Постановление суда № 88216159, 16.03.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

16.03.2020 227/4267/15-к

У Х В А Л А

11 березня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді одноособово Здоровиця О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю

прокурора Ленкевич І.В.

захисника Павленко В.Д.

з/представника Живодьорової Н.В.

особи ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м.Добропілля клопотання захисника Павленка В.Д. про надання доручення органу досудового розслідування провести слідчу дію в рамках кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12015050230000269 від 20.02.2015 року про застосування примусових заходів медичного характеру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Добропілля Донецької області, який зареєстрований та мешкає за адресою : АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження, в якому прокурор звернувся до суду з клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , який вчинив у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Згідно змісту клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 приблизно о 05:00 годині, перебуваючи за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_2 наніс ОСОБА_2 не менше 12 травмуючих впливів руками у верхню передню частину тіла, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді садна передньої поверхні шиї, синець передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, синець зліва від пупка, 2 синця правої клубової області мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв`язку зі смертю не перебувають, синець передній поверхні грудної клітки справа, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння. Причиною смерті ОСОБА_2 є тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва, що ускладнилася розвитком травматичного шоку, набряком легенів і головного мозку. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями скоїв суспільно небезпечні діяння, яке за ознаками співпадає зі злочином, передбаченим ч.2 ст.121 КК України, а саме – спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої.

Як вбачається з висновку судово-психічного експерта № 151 від 02.07.2015 року, ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься вчинення інкримінованих йому дій страждав та на теперішній час страждає хронічного душевним захворюванням у формі органічного шизофреноподібного розладу. Вказане хронічне захворювання позбавляло ОСОБА_3 можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого діяння. За своїм психічним станом, на момент проведення експертизи, ОСОБА_3 також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із суворим наглядом.

Опитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 щодо обставин вчинення суспільно небезпечного діяння суду пояснив, що він не наносив ОСОБА_2 ударів. Пояснив, що з ОСОБА_2 він мешкав однією сім`єю за адресою АДРЕСА_2 , за місцем мешкання останньої. Через те, що вона пила він в черговий раз пішов від неї і став жити у своєї матері. Ввечері, перед днем коли ОСОБА_2 померла, вона приїхала до нього на таксі і благала повернутися до неї. Його мати була проти того, щоб він повертався до ОСОБА_2 , оскільки вона до них приїхала в стані сильного алкогольного сп`яніння. Він погодився і поїхав з нею на таксі. Виходячі з під`їзду будинку його матері, ОСОБА_2 декілька разів падала і він її піднімав. Коли вони приїхали додому до ОСОБА_2 , остання вживала ще алкогольні напої, а потім він її уклав спати в спальній кімнаті. Сам став прибиратися по дому, прати, оскільки в хаті було брудно та речі були брудні. Зробивши 4 прання, близько 04.00 години він вирішив приготувати іжу і підійшов до ОСОБА_2 з`ясувати що саме вона бажає, щоб він приготував. Але, побачив, що вона не дихає. Він злякався та став робити їй непрямий масаж серця і штучне дихання. Реанімував він її на протязі 1,5 години. Весь цей час ОСОБА_2 знаходилась на ліжку. Потім він подзвонив своїй сестрі, яка приїхала до нього і вони викликали швидку допомогу. На питання прокурора пояснив, що він знає як робити непрямий масаж серця і штучне дихання, бо цьому навчали в школі, а також під час коли він служив в армії.

В судовому засіданні захисник Павленко В.Д. заявив клопотання про надання доручення органу досудового розслідування для проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , оскільки в період досудового слідства не були перевірені доводи ОСОБА_1 щодо можливості завдання ним виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень при надані ним останній медичної допомоги шляхом масажу серця та штучного дихання. Вказував, що слідчим під час досудового розслідування ставилось таке питання, але судмедексперт не зміг відповісти на вказане питання і в своєму висновку зазначив, що для відповіді на вказане питання необхідно провести слідчий експеримент за участю ОСОБА_1 .. Але, слідчий це питання не з`ясував і не проводив вказаного слідчого експерименту, не зважаючи на те, що сторона захисту на цьому наполягала. Захисник вважав, що обставини, які підлягають встановленню за наслідками проведення слідчого експерименту можуть мати істотне значення для кримінального провадження.

Законний представник та ОСОБА_1 підтримали клопотання захисника і просили його задовольнити.

На питання суду ОСОБА_1 пояснив, що він погоджується на проведення за його участі слідчого експерименту.

Прокурор не заперечувала проти клопотання. На питання суду пояснила, що дійсно слідчий експеримент за участю ОСОБА_1 з метою перевірки утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 при проведенні ОСОБА_1 їй штучного дихання не проводився, оскільки на той час уже був висновок судової -психіатричної експертизи, якою підтверджувалось, що ОСОБА_4 в той час не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На підставі цього орган досудового розслідування вважав недоцільним проведення вказаної слідчої дії.

Відповідно до ч.3 ст.333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали провадження суд відповідно до ст.240 КПК України вважає можливим задовольнити клопотання захисника, оскільки, на думку суду, з урахуванням наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 , обставини проведення слідчого експерименту за його участю мають істотне значення для кримінального провадження для встановлення істини та не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.

Керуючись ст.ст. 240, 333 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника Павленка В.Д. про надання доручення органу досудового розслідування на проведення слідчої дії - слідчого експерименту за участю особи, відносно якої ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру - задовольнити.

В рамках кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відносно ОСОБА_1 – доручити органу досудового розслідування Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області провести слідчу дію, а саме: слідчий експеримент за участю ОСОБА_1 шляхом відтворення дій останнього в момент надання допомоги у вигляді непрямого масажу серця і штучної вентиляції легенів ОСОБА_2 20 лютого 2015 року з 04.00 години в квартирі за адресою АДРЕСА_2 .

Слідчий експеримент провести з дотриманням вимог статті 240 КПК України.

Залучити до участі у слідчому експерименті захисника Павленка В.Д., законного представника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 .

Під час слідчого експерименту здійснювати застосування засобів технічної фіксації цієї слідчої дії (безперервний відеозапис всієї події).

Встановити строк виконання даного доручення до 11.04.2020 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 333 КПК України після виконання доручення зобов`язати прокурора надати доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих дій за дорученням суду, учасникам судового провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України та надати їх суду у встановлений строк.

Копію ухвали направити для виконання – начальнику Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області та для контролю за виконанням – прокурору Ленкевич І.В..

Отриманні на виконання доручення документита матеріали невідкладно надати суду.

У випадку об`єктивної неможливості виконання даної слідчої дії повідомити про це суд письмово у встановлений для виконання доручення термін.

Повний текс ухвали буде виготовлений та проголошений 16 березня 2020 року.

Суддя О.В.Здоровиця.