто Балансоутримувачем в односторонньому порядку. Додаткова угода при цьому не укладається.

На виконання умов Договору, Балансоутримувачем надано Орендарю комунальні послуги та виконано роботи з обслуговування та утримання приміщення, у тому числі Орендарю та його співробітникам.

За результатами наданих послуг Балансоутримувачем оформлено Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставлено відповідні рахунки, які було отримано уповноваженими представниками ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» під підпис.

Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на адресу ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» була направлена претензія № 43/06-24 1933 від 03.07.2018 року, якою Позивач просить сплатити протягом 10 днів з моменту отримання претензії заборгованість в сумі 1 093 148,03 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 1 014 961,45 грн., пені у розмірі 66 781,69 грн., 3% річних у розмірі 5 906,23 грн. та Індекс Інфляції, який у грошовому вираженні дорівнює 5 498,66 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2019р. призначено у справі № 916/770/19 судову економічну експертизу.

На вирішення судової економічної експертизи поставлено наступні питання: - чи підтверджується документально розрахунок вартості відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв.м. адміністративно-побутової будівлі у місяць (адміністративно-побутової будівлі 4-го терміналу ІМТП) у сумі 49,90 грн., яка включена до п. 4.1. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17/177-о/д від 17.08.2017 року?; - чи підтверджується документально розрахунок вартості утримання 1 кв.м. мостіння у місяць (виробничі ділянки на 4-му терміналі) у сумі 3,37 грн., яка включена до п. 4.1. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17/177-о/д від 17.08.2017 року?; - чи підтверджується документально розрахунок вартості відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв.м. будівлі складу № 24 з рамою та навісом в місяць (будівля вантажного складу № 24) у сумі 9,20 грн., яка включена до п. 4.1. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17/177-о/д від 17.08.2017 року?; - чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-РЕСУРС-ХОЛДИНГ" станом на 20.03.2019 року перед державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" відповідно до умов договору № 17/177-о/д від 17.08.2017 року та первісними документами, наявими в матеріалах справи?; - в якій сумі підтверджується документально розмір заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-РЕСУРС-ХОЛДИНГ" із зазначенням усіх складових (сума основного боргу, сума пені, 3% річних, індекс інфляції) станом на 20.03.2019 року?

Відповідно до висновку експерта №433 судово-економічної експертизи від 23.01.2020р., складений судовим експертом Бурдейним С.М., судом встановлено наступне.

За результатами проведених досліджень встановлено, що розрахунок вартості відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв.м. адміністративно - побутової будівлі у місяць (адміністративно - побутової будівлі 4-го терміналу ІМТП), яка включена до п.4.1. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №17/177-о/д від 17.08.2017 року документально підтверджується у сумі 41,5грн., що на 8,40грн. (41,5-49,90) менше ніж за даними калькуляцій.

За результатами проведених досліджень встановлено, що розрахунок вартості утримання 1 кв.м. мостіння у місяць (виробничої ділянки на 4-му терміналі), яка включена до п.4.1. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17/177-о/д від 17.08.2017 року підтверджується документально у сумі 2,58грн., що на 0,79грн. (2,58-3,37) менше ніж за даними калькуляцій.

За результатами проведених досліджень встановлено, що розрахунок вартості відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв.м. будівлі складу №24 з рамою та навісом в місяць (будівля вантажного складу №24) у сумі 9,20грн., яка включена до п.4.1. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17/177-о/д від 17.08.2017 року підтверджується документально на суму 9,04грн., що на 0,16грн. (9,04-9,20) менше ніж за даними калькуляцій.

За результатами проведених досліджень встановлено, що наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-РЕСУРС-ХОЛДИНГ» станом на 20.03.2019 року перед Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» відповідно до умов договору № 17/177-о/д від 17.08.2017 року документально та розрахунково підтверджується у розмірі 2 015 119,34грн. без ПДВ.

За результатами проведених досліджень документально встановлено, що загальний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-РЕСУРС-ХОЛДИНГ» перед Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» станом на 20.03.2019 року по розрахункам за Договором відшкодування №17/177-од від 17.08.2017 року становить 2 471 239,45грн. та містить в собі такі складові: - основна сума заборгованості у розмірі 2 015 119,34грн.; - пеня у розмірі 301 422,78 грн.; - інфляційні нарахування у розмір 120 348,99грн.; - 3% річних у розмірі 34 348,34грн.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 55 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пункт 1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В ч.1 ст.548 ЦК України закріплено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно зі ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 230 ГК України встановлено, що пеня є одним із різновидів штрафних санкцій, які учасник господарських зобов`язань повинен сплатити за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.

Частина 4 ст. 231 ГК України визначає, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України, встановлює нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст.5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Так, допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 909/327/18).

Доводи Відповідача щодо відсутності зобов`язання з оплати нарахованих Позивачем сум по договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, судом не приймаються з огляду на наступне.

Отже, як встановлено судом, 17.08.2017 року між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс-Холдинг» був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17/177-о/д.

Уклавши вказаний договір, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору та вимоги щодо змін або розірвання договору від Відповідача не було. Сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Належних доказів того, що договір оренди розірваний або припинений, Відповідач не надавав.

На виконання умов Договору, Балансоутримувачем надано Орендарю комунальні послуги та виконано роботи з обслуговування та утримання приміщення, у тому числі Орендарю та його співробітникам, вартість яких передбачена п.4.1. вказаного договору.

За результатами наданих послуг Балансоутримувачем оформлено Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставлено відповідні рахунки, які було отримано уповноваженими представниками ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» під підпис, що підтверджено наданими Позивачем доказами, та які на час розгляду справи залишені не оплаченими.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази надання Відповідачем заперечень, а тому роботи слід вважати наданими та оплатити. Також, підставою для нарахування та оплати відшкодування витрат договір встановлює сам факт наявності витрат. Обов`язок розрахунку виникає не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до п.2.2.3. Договору.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що Відповідачем не подано належних доказів відсутності зобов`язання з оплати нарахованих Позивачем сум по договору про відшкодування витрат балансоутрмувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17/177-о/д від 17.08.2017р., документально не підтверджено понесені ним витрати на утримання території.

Щодо тверджень Відповідача, шо ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» самостійно здійснювалось обслуговування орендованих приміщень, утримання території та об`єктів оренди, суд не приймає їх до уваги та вважає необґрунтованими.

В матеріалах справи наявні договори, первинні та інші розрахункові документи, які укладались між ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» та його контрагентами - постачальниками. Однак такі документи підтверджують витрати саме ТОВ «Еко-Ресурс- Холдинг», які не мають ніякого відношення до витрат Балансоутримувача за договором про відшкодування №17/177-0/д від 17,08,2017 року. Документи, які можуть підтверджувати витрати Балансоутримувача та містять вихідні дані про такі витрати можуть бути лише у ДП МТП «Чорноморськ».

Таким чином, орендарем не покривались витрати Балансоутримувача, а одночасно проводились витрати на утримання майна тощо.

Слід також зауважити, що первинна документація ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» стосовно понесених ними витрат у 2018 році не має жодного відношення до Договору про відшкодування. Такі витрати Орендарем проводились за межами виконання Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача. Тому витрати ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» судом не беруться взагалі до уваги.

За змістом ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Висновком експерта №433 судово-економічної експертизи від 23.01.2020, встановлено, що наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості Відповідача ТОВ «ЕКО-РЕСУРС-ХОЛДИНГ» станом на 20.03.2019 року перед Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» відповідно до умов договору № 17/177-о/д від 17.08.2017 року документально та розрахунково підтверджується у розмірі 2 015 119,34грн. без ПДВ, а загальний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-РЕСУРС-ХОЛДИНГ» станом на 20.03.2019 року по розрахункам за Договором відшкодування №17/177-од від 17.08.2017 року становить 2 471 239,45грн. та містить в собі такі складові: - основна сума заборгованості у розмірі 2 015 119,34грн.; - пеня у розмірі 301 422,78 грн.; - інфляційні нарахування у розмір 120 348,99грн.; - 3% річних у розмірі 34 348,34грн.

За основу розрахунків експертом був врахований розпорядливий документ, а саме Методика розрахунку експлуатаційних витрат на утримання та обслуговування нежитлових приміщень будівель ДП МТП «Чорноморськ», затверджена Згідно наказу №913 від 25.06.2012 року. Даною методикою передбачені ті статті витрат, які можуть бути включені до собівартості. Методикою також прямо встановлено, що вартість комунальних послуг прямо залежать від показників приладів обліку.

Таким чином в ході дослідження встановлено, що вартість наданих послуг, які затверджено представниками Сторін згідно п.4.1. Договору підтверджується частково вихідними даними згідно документів бухгалтерського оформлення у вигляді калькуляцій, показники яких також знаходять своє відображення в розшифровках до таких калькуляцій.

Разом з тим, не підтверджено ті витрати, які мають бути розраховані показниками лічильників, як передбачено п.п.4.1., п.4.2 Договору про відшкодування. А також ті, які мають бути понесені орендарем самостійно.

Оцінюючи висновок експерта №433 судово-економічної експертизи від 23.01.2020, складений судовим експертом Бурдейним Сергієм Миколайовичем, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.

При цьому, щодо доводів Відповідача, що висновок є неналежним доказом у справі, оскільки висновок не відповідає на поставлені питання з урахування всіх матеріалів справи, суд зазначає, що така позиція є особистою позицією представника, який, в свою чергу, не є експертом.

За таких обставин висновок експерта №433 судово-економічної експертизи від 23.01.2020 приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження відсутності заборгованості Відповідача з відшкодування витрат балансоутрмувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг. Таким чином, вказані доводи Відповідача спростовуються наявними у справі доказами та відхиляються судом.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 2 471 239,45грн., в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

За змістом ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів

Судом встановлено, що відповідно до рахунку №319 від 05.06.2019р., виставленим Позивачу ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз», вартість проведення експертизи складає 68000,00 грн., а відповідно до рахунку № 339 від 08.10.2019р. ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» мало сплатити 30 000,00 грн.

Також, судом встановлено, що представником Позивача до матеріалів справи долучено документи, що підтверджують понесення Позивачем судових витрат, а саме витрат на проведення експертизи за платіжним дорученням № 1862 від 19.07.2019р. у розмірі 68 000,00 грн., проте Позивачем не надано доказів оплати вартості проведення експертизи за платіжним дорученням № 1932 від 21.10.2019р. в сумі 30 000,00 грн.

За наведених обставин, оскільки судом прийнято висновок експерта, складений на замовлення Позивача, як належний та допустимий доказ, наявні підстави для розподілу судових витрат, пов`язані з проведенням експертизи на підтверджену Позивачем суму в розмірі 68 000, 00 грн., які підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню, з Відповідача підлягають стягненню витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 68 000, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 37 068 грн..

Керуючись ст.ст.13, 76, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс-Холдинг» /вул. Праці, буд. 8, офіс 33/3, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, код ЄДРПОУ 39322975/ на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 01125672/ основну суму заборгованості у розмірі 2 015 119 (два мільйони п`ятнадцять тисяч сто дев`ятнадцять) грн. 34 коп., пеню в розмірі 301 422 (триста одна тисяча чотириста двадцять дві) грн. 78 коп., інфляційні нарахування у розмірі 120 348 (сто двадцять тисяч триста сорок вісім) грн. 99 коп., 3% річних у розмірі 34 348 (тридцять чотири тисячі триста сорок вісім) грн. 34 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 37 068 (тридцять сім тисяч шістдесят вісім) грн. 60 коп. та судові витрати на проведення експертизи в розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27 березня 2020 р.

Суддя О.В. Цісельський