Решение № 88234147, 16.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 р. Справа№200/403/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінівської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (далі – відповідач, Іллінівська СР), про:

- визнання протиправними дій Іллінівської СР, у яких стосовно ОСОБА_1 було відмовлено у безоплатному наданні земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язання Іллінівської СР надати у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий № 1422484200:04:000:0004), загальною площею 2,0000 га, у т.ч.: багаторічних насаджень – 2,0000 га, розташовану на землях сільськогосподарського призначення Іллінівської (Новополтавської) СР (за межами населених пунктів) для ведення особистого селянського господарства;

- встановити право власності на земельну ділянку (кадастровий № 1422484200:04:000:0004) за гр. ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовним вимог зазначено таке.

Відповідно до вимог законодавства України, позивачем виконано усі необхідні умови для реалізації права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, однак, відповідач, у порушення ст. 118 Земельного кодексу України, не затверджує землевпорядну документацію на бажану позивачем земельну ділянку. Позивач 9 разів звертався до відповідача та кожного разу отримував протиправні відмови.

Позивач звертає увагу суду, що повноваження органів державної влади не є дискреційними, коли передбачений лише один варіант правомірної поведінки.

Правовою підставою позову вважає положення ст. ст. 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України.

Посилається на рішення Конституційного Суду України та судову практику Європейського суду з прав людини.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Постановляючи вказану ухвалу судом взято до уваги правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року справа №640/21828/18, де зазначено: “Враховуючи нормопроектуальну техніку, застосовану при формулюванні положень пункту 10 частини першої статті 4, частини першої статті 12 КАС України, можна стверджувати про першочергове значення форми спрощеного позовного провадження при розгляді та вирішенні адміністративних справ. Коментована глава визначає особливості цієї форми адміністративного судочинства. По суті, простежується тенденція щодо виокремлення процесуального права адміністративного суду здійснювати судочинство за правилами спрощеного позовного провадження щодо адміністративних справ апріорі, за винятком прямо встановлених у законі вимог стосовно розгляду та вирішення конкретних адміністративних справ за правилами загального позовного провадження.

У частині третій статті 257 закріплено критерії обрання спрощеного або загального позовного провадження, що узгоджуються з принципами верховенства права, юридичної визначеності згідно зі статтею 3, частиною першою статті 8 Конституції України, підпунктом 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 N 15-рп/2004, рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Bellet v. France", "L. та V. проти Австрії", "S. L. проти Австрії", "Брумареску проти Румунії" (§ 61), "Голдер проти Сполученого Королівства", "Функе проти Франції".”

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

21 лютого 2020 року судом отриманий відзив Іллінівської СР, за змістом якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Для прийняття будь-якого рішення сільської ради є необхідною більшість депутатських голосів, а тому відхилення проєкту рішення внаслідок недостатньої кількості голосів депутатів відповідає ч. 2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а відтак у сільського голови не було законних підстав зупиняти дію рішення, як того вимагав Позивач. Особиста незгода позивача з рішенням, його формою, змістом тощо, жодним нормативно-правовим актом не передбачається, як підстава для зупинення дії конкретного рішення.

У свою чергу, депутат сільської ради відповідно до ст. 2 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” представляє інтереси територіальної громади і зобов`язаний виражати і захищати інтереси саме своєї територіальної громади та її частини – виборців свого виборчого округу.

Крім того, відповідач вважає, що суд не має визначених законодавством повноважень підміняти орган місцевого самоврядування і тим самим надавати чи не надавати у власність будь-яке комунальне майно (інакше громадяни просто не зверталися до місцевих рад, а йшли б напряму до судів і отримували позитивні рішення, що породило б відсутність систематизації та обліку комунального майна). Також у статті 245 КАС України відсутні такі повноваження суду, як підміна своїм рішенням повноважень інших органів, зокрема відсутнє таке повноваження суду, як “встановлення права власності”.

Ухвалою суду від 12.02.2020 у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

25 лютого 2020 року судом отримано відповідь на відзив, де позивач спростовує аргументи відповідача, вважає його дії протиправними, на позовних вимогах наполягає.

Також позивачем надано до суду заяву про уточнення позовних вимог від 25.02.2020, де позовні вимоги викладено у такій редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення сорок першої чергової сесії першого скликання Іллінівської СР від 09.12.2019 № І-4148;

- зобов`язати Іллінівську СР затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 1422484200:04:000:0004) загальною площею 2,0000 га, у тому числі: багаторічних насаджень – 2,000 га, розташовану на землях сільськогосподарського призначення Іллінівської (Новополтавської) СР (за межами населених пунктів) для ведення особистого селянського господарства.

26 лютого 2020 року відповідачем на виконання вимог ухвали від 12.02.2020 надано суду пояснення у справі, де зазначено про таке.

Формулювання “відхилити проєкт рішення” по суті означає, що рішення не прийнято. Відповідно п. 32.3 ст. 32 Регламенту Іллінівської СР пропозиція або проєкт рішення, які не отримали більшості голосів вважаються відхиленими.

Сільська рада не може прийняти рішення за відсутності більшості голосів депутатів від загального складу, що передбачено ч. 2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування” та Регламентом Іллінівської СР.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 є громадянином України, паспорт серія НОМЕР_1 , номер НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 20 червня 2017 року № 1504-СГ “Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою” наказано: надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки с/г призначення, що перебуває у запасі на території Іллінівської СР за межами населених пунктів. Орієнтовний розмір – 2,0000 га, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства

На підставі договору на розроблення проєкту землеустрою від 17.08.2017 № 57/2017 приватним підприємцем ОСОБА_2 розроблено “Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення (запас) державної власності на території Іллінівської (Новополтавської) СР Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів)”.

Згідно Висновку про розгляд проєкту землеустрою експерта державної експертизи Мироненко О. О. від 24.05.2018 № 242 82-18 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення (запас) державної власності на території Іллінівської (Новополтавської) СР Костянтинівського району Донецької області відповідає законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Підсумкова оцінка – погоджується.

Відповідно Експертного археологічного висновку Відділу культури, молоді, спорту, і туризму Костянтинівської РДА від 03.11.2017 № 737 визнано за можливе відвід вказаної земельної ділянки під ведення особистого селянського господарства (згідно проєктної документації)

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку дата формування – 05.06.2018 № НВ-1403386992018 земельну ділянку кадастровий номер 1422484200:04:000:0004 зареєстровано у ДЗК на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок; ФОП ОСОБА_2 ; форма власності – державна.

Відповідно довідки ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 31.08.2018 № 227/143-18 на території м. Костянтинівка та Костянтинівського району Донецької області й м. Торецьке земельні ділянки на праві власності за ОСОБА_1 не зареєстровані.

22 грудня 2018 року на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність” наказано передати Іллінівській сільській ОТГ у комунальну власність земельні ділянки с/г призначення державної власності загальною площею 126,3796 га, які розташовані на території Іллінівської сільської ОТГ Костянтинівського району Донецької області за межами населених пунктів згідно з актом приймання-передачі.

До вказаного наказу складено Акт приймання-передачі земельних ділянок с/г призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018.

У додатку до вказаного акта із переліком земельних ділянок рахується земельна ділянка кадастровий № 1422484200:04:000:0004.

Листом від 29.12.2018 № 0-5-0.3-7663/2-18 ГУ Держгеокадастру у Донецькій області повідомлено ОСОБА_1 , що на клопотання Іллінівської СР від 21.12.2018 № 1295/02-13 № 1/32-23, наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 22.12.2018 № 4227-СГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність” Іллінівській сільській об`єднаній територіальній громаді передані земельні ділянки с/г призначення державної власності за межами населених пунктів у комунальну власність у т.ч. № 1422484200:04:000:0004.

Листом від 09.01.2019 № В-720/0-776-19 ГУ Держгеокадастру у Донецькій області повідомлено ОСОБА_1 , що з метою затвердження розробленого на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 20.06.2017 № 1504-СГ проєкту землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим № 1422484200:04:000:0004, площею 2,0000 га на території Іллінівської СР доцільно звернутися до Іллінівської СР.

Листи аналогічного змісту надіслані позивачу Держгеокадастром України. (копії наявні у матеріалах справи)

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами (копії наявні у матеріалах справи), у яких висловлював прохання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається у власність гр. ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства із земель с/г призначення (запас) державної власності на території Іллінівської (Новополтавської) СР (за межами населених пунктів) площею 2,000 га кадастровий № 1422484200:04:000:0004 та передати таку у власність. Остання така заява ОСОБА_1 від 14.11.2019, отримана відповідачем 14.11.2019.

Рішенням Іллінівської СР від 09.12.2019 № І/41-48 “Про погодження затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається у власність гр. ОСОБА_1 , для ведення особистого земельного господарства із земель сільськогосподарського призначення (запас) державної власності на території Іллінівської (Новополтавської) сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів)” вирішено відхилити проєкт рішення, у зв`язку із відсутністю необхідної більшості голосів депутатів.

Аналогічні за змістом рішення Іллінівською СР прийнято від: 01.08.2018 № І/26-12; 11.10.2018 № І/30-17; 21.12.2018 № І/32-4; 17.05.2019 за № І/35-53; 27.06.2019 № І/36-42; 24.07.2019 № І/37-23; 12.09.2019 № І/38-31; 07.11.2019 № І/40-62;

Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач неодноразово звертався до відповідача із запереченнями, на які отримав відповіді про те, що голосування депутатами відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” здійснюється на основі колективного і вільного обговорення. Голова сільської ради не може обмежити повноваження депутата чи вплинути на його рішення. (копії відповідних заперечень та відповідей наявні у матеріалах справи)

У матеріалах справи наявні:

Протокол чергової 40 сесії І скликання Іллінівської СР від 07.11.2019. Питанням 62 порядку денного сесії слухали “Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель с/г призначення (запас) державної власності на території Іллінівської (Новополтавської) сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів) та надання земельної ділянки (кадастровий № 1422484200:04:000:0004) у власність. Голосували “за” – 10, “утрималися” – 7, “проти” – 0. Проєкт рішення не підтримано.

До вказаного протоколу додано результати поіменного голосування 40 сесії сільської ради І скликання 07.11.2019.

Протокол чергової 41 сесії І скликання Іллінівської СР від 09.12.2019.

Загальний склад ради – 26; всього депутатів – 23; присутні – 17; відсутні – 6.

Питанням 48 порядку денного сесії слухали “Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель с/г призначення (запас) державної власності на території Іллінівської (Новополтавської) сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів) та надання земельної ділянки (кадастровий № 1422484200:04:000:0004) у власність. Голосували “за” – 9, “утрималися” – 9 (із врахуванням голосу голови), “проти” – 0. Проєкт рішення не підтримано.

До вказаного протоколу додано результати поіменного голосування 41 сесії сільської ради І скликання 09.12.2019.

Також у матеріалах справи наявні багаточисленні звернення позивача до: Президента України, Генерального прокурора України, голови Донецької ОДА ВЦА, голови Іллінівської СР, Держгеокадастру України, ГУ Держгеокадастру у Донецькій області з питання протиправних відмов у погодженні затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, яка надається у власність кадастровий № 1422484200:04:000:0004.

Щодо клопотання про дослідження відеоматеріалів 35 сесії Іллінівської СР.

Стаття 99 КАС України.

1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

5. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи 14.02.2019 справу № 9901/43/19 (П/9901/43/19), постановила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного доказу. Відсутність такого реквізиту у електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним, а отже, належним доказом у справі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2018 справа № 226/1204/18, від 04.12.2018 справа № 2340/3060/18, від 23.11.2018 справа № 813/1368/18, від 14.12.2018 справа № 804/3580/18.

Тобто, як оригінал, так і копія електронного документа обов`язково мають бути засвідченні ЕЦП. Натомість наданий позивачем диск переліченим вимогам не відповідає. Крім того, позивачем не обґрунтовано вплив вказаного доказу (стосується 35 сесії Іллінівської СР) на предмет позову (рішення 41 сесії Іллінівської СР).

Отже, такий доказ судом до уваги не береться.

Надані сторонами у справі письмові докази досліджені судом у порядку ст. 211 КАС України.

Таким чином, встановлені фактичні обставини свідчать, що клопотання позивача про затвердження проєкту землеустрою для відведення земельної ділянки та передачу такої у власність неодноразово відхилені рішеннями відповідача, у зв`язку із відсутністю необхідної більшості голосів депутатів.

За таких фактичних обставин справи, правова позиція суду обґрунтована таким.

Земельний кодекс України (далі – ЗК України)

Стаття 3. Регулювання земельних відносин

1. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Стаття 121. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам

1. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Стаття 186. Погодження і затвердження документації із землеустрою

6. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Стаття 186-1. Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок

1. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У матеріалах справи наявний Висновок про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким встановлено, що такий проєкт відповідає законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації не вимагається. Підсумкова оцінка проекту землеустрою – погоджується.

Більше того, на наданому позивачем проєкті землеустрою наявний штамп ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, який посвідчує факт перевірки електронного документа та внесення його до ДЗК, датований 05.06.2018, аналогічне підтверджується й вказаним вище Витягом з ДЗК.

Закон України “Про місцеве самоврядування” від 21.05.2015 № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97).

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

Стаття 46. Сесія ради

1. Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

5. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

12. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Стаття 59. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

2. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

3. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

10. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Регламент Іллінівської СР.

Пункт 4.10 Сесія ради є повноважною, якщо у її пленарному засіданні бере участь половина депутатів від загального складу.

Стаття 32.

Пункт 32.2. Рішення ради (крім рішень з процедурних питань) вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради. Питання для прийняття яких необхідна інша кількість голосів, визначаються законодавством та цим Регламентом.

Пункт 32.3 Пропозиція або проект рішення, які не отримали необхідної кількості голосів на підтримку, вважаються відхиленими, що фіксується у протоколі пленарного засідання Ради.

Висновки Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року справа № 346/2888/16-а за результатами аналізу ст. 118 ЗК України, зазначила, що з наведених правових норм убачається, що хоч підстави прийняття рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність не визначені у ст. 118 ЗК України, однак правомірність такої відмови є предметом судового контролю.

Зі свого боку суд, проаналізувавши наведені положення ст. 118 ЗК України встановив, що відповідач був зобов`язаний за результатами розгляду клопотання позивача у 2-тижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у даній справі суд бере до уваги дату фактичного передавання спірної земельної ділянки до комунальної власності) прийняти рішення, яким або задовольнити, або відмовити, або залишити клопотання про затвердження проєкту землеустрою без розгляду.

Інших варіантів для прийняття рішення ЗК України не передбачено.

Надалі, суд зазначає, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проєкту землеустрою може бути лише те, що проєкт землеустрою не погоджено у порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Результат розгляду з питань затвердження проекту землеустрою оформлюється відповідним органом у формі рішення, що прямо передбачено ч. 9 ст. 118 ЗК України.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України норми цього Кодексу не містять. При цьому перевірка на відповідність проєкту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Аналогічне викладене у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року справа № 823/1103/16.

Натомість відповідачем неодноразово приймалися рішення про відхилення проєкту рішення про затвердження проєкту землеустрою ОСОБА_1 , оскільки відсутня необхідна більшість голосів депутатів.

Дійсно, ч. 2 ст. 59 Закону № 280/97 та Регламентом Іллінівської СР передбачено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, у даному випадку при загальному складі ради 26, всього 23 депутати, фактично присутні 17 депутати, по питанню ОСОБА_1 “за” проголосувало 9.

Тобто, фактично відповідачем прийнято рішення “про неприйняття рішення” за клопотанням позивача у кількості депутатів, що є меншою ніж передбачено ч. 2 ст. 59 Закону № 280/97.

Суду взагалі незрозуміло, як відповідач міг прийняти документ, який виклав у формі рішення, якщо за нього не проголосувало більшість депутатів від загального складу. Тим більше, що у Регламенті Іллінівської СР мовиться, що у випадку не прийняття рішення, таке відображається у протоколі сесії.

У продовження вказаного, суд вважає, що відповідачем взагалі не прийнято рішення по суті заявленого позивачем питання, як того вимагає ст. 118 ЗК України.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Крім того, вказане рішення створює негативні наслідки для позивача, оскільки його клопотання вважається формально розглянутим та відхиленим, за відсутності правового результату, що змушує особу в чергове звертатися до суб`єкта владних повноважень.

Ураховуючи викладене, рішення Іллінівської СР від 09.12.2019 № І/41-48 “Про погодження затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається у власність гр. ОСОБА_1 , для ведення особистого земельного господарства із земель сільськогосподарського призначення (запас) державної власності на території Іллінівської (Новополтавської) сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів)” є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, а у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 245 КАС України. Повноваження суду при вирішенні справи

1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

2. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. (абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України)

Верховним Судом у постанові від 23 січня 2020 року справа №580/1617/19 зазначено: “Натомість, у цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем було допущено саме бездіяльність, тому суди зробили обґрунтований висновок про те, що належним способом захисту при наявності бездіяльності відповідача буде саме зобов`язання розглянути клопотання у відповідності до норм чинного законодавства, а не зобов`язання вчинити певні дії.”

Аналогічні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2019 року справа № 509/1350/17.

Оскільки відповідного рішення по суті питання відповідачем не прийнято, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Іллінівської СР розглянути на першому пленарному засіданні, яке відбудеться після вступу у законну силу рішення суду, клопотання позивача про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельною ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель с/г призначення (запас) на території Іллінівської СР (за межами населених пунктів) площею 2,000 га кадастровий № 1422484200:04:000:0004 та прийняти одне з рішень передбачених ч. 9 ст. 118 ЗК України, з урахуванням правової оцінки суду.

При постановленні викладених вище висновків, судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду, що наведена у постанові від 24 грудня 2019 року справа № 823/1695/16.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Іллінівської СР затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 1422484200:04:000:0004)

Стаття 78 ЗК України. Зміст права власності на землю

2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Стаття 81 ЗК України. Право власності на землю громадян

1. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

Стаття 116 ЗК України. Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності

1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Стаття 118 ЗК України. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З викладеного вбачається, що за правовим змістом викладені вище позовні вимоги передбачають зобов`язання відповідного органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування прийняти рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність особі.

При цьому суд не змінює суті заявленої вимоги, натомість здійснює правову кваліфікацію такої з метою обрання відповідного нормативного регулювання та адекватного способу захисту, що ґрунтується на принципі “Суд знає закони” або принцип “jura novit curia” та про що вказано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

У питанні юрисдикції адміністративному суду щодо даної частини позовних вимог суд керується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду постанова від 28 листопада 2018 року справа № 820/4219/17 (про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передати цю ділянку у власність позивача), де зазначено таке: “Виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними, на думку позивача, діями відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належать до його виключної компетенції як органу виконавчої влади, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень (органу виконавчої влади), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня та 30 травня 2018 року у справах № 536/233/16-ц (провадження № 14-5зц18) та № 127/16433/17 (провадження № 11-461апп18) відповідно.”

Розглядаючи по суті вказані вимоги, суд вважає такі передчасними та відмовляє у їх задоволенні, оскільки, як встановлено вище, відповідачем не прийнято по суті рішення за клопотання позивача про затвердження проєкту землеустрою.

Аналогічне вказано Верховним Судом у постанові 03 липня 2018 року справа №389/73/15-а та від 18 вересня 2018 року справа №713/284/15-а: “Крім того, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, поданню заяви про отримання земельної ділянки у власність передує чітко визначена законодавством процедура, зокрема: подання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, до якої додаються графічні матеріали з зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, формування земельної ділянки, затвердження розробленої документації, і тільки після дотримання цієї процедури земельна ділянка передається у власність.”

Враховуючи усе викладене, позов підлягає задоволенню частково, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Іллінівської СР від 09.12.2019 № І/41-48 та зобов`язання розглянути на першому пленарному засіданні Іллінівської СР, що відбудеться після вступу у законну силу рішення суду клопотання позивача від 14.11.2019 (вх. № В-380/01-50) щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається у власність гр. ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення (запас) державної власності на території Іллінівської СР (за межами населених пунктів) площею 2,000 га (кадастровий номер 1422484200:04:000:0004) та прийняти одне з рішень, передбачених ч. 9 ст. 118 ЗК України, з урахуванням правової оцінки наданої судом у справі.

В решті позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, відповідно ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Іллінівської сільської ради (85143, Донецька обл., Костянтинівський р-н, с. Іллінівка, вул. Адміністративна, буд. 42/3, ЄДРПОУ 41073075) – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Іллінівської сільської ради від 09.12.2019 № І/41-48.

Зобов`язати Іллінівську сільську раду розглянути на першому пленарному засіданні, що відбудеться після вступу у законну силу рішення суду клопотання позивача від 14.11.2019 (вх. № В-380/01-50) про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається у власність гр. ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення (запас) державної власності на території Іллінівської сільської ради (за межами населених пунктів) площею 2,000 га (кадастровий номер 1422484200:04:000:0004) та прийняти одне з рішень, передбачених ч. 9 ст. 118 ЗК України, з урахуванням правової оцінки наданої судом у справі.

Стягнути за рахунок Іллінівської сільської ради (85143, Донецька обл., Костянтинівський р-н, с. Іллінівка, вул. Адміністративна, буд. 42/3, ЄДРПОУ 41073075) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 16 березня 2020 року.

Суддя І.В. Буряк