Решение № 8845618, 19.05.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-1289 2009 рік

РІШЕННЯ

іменем України

19 травня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Бондаренка О.В.,

при секретарі - Листопад Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку, посилаючись на ті обставини, що 25 жовтня 2005 року він був прийнятий на роботу до ЗАТ «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ» на посаду чергового по авіакомпанії. 26 травня 2008 року позивач звільнився з роботи за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. На день звільнення з роботи ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата в сумі 4 318 грн. 19 коп., проте нарахування на даний час позивачу залишаються невиплаченими. Сума середньомісячного заробітку, яку відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за час затримки розрахунку становить 6 518 грн. 90 коп., також з відповідача підлягають стягненню невиплачені відпускні за два роки роботи, що складають 1 646 грн. 88 коп. Позивач просив стягнути загальну суму заборгованості з відповідача у розмірі 12 483 грн. 97 коп. та задовольнити позов на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим провести розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Виходячи з вищенаведеного та зі згоди позивача, керуючись ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при заочному розгляді справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2005 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ЗАТ «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ» на посаду чергового по авіакомпанії, а 26 травня 2008 року він звільнився з посади за власним бажанням, (а.с. 4 - копія трудової книги).

На день звільнення з роботи позивачу була нарахована заробітна плата за період часу з 01.12.2007 року по 26.05.2008 року в сумі 4 318 грн. 19 коп., однак дані нарахування відповідач виплачувати відмовляється.

Як зазначив в судовому засіданні позивач, на день пред'явлення позову сума середнього заробітку, який боржник зобов'язаний сплатити йому за час затримки складається з середньоденної заробітної плати в сумі 34 грн. 31 коп. помноженої на кількість робочих днів за час затримки, що дорівнює 190 дням і складає 6 518 грн. 90 коп. (а.с. З - довідка про доходи). Також відповідач зобов'язаний виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за два роки роботи в сумі 1646 грн. 88 коп., які позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 83 КЗпП України.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України „Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Відповідно до вимог ст. 22 зазначеного закону, суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до вимог ст. 23 вказаного закону, заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України.

Згідно зі ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 81, ч.4 ст. 169, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2, ЄДРПОУ 24593176) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., який проживає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 4 318 грн. 19 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 6 518 грн. 90 коп. та відпускні у розмірі 1 646 грн. 88 коп., а всього стягнути 12 483 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 97 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.