Решение № 88105539, 02.03.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3784/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Луцюк Р.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Осадчій А.В. за довіреністю;

від відповідача: Захарчук А.В. за довіреністю

від третьої особи: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління СБУ в Одеській області до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 25887,93грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління СБУ в Одеській області звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» 25887,93грн.

В обґрунтування позовних вимог Управління СБУ в Одеській області посилається на ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 1192 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2019р. відкрито провадження у справі №916/3784/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та призначено підготовче засідання на 14.01.2020р. о 09:50.

13.01.2020р. за вх.суду№610/20 Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» звернулося до суду з клопотанням про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2020р. справу призначено до розгляду у судових засіданнях в режимі відеконференції.

У судовому засіданні від 14.01.2020р. було оголошено перерву на 30.01.2020р. о 12:00 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2020р. викликано учасників справи у судове засідання на 30.01.2020р. о 12:00.

В судовому засіданні від 30.01.2020р. було оголошено перерву на 25.02.2020р. о 10:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2020р. викликано учасників справи у судове засідання на 25.02.2020р. о 10:00.

В судовому засіданні від 25.02.2020р. було оголошено перерву на 02.03.2020р. о 12:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2020р. викликано учасників справи у судове засідання на 02.03.2020р. о 12:30.

В судовому засіданні від 02.03.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/3784/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вказує позивач, 21.06.2018р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового автомобіля Управління СБУ в Одеській області марки Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки ВАЗ-21074, державний номер НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» відповідно до полісу № АМ/2352733, внаслідок чого службовому автомобілю Управління СБУ в Одеській області були нанесені механічні пошкодження.

04.07.2018р. Управлінням СБУ в Одеській області було надано до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» заяву про страхове відшкодування з усіма документами, передбаченими п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів», за результатами розгляду якої на рахунок Управління СБУ в Одеській області були перераховані кошти у сумі 14061,65грн. без ПДВ та роз`яснено згідно листа №12/2368 від 27.08.2018р., що 22.06.2018р. представником страхової компанії «Альфа-Гарант» був оглянутий пошкоджений автомобіль Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 та складений акт огляду з переліком пошкоджень, які виникли внаслідок вищевказаної ДТП. На підставі акту огляду був складений розрахунок вартості матеріального збитку № 35-D/43/8 від 10.08.2018р., за яким вартість відновлювального ремонту склала 34167,00грн. (у т.ч. ПДВ). Разом з тим, з урахуванням фізичного зносу автомобілю, який за даними страхової компанії становить 64,2%, франшизи у розмірі 1000,00грн. та виключенням з суми виплати ПДВ, було прийнято рішення про визначення суми страхового відшкодування саме у розмірі 14061,65грн.

Позивач зазначає, що відповідно до постанови Приморського районного суду м.Одеси від 01.08.2018р. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як вказує позивач, з метою організації проведення відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 Управлінням СБУ в Одеській області було проведено моніторинг ринку послуг серед автомобільних сервісних центрів, які мають технічну можливість для здійснення необхідного ремонту. За отриманими даними, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 відповідно до акту огляду з переліком пошкоджень, які виникли внаслідок ДТП, становить що найменше 31788,25грн. Управлінням СБУ в Одеській області було направлено претензію до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» від 14.12.2018р. №65/25/5011 на суму 31788,25- 14061,65 - 1000 (франшиза) = 16726,55грн., необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобілю Управління Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 . Відповідно до отриманого від відповідача листа №12/187 від 14.01.2019р. ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» відмовилась від перерахування зазначеної суми на розрахунковий рахунок Управління СБУ в Одеській області. З урахуванням викладеного, для визначення розміру збитку, відповідно до п. 34.4 Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів» Управлінням СБУ в Одеській області було ініційовано проведення експертного товарознавчого дослідження автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 на предмет розміру збитку, завданого автомобілю внаслідок ДТП, яка відбулася 21.06.2018р., яке проводилося Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром.

Позивач зазначає, що за результатами висновку експертного дослідження № 8КДТЗ від 22.03.2019р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Transporter державний номер НОМЕР_1 станом на момент його пошкодження складає 75389,34грн. Згідно матеріалів дослідження, під час розрахунку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, також був врахований коефіцієнт фізичного зносу, внаслідок якого сума збитку була зменшена з 75389,34грн. до 31512,71грн. Отже, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкоджень 21.06.2018р. складає 31512,71грн. Управління СБУ в Одеській області вдруге звернулось до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» з листом №65/25/3839 від 01.10.2019р. про здійснення нарахування грошових коштів на рахунок Управління СБУ в Одеській області з урахуванням проведеної експертизи у сумі: 31512,71 - 14061,65 - 1000 (франшиза) = 16451,06грн., необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобілю Управління Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 . У відповідь ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» повідомила Управління СБУ в Одеській області листом №12/3991 від 25.10.2019р. про те, що у компанії відсутні підстави для перегляду розміру вартості відновлювального ремонту автомобілю Управління СБУ в Одеській області Volkswagen Transporter.

Крім суми страхового відшкодування у розмірі 16451,06грн., позивач, посилаючись на п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів» нарахував відповідачу пеню у сумі 7128,02грн. та посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 609,81грн. та втрати від інфляції у сумі 1699,11грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 16451,06грн. суму страхового відшкодування, 7128,02грн. пені, 609,81грн. 3% річних, 1699,11грн. втрат від інфляції.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем при визначені суми позову не враховані положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При чому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту, натомість позивачем на дату подання позовної заяви не надано підтвердження проведення відновлювального ремонту його пошкодженого автомобіля.

Відповідач зазначає, що позивач посилається на звіт №8КДТЗ від 22.03.2019р., як на підставу для визначення вартості завданого матеріального збитку, однак висновок №8КДТЗ від 22.03.2019р., складений на замовлення позивача, не може спростувати розрахунку №35-0/43/8 від 10.08.2018р., оскільки відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у п. 17 постанови пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду звідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів. Тобто, висновок, на який посилається позивач не може бути належним та допустимим доказом в розумінні п. 17. Постанови пленуму ВСУ №5 від 12.06.2009р., які могли би спростувати аварійний сертифікат, складений суб`єктом оціночної діяльності, та на підставі якого ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» було здійснено розрахунок страхового відшкодування.

Відповідач вказує, що він виплатив страхове відшкодування на підставі розрахунку, який

здійснений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, аварійний сертифікат має детальну калькуляцію розрахунку ремонтних робіт та фотознімки кожного пошкодження. Положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України. Тобто, вказаним законом регулюється порядок проведення оцінки майна, експертиз, діяльність спеціальних суб`єктів, які здійснюють процедуру оцінки майна, тощо. Проте, Страховик не здійснює оцінку майна, а визначає розмір страхового відшкодування на підставі документів, які підтверджують розмір збитку (калькуляції, рахунки, висновки, звіти, аварійні сертифікати, акти виконаних робіт тощо). ТДВ СК «Альфа-Гарант» не здійснювало оцінку майна, а визначало розмір страхового відшкодування на основі даних, які підтверджують реальний розмір збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу.

Як зазначає відповідач, висновок №8КДТЗ від 22.03.2019р., складений у 2019 року, тоді як ДТП мала місце 22.06.2018р., яким чином зберігався транспортний засіб впродовж 9 місяців власником не повідомлено. Крім того, під час огляду пошкодженого транспортного засобу представником ТДВ СК «Альфа-Гарант», що відбувся 22.06.2018р. в присутності довіреної особи власника транспортного засобу, було отримано показання одометру (пробіг) 336734км., а у висновку наданому позивачем показання одометру 357419км. Тобто, позивач впродовж 9 місяців використовував пошкоджений автомобіль, автомобіль здійснив пробіг 20685км. При цьому позивачем не зазначається та не надається документів на підтвердження проведення відновлювального ремонту транспортного засобу.

Відповідач вказує, що використання транспортного засобу в пошкодженому стані значно впливає на його стан в цілому, а також на вартість відновлювального ремонту тих пошкоджень, які були отримані в ДТП від 22.06.2018р. тобто саме дії позивача призвели до збільшення вартості відновлювального ремонту його транспортного засобу.

Як зазначає відповідач, висновок №8КДТЗ від 22.03.2019р. не містить відповідного акту огляду, а отже важливо встановити осіб, які біли присутні під час огляду, чи згодні вони з переліком пошкоджень зафіксованих експертом, що має бути підтверджено їх підписом, та взагалі неможливо здійснити аналіз пошкоджень, що були зафіксовано при первинному огляді безпосередньо в день настання ДТП 22.06.2018р. з пошкодженнями зафіксованими експертом Кеосак І.П. на предмет їх відмінності.

Окрім того, відповідач стверджує, що позивачем не надано жодного обґрунтування незаконності та невідповідності розрахунку №35-0/43/8 від 10.08.2018р. складеного на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант», а тому розрахунок №35-0/43/8 від 10.08.2018р. є належним та допустимим доказом по даній справі.

Щодо вимог про стягнення 3% річних, пені та інфляційних втрат відповідач зазначає, що згідно вищевикладеного вбачається що відповідачем було виконано свій обов`язок, щодо визначення розміру завданого збитку та виплати страхового відшкодування відповідно до отриманих документів та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а отже і вимоги позивача про стягнення грошових коштів за прострочення виплати страхового відшкодування є необґрунтованими та неправомірними. Крім того вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України стосуються договірних зобов`язань.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У своїй відповіді на відзив відповідача позивач зазначає, що відповідач посилається на те, що причиною відмови у доплаті розміру завданої шкоди було те, що позивач не надав підтвердження відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. Разом з тим, Управління СБУ в Одеській області з метою досудового врегулювання спору двічі зверталось до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант»: листи від 14.12.2018р. №65/25/5011 та від 01.10.2019р. №65/25/3839. Відповідь на перше звернення (лист від 14.01.2019 № 12/187) містить лише посилання на результати розгляду звернення за страховим випадком від 27.08.2018р. та фактичну відмову від сплати додаткової суми. Вдруге листом від 25.10.2019р. №12/3991 ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» повідомляла, що у компанії відсутні правові підстави для перегляду розміру вартості відновлювального ремонту, оскільки не надано документів, що підтверджують факт його проведення.

Позивач зазначає, що оскільки відшкодування шкоди службовому автомобілю Управління, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 21.06.2018р. спеціальним фондом Управління не передбачалось, то видатки на вказані цілі зі спеціального фонду можливі лише після находження до нього цільових коштів (нарахування від винної особи або страхової компанії).

Стосовно проведеного за ініціативи УСБУ в Одеській області експертного дослідження, яке здійснювалось в Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі (м. Одеса, вул. Прохорівська, 35), позивач зазначає, що після дорожньо-транспортної пригоди 21.06.2018р. Управлінням СБУ в Одеській області було проведено моніторинг ринку послуг серед автомобільних сервісних центрів, які мають технічну можливість для здійснення необхідного ремонту. За отриманими даними, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 відповідно до акту огляду з переліком пошкоджень, які виникли внаслідок ДТП, становить щонайменше 31788,25грн. Таким чином здійснити відновлювальний ремонт за рахунок перерахованої відповідачем суми 14061,65грн. об`єктивно неможливо. Після відмови ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» переглянути розмір завданої шкоди, Управління СБУ в Одеській області звернулось до незалежної державної експертної установи - Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, за висновком якого вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Управління Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкоджень 21.06.2018р. складає 31512,71грн. Слід зазначити, що ця сума близька до сум, вказаних у рахунках сервісних центрів (ТОВ «Автогруп Одеса» - 31788,20грн.; ТОВ «Мастеркар Сервіс» - 34167,00грн; ТОВ «Алми автосервіс» - 33900,00грн.) та значно відрізняється від перерахованої відповідачем суми, яку він вважає достатньою. Таким чином, проведення експертного дослідження через 9 місяців після ДТП обумовлено процедурою переговорів з відповідачем та проведенням моніторингу ринку щодо встановлення реальної суми коштів, необхідних для проведення відновлювального ремонту.

Одночасно представник позивача зазначає, що розрахунок вартості матеріального збитку автомобілю Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкоджень 21.06.2018р., складений аварійним комісаром Дудка Олександром Сергійовичем не може вважатися належним, допустимим та остаточним доказом під час визначення вартості матеріального збитку, оскільки відповідно до п. 6 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5.01.1998р. №8, аварійний комісар здійснює свою діяльність за договором зі страховою компанією, тому питання його неупереджених дій може бути поставлена під сумнів. Крім того, відповідачем додано до матеріалів відзиву на позовну заяву копію свідоцтва аварійного комісара Видута Д.Ю. , а те Дудки О.С. , який складав калькуляцію відновлювального ремонту автомобілю Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкоджень 21.06.2018р.

Позивач, проаналізувавши норми статей 524,533-535,625 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів. Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Отже, грошовим слід вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора. Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням. Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він встановлює ціну договору - страхову суму. Отже, можна зробити висновок, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі є грошовим зобов`язанням. Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами справи, 21.06.2018р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового автомобіля Управління СБУ в Одеській області марки Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки ВАЗ-21074, державний номер НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» відповідно до полісу № АМ/2352733, внаслідок чого автомобілю марки Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 були нанесені механічні пошкодження.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 35. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Статтею 29 України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вбачається з матеріалів справи 04.07.2018р. позивач звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування за результатами розгляду якої на рахунок позивача були перераховані кошти у сумі 14061,65грн. без ПДВ та роз`яснено згідно листа №12/2368 від 27.08.2018р., що 22.06.2018р. представником страхової компанії «Альфа-Гарант» був оглянутий пошкоджений автомобіль Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 та складений акт огляду з переліком пошкоджень, які виникли внаслідок вищевказаної ДТП. На підставі акту огляду був складений розрахунок вартості матеріального збитку № 35-D/43/8 від 10.08.2018р., за яким вартість відновлювального ремонту склала 34167,00грн. (у т.ч. ПДВ). Разом з тим, з урахуванням фізичного зносу автомобілю, який за даними страхової компанії становить 64,2%, франшизи у розмірі 1000,00грн. та виключенням з суми виплати ПДВ, було прийнято рішення про визначення суми страхового відшкодування саме у розмірі 14061,65грн.

Сума страхового відшкодування у розмірі 14061,65грн. була розрахована незалежним оцінювачем згідно розрахунку №35-0/43/8 від 10.08.2018р. який був зроблений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, аварійний сертифікат має детальну калькуляцію розрахунку ремонтних робіт та фотознімки кожного пошкодження.

Позивач, не погоджуючись зі сплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування, провівши моніторинг ринку послуг серед автомобільних сервісних центрів, які мають технічну можливість для здійснення необхідного ремонту зазначає, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 відповідно до акту огляду з переліком пошкоджень, які виникли внаслідок ДТП, становить що найменше 31788,25грн., з урахуванням виплати залишається 16726,55грн., необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобілю Управління Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 .

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.07.2018р. по справі №924/675/17 визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.

В матеріалах справи відсутні належні докази здійснення позивачем ремонту Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 та докази підтверджуючи вартість такого ремонту, а надано лише пояснення щодо здійснення моніторингу ринку послуг серед автомобільних сервісних центрів, які мають технічну можливість для здійснення необхідного ремонту на що також посилається і відповідач.

Однак позивач вказує, на те, що у у системі Служби безпеки України планування бюджетних коштів здійснюється на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 № 228 (далі - Порядок № 228). Відповідно п. 1 Порядку № 228 Кошторис має таку складову частину як спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов`язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету. Згідно п. 19 Порядку № 228 спеціальний фонд проекту кошторису передбачає складення зведення показників спеціального фонду кошторису за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась. Оскільки відшкодування шкоди службовому автомобілю Управління, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 21.06.2018 спеціальним фондом Управління не передбачалось, то видатки на вказані цілі зі спеціального фонду можливі лише після находження до нього цільових коштів (нарахування від винної особи або страхової компанії).

Наданий позивачем висновок №8КДТЗ від 22.03.2019р. Одеського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Transporter державний номер НОМЕР_1 станом на момент його пошкодження складає 75389,34грн. судом до уваги не приймається виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Однак наданий позивачем до позовної заяви висновок №8КДТЗ від 22.03.2019р. Одеського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру не містить зазначення, що судовий експерт Кеосак І.П. попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строку, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.02.2019р. по справі №914/1131/18 необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Крім того, під час розгляду справи позивач не звертався до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи.

Враховуючи ненадання позивачем доказів вартості відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 , суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 16451,06грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 7128,02грн. пені, 609,81грн. 3% річних, 1699,11грн., суд зазначає, що враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 16451,06грн. страхового відшкодування, то відповідно суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 7128,02грн. пені, 609,81грн. 3% річних, 1699,11грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Управління СБУ в Одеській області до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 16451,06грн. суми страхового відшкодування, 7128,02грн. пені, 609,81грн. 3% річних, 1699,11грн. втрат від інфляції, необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові Управління СБУ в Одеській області до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 16451,06грн. суми страхового відшкодування, 7128,02грн. пені, 609,81грн. 3% річних, 1699,11грн. втрат від інфляції - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивача - Управління СБУ в Одеській області.

Повне рішення складено 10 березня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова