Постановление суда № 88101798, 05.03.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30072/19

Провадження № 2/761/1824/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Гриб Д.В.

відповідача: ОСОБА_1

представника третьої особи: Лисенка М.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в загальному провадженні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про закриття провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служби в справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням, зобов`язання знятися з місця реєстрації та виселення, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служби в справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням, зобов`язання знятися з місця реєстрації та виселення.

Разом з тим, представник позивача ТОВ «Приватні інвестиції» - адвокат Проценко М.М. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору відповідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки після відкриття провадження по справі відповідач добровільно знявся із реєстрації місця проживання та виселився із вказаної квартири, а тому відсутній предмет спору у вказаному провадженні. Також, просив повернути судовий збір відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідач ОСОБА_1 та представник третьої особи Служби в справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації поклались на розсуд суду при вирішенні вказаного клопотання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

В даному випадку слід зазначити, що справа перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва з липня 2019 року, а позивач у клопотанні про закриття провадження у справі та повернення судового збору вказує, що відповідачі добровільно знялися з реєстрації місця проживання та виселилися, а в судовому засіданні відповідач надав копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 23.12.2019, відповідно до умов якого ТОВ «Приватні інвестиції» продав, а ОСОБА_2 придбала вказану квартиру.

Таким чином, вбачається, що вже після відкриття провадження по справі сторони прийшли згоди щодо спору в позасудовому порядку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває

провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №456/847/18.

У справі «Bellet v. France», Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення прав особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у даній справі з підстав, визначених п.2 ч.І ст. 255 ЦПК України та відмовляє у задоволенні клопотання про закриття провадження в справі і тому похідна вимога про повернення позивачу судового збору внаслідок закриття провадження також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 255, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про закриття провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служби в справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням, зобов`язання знятися з місця реєстрації та виселення - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: