Решение № 88012762, 20.02.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15041/19

Провадження № 2/761/1161/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Макаренко І.О.

при секретарі Буцан Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа: Центр надання адміністративних послуг Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпоряджання квартирою АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 з займаної квартири.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.04.2019 між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу, за яким позивач набула права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Після покупки квартири позивач виявила, що у ній проживає син колишньої власниці, котрий не має наміру виселятися та зніматися з реєстрації.

Ухвалою суду від 21 червня 2018 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник заявника позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність.

Представник третьої особи без самостійних вимог-Управління (Центру) надання адміністративних послуг Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, в засідання не з`явився, про час та місце судового засідання належно повідомлений був, причини неявки не повідомив. У свої поясненнях вказав, що залучення його у якості третьої сторони є недоречним та просив виключити його з кола третіх осіб, оскільки він є не суб`єктом владних повноважень, а лише забезпечує організацію роботи таких суб`єктів.

Заслухавши учасників справи, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

05.04.2019 між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу, за яким позивач набула права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 31046239 від 05.04.2019 внесений Державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Миколою Олександровичем на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 625, виданий 05.04.2019 ПН КМНО Косенко М.О.

Відповідно до п. 15 Договору купівлі-продажу від 05.04.2019 продавець зобов`язується передати квартиру покупцю, виселитися з усіма особами, які проживають разом з ним знятись з реєстраційного обліку разом з усіма зареєстрованими в квартирі особами не пізніше 04.05.2019 включно.

Після фактичного виконання умов договору купівлі-продажу виявилось, що член сім`ї колишнього власника квартири ОСОБА_2 проживає у даній квартирі та за власним бажанням не має наміру виселятись та знятись з реєстраційного обліку.

Дані обставини сторонами не оспорюються.

Твердження відповідача про те, що позивач набула права власності на квартиру шахрайськими методами у судовому засіданні підтвердженні не були. Позову щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним відповідачем не подавалося.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч.1 ст. 321 ЦК України право власності непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 317 та ст. 391 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як передбачено ч. 3 ст. 116 ЖК України, осіб, які самовільно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого приміщення.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право користуватися та розпоряджатися квартирою на її розсуд, оскільки остання є її власністю відповідно до договору купівлі-продажу. Відповідач не є членом сім`ї позивача, доказів свого законного перебування та користування даною квартирою не надав, а тому, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦК України суд розподілив судові витрати між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 41,129 Конституції України, ст.ст. 317, 321, 391 ЦК України, ст. 116 Житлового кодексу Української РСР та ст.ст. 3, 10, 11, 17, 209, 213-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа: Центр надання адміністративних послуг Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житла.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768,40 грн. сплаченого нею судового збору.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: