Постановление суда № 88266554, 18.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

18 березня 2020 р. Справа №200/14656/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Маріупольського міського управління ГУ МВС України про визнання дій протиправними зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ

19 грудня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, відповідно до тексту якого позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за додаткову відпустку за період з 2015 року по 2019 рік за загальний обсяг додаткової відпустки 70 днів, виплати винагороди під час проведення АТО за безпосередню участь в Антитерористичній операції;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік за загальний обсяг додаткової відпустки 70 днів.

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплатам винагороди за безпосередню участь в Антитерористичній операції у період з 07.04.2014р. до 06.11.2015р. та з 07.11.2015р. до 30.04.2018р. у розмірі 39 600 грн.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 кошти за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 24.07.2019р. виходячи з середньомісячного розміру грошового забезпечення 14 417,17 грн. та фактичного часу затримки станом на дату постановлення рішення по суті спору.

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 року клопотання представника відповідача задоволено та вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року до участі у справі залучено Маріупольське міське управління ГУ МВС України в Донецькій області, розгляд справи розпочато з початку, підготовче засідання у справі призначено на 18 березня 2020 року.

Сторони у призначені судом дату та час не з`явились, позивач надав суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Натомість матеріали справи містять клопотання відповідача -1, яке надійшло до суду засобами електронного поштового зв`язку 17.03.2020, про зупинення провадження у справі до ухвалення рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 810/451/17.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення клопотання та зупинення провадження у справі з огляду таке.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Як вбачається з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року було прийнято до розгляду справу №810/451/17 за позовом Особа_1 до Державної фіскальної служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 04 березня 2020 року.

У справі №810/451/17, як і у справі №200/14656/19-а, спірні правовідносини стосуються стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою від 06 листопада 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі пункту 8 частини першої Перехідних положень КАС України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, викладеного у постанові від 15 вересня 2015 року (№ 21-1765а15).

У постанові Верховного Суду України від 15 вересня 2015 року (№ 21-1765а15) зазначено, що відповідно до приписів частини першої статті 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає, що правовий висновок Верховного Суду України у справі № 21-1765а15 є застосовним до спірних правовідносин у справі № 810/451/17, однак, на думку колегії, цей правовий висновок Верховного Суду України не узгоджується з підходами (поглядами) Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень статті 117 КЗпП, висловленими у справі «Меньшакова проти України» (заява № 377/02; рішення від 08 квітня 2010 року), фактичні обставини якої за суттю теж є подібними до обставин справи №810/451/17.

Станом на день постановлення даної ухвали у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №810/451/17 відсутня.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Великої Палати Верховного Суду у справі №810/451/17 сприятиме повному та об`єктивному розгляду апеляційної скарги Головного управління Національної поліції у Луганській області, отже наявні підстави для зупинення провадження у справі №200/14656/19-а до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №810/451/17.

Керуючись статтями 22, 236, 243, 248, 256, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі №200/14656/19-а зупинити до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №810/451/17.

Зобов`язати сторони повідомити Донецький окружний адміністративний суд про набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №810/451/17.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст. 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст. 295 КАС України.

Суддя Буряк І.В.