Решение № 8808280, 23.03.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2010 р. Справа № 12/16/10

За позовом: ВАТ “Севастопольський морський завод” ( 99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13)

До відповідача: ТОВ “Південь Сервіс Ремонт” (54008, м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 171)

про стягнення 187540 грн. 90 коп.

Суддя А.К.Семенов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Ізмоденов Д.В.- довіреність № б/н від 11.12.09 р.

Від відповідача: не присутні.

СУТЬ СПОРУ:

Позов поданий про стягнення з відповідача 187540 грн. 90 коп. з яких:

-          155108 грн. 45 коп. збитки;

-           32432 грн. 45 коп. - сума, на яку збільшились збитки внаслідок інфляційних процесів.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором підряду №45092103/515-10 від 21.03.2008 року та протиправною поведінкою відповідача.

Відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином: ух-алою, направленою на адресу зазначену в позовній заяві, договорі, укладеному сторонами та довідці головного управління статистики в Миколаївській області, проте, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув".

Справу, відповідно до ст. 75 ГПК України розглянуто за наявними в ній матеріала-ми.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.03.2010 року за зго-дою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

встановив:

21.03.2008 року між сторонами укладено договір №45092103/515-10 за умовами якого відповідач (за договором Виконавець) зобов’язався виконати роботи на судні », а позивач (за договором Замовник) прийняти їх та оплатити.

На виконання п. 5.1. вказаного договору ВАТ “Севастопольський морський завод” перерахував відповідачеві аванс в розмірі 30% в загальній сумі 155108 грн. 45 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №465 від 04.04.2008 року та №686 від 11.06.2008 року.

Проте, в порушення умов п. 6.1 договору передбачені договором роботи в обумов-лений строк відповідачем виконані та здані позивачеві за актами прийому-передачі не бу-ли.

08.12.2009 року за вих. №04/464 позивачем на адресу ТОВ “Південь Сервіс Ре-монт” направлено повідомлення про відмову від договору, яке містить вимогу про повер-нення сплачених авансових платежів. На підтвердження надсилання повідомлення відпо-відачеві позивач надав копію фіскального чека . У повідомленні позивач посилається на ч. 2 статті 849 Цивільного кодексу України. Вказане повідомлення відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Позивач у позовній заяві посилається на пункт 2.6. договору відповідно до якого у разі, якщо виконавець не приступив вчасно до виконання роботи або виконує її настільки повільно, що закінчення її до строку, вказаному в договорі становиться неможливим, за-мовник має право відмовиться від договору та вимагати відшкодування збитків.

Позивач, просить стягнути з відповідача 155108 грн. 45 коп. збитків якими вважає здійснені ним авансові платежі на виконання зобов’язання по договору.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 32432 грн. 45 коп. –сума, на яку збільшились збитки внаслідок інфляційних процесів за період з квітня 2008 року по жов-тень 2009 року.

В обґрунтування позову ВАТ “Севастопольський морський завод” посилається на ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 611,615,623,653,849 Цивільного ко-дексу України та наводить у позовній заяві деякі елементи складу цивільного правопору-шення , зокрема:

- наявність збитків;

- противоправну поведінку відповідача;

-           причинний зв'язок між збитками та противоправною поведінкою відповідача.

Тобто, позивач обґрунтовує свої вимоги заподіянням йому відповідачем майнової шкоди.

Відшкодування шкоди регламентується главою 82 Цивільного кодексу України, зо-крема, ст.1186 Цивільного кодексу України. У вказаній статті міститься законодавче ви-значення деліктної відповідальності за шкоду, спричинену майну та підстави її виникнен-ня. Але на норми глави 82 Цивільного кодексу України позивач не посилається.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме.

За своїм змістом укладений 21.03.2008 року договір №45092103/515-10 є догово-ром підряду, отже, врегулюється нормами глави 61 Цивільного кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду од-на сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану ро-боту.

Позивач обґрунтовує свої вимоги як невиконанням відповідачем зобов’язань по до-говору підряду так і заподіянням йому відповідачем майнової шкоди. Проте, це необґрун-товано з наступного.

Законодавець в ч. 2 ст.11 ЦК України визначає перелік підстав виникнення цивіль-них прав та обов’язків.

При цьому, особливості виникнення господарських зобов’язань та перелік підстав законодавець наводить в ст.174 Господарського кодексу України.

Згідно цієї статті господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства, а також матеріали спра-ви, господарський суд приходить до висновку, що підставою виникнення у відповідача зо-бов’язання перед позивачем являється передбачена ст.174 ГК України підстава придбання та збереження підрядником грошових коштів замовника без достатніх на те підстав. Факт такого придбання і збереження доводиться наявними в матеріалах справи доказами.

Відтак, правовідносини сторін у даній справі повинні регулюватись приписами норм, спеціальної для таких правовідносин глави 83 ЦК України (ст. ст.1212-1215 ЦК Ук-раїни), яка безпосередньо передбачає підстави виникнення та повернення безпідставно на-

бутого і збереженого майна, відшкодування доходів, отриманих від такого безпідставного набуття і збереження майна (в даному випадку –грошових коштів). При цьому, такі зобо-в’язання не являються договірними.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за ра-хунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повер-нення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (п. 3 ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Отже, такі правовідносини не можна регулювати приписами ст.ст. 623 Цивільного кодексу України, оскільки, як зазначено раніше, такі правовідносини сторін по справі ре-гулюються окремими нормами, що наведені вище, та являються спеціальними для даних правовідносин.

Правовідносини про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні не ре-гулюються і главою 82 Цивільного кодексу України (відшкодування шкоди).

Відповідач вимогу відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морсь-кий завод” щодо повернення перерахованих йому позивачем за договором №45092103/515-10 від 21.03.2008 року грошових коштів на загальну суму 155108 грн. 45 коп. не виконав.

Отже, відповідач зобов'язання по поверненню безпідставно набутого і збереженого ним майна (котрим є грошові кошти в сумі 155108 грн. 45 коп.), яке набув внаслідок ви-конаного позивачем зобов’язання за договором підряду, не виконав.

У разі коли позовні вимоги не відповідають матеріально-правовим способам захис-ту, або обраний особою, яка звернулась з позовом, спосіб захисту не призводить до понов-лення її порушеного права, але при розгляді спору буде встановлений факт порушення прав цієї особи (позивача), суд має сам визначити належний спосіб судового захисту і ух-валити відповідне рішення щодо захисту порушеного права.

При вирішенні даного спору судом встановлений факт порушення відповідачем права позивача, а тому воно підлягає захисту.

Відповідно до статті 4 ГПК України господарський суд вправі самостійно визначи-тися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного гос-подарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосо-вує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 155108 грн. 45 коп., які є безпідставно набутим і збереженим відповідачем майном, котре він набув внаслідок вико-наного позивачем зобов’язання за договором №45092103/515-10 від 21.03.2008 року, під-лягають задоволенню.

В частині позову, щодо стягнення 32432 грн. 45 коп. (сума, на яку збільшились збитки внаслідок інфляційних процесів) слід відмовити з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який простро-чив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні не є правовим наслідком відповідальності за порушення зобов’язання, котрі передбачені главою 51 Цивільного ко-дексу України, в яку включена стаття 625.

Глава ж 83 Цивільного кодексу України не містить норм щодо відшкодування збит-ків та суми, на яку збитки збільшились з урахуванням інфляційних процесів.

Згідно ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задово-леним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4,44,49,75,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Південь Сервіс Ремонт” (54008, м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 171, код ЄДРПОУ 35272931) на користь від-критого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»(99001, м. Севасто-поль, вул. Героїв Севастополя, 13, код ЄДРПОУ 14312370) 155108 грн. 45 коп., а також 1551 грн. 08 коп. –держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденно-го строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цьо-го Кодексу.

Суддя