№ 8815639, 13.10.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-2828/08

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2008 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої-судді- Кашпур О.В.

при секретарі- Редік Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові адміністративну справу за позовом ПП "Виробничо-комерційної фірми "АНТ-СК" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у М. Чернігові і просить визнати не чинним податкове повідомлення-рішення № 0001352320/0 від 21.03.2008 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що підприємством при визначенні суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, повністю дотримано вимоги Закону України "Про податок на додану вартість": податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена постачальникам таких товарів у попередньому податковому періоді, засвідчується платіжними дорученнями та банківськими виписками. Вказане підтверджено актом виїзної позапланової перевірки ДПІ у м. Чернігові. Також вважає, що п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено підстави для відшкодування ПДВ, при цьому Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, сама по собі можлива несплата податку контрагентом позивача при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на суму бюджетного відшкодування ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача не визнав позовні вимоги, пояснив, що ДШ у М. Чернігові не підтвердила суму бюджетного відшкодування ПП „ВКФ „АНТ-СК" за січень 2008 року в сумі 61333 грн., тому що відсутня фактична сплата до Державного бюджету України суми ПДВ ВАТ „НВП „Ітек" - контрагента позивача, згідно даних картки особового рахунку по ПДВ ВАТ „НВП „Ітек" сплати за грудень 2007 року в січні 2008 року не було. Крім того, в провадженні Господарського суду Чернігівської області знаходиться справа № 9/1226/536/376 про визнання боржника ВАТ „НВП „Ітек" банкрутом. Згідно Закону України „Про ПДВ" право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Встановлено, що ДПІ у М. Чернігові проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року ПП „ВКФ „АНТ-СК", про що складений акт № 17/23-443 від 20.03.08. Перевіркою встановлено, що згідно з поданою ПП „ВКФ „АНТ-СК" до ДПІ у М. Чернігові податковою декларацією з ПДВ за січень 2008р., розрахунком суми бюджетного відшкодування, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає за січень 2008р. 61333 грн. За результатами перевірки ДПІ у м. Чернігові 21.03.2008р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00013152320/0, яким на підставі п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" ПП „ВКФ „АНТ-СК" зменшено суму бюджетного відшкодування на 61333, 00грн..

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв"язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 7.7.1. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових. б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем дотримані обов'язкові вимоги виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість: податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена постачальникам таких товарів у попередньому податковому періоді, засвідчується платіжними дорученнями та банківськими виписками, що зазначено в акті виїзної позапланової перевірки ДПІ у м. Чернігові. Згідно пп. 7.7.4 и.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

В порушення вказаної норми в ході документальної невиїзної (камеральної) перевірки було проведено зустрічну перевірку контрагента позивача, і на підставі зазначеної перевірки ДПІ у м. Чернігові доходить до висновку про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість".

За результатами виїзної позапланової перевірки позивача, що проводились ДПІ у м. Чернігові, податковим органом не лише не спростовано, а визнано заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ за січень 2008 року.

Так, згідно акту виїзної позапланової перевірки Приватного підприємства „Виробничо-комерційної фірми „АНТ-СК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2008 року від 14.03.08 р. №225/23/22821370 податковим органом визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 61333, 00 грн.

Законом України „Про податок на додану вартість" передбачено право податкового органу на проведення у визначений законом строк документальної невиїзної перевірки (камеральної) заявлених у податковій декларації даних або за наявності підстав позапланової виїзної перевірки (документальної) платника. Камеральна перевірка проводиться лише на підставі податкової декларації, документальною ж перевіркою ДПІ у м. Чернігові жодних порушень у визначені заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ встановлено не було. При цьому для підтвердження права платника на бюджетне відшкодування ПДВ проведення будь-яких інших Законом не передбачено.

Крім того, підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість'" визначено підстави для відшкодування ПДВ, при цьому Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Враховуючи наведене, суд вважає, що несплата податку контрагентом позивача при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на суму бюджетного відшкодування ПДВ, що заявив позивач, а тому позовні вимоги про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення відповідача № 0001352320/0 від 21.03.2008 року з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 160-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати не чинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у М. Чернігові № 0001352320/0 від 21.03.2008 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,

Постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

Постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення

постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.