Постановление суда № 88338166, 20.03.2020, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/228/20

Провадження № 2-с/545/4/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2020 року суддя Полтавського районного суду Полтавської області Л.М. Шелудяков розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 2-н/545/36/20 (справа № 545/228/20) від 06 лютого 2020 року,

встановив:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 06.02.2020 р. про стягнення заборгованості за природний газ.

Під час вивчення матеріалів справи суддею встановлено, що 06.02.2020 р. Полтавським районним судом видано судовий наказ ( №545/228/20, провадження №2-н/545/36/20) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» заборгованості за спожитий природний газ 16670, 94 грн. – основного боргу, 2340, 92 грн.- інфляційні витрати, 873,06 грн.- 3 % річних та витрати по сплаті судового збору – 210,20 грн.

Відповідно до ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню.

Приписами ч 3 ст. 171 ЦПК України встановлено, що суддя не пізніше двох днів після подання заяви про скасування судового наказу постановляє ухвалу про скасування наказу, якщо відсутні підстави для повернення заяви про скасування судового наказу.

У заяві про скасування судового наказу заявник вказує, що 10 березня 2020 року отримав судовий наказ з додатками від дружини, так як до цього був у відрядженні та про наказ від 06.02.2020 р. не міг знати. Вказував, що з судовим наказом він не згоден та вважає його необгрунтованим та безпідставним. Вказував, що в заяві про видачу судового наказу стягувач зазначав, що боржник без поважних причин не сплачує надані послуги. Однак зі сторони стягувача до боржника ніяких претензій не надходило, вимог про оплату боргів не надавалося, про наявність заборгованості лише було повідомлено зі змісту судового наказу. Звертав увагу суду, на те, що стягувач прохає стягнути борг за період з 01.07.2015 року. 27.01.2019 року стягувач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу. З 01.07.2015 р. по 27.01.2020 року пройшло більше ніж три роки давності, а тому просив судовий наказ скасувати, так як вбачається спір про право

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 170-171, 260 ЦПК України, суд

ухвалив :

Скасувати судовий наказ справа №545/228/20, провадження №2-н/545/36/20, виданий по справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за природний газ в сумі 16670, 94 грн. – основного боргу, 2340, 92 грн.- інфляційні витрати, 873,06 грн.- 3 % річних та витрати по сплаті судового збору – 210,20 грн.

Роз`яснити заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Роз`яснити заявнику (стягувачу), що, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Шелудяков